33. Моделі визначення вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків
Нерозподілені прибутки – це джерело внутрішнього походження. Коли з чистого доходу вираховують дивіденди, кошти, що залишаються, як правило, реінвестуються у виробництво. З нерозподіленими прибутками не пов’язані ніякі витрати на випуск цінних паперів. Проте вони пов’язані з вартістю капіталу. Причиною є те, що альтернативою нерозподіленим прибуткам, коли треба залучати капітал, був би випуск додаткових простих акцій. Отже, та ж сама вартість капіталу, що має відношення до простих акцій, відноситься і до нерозподілених прибутків. Крім того, власники акцій є власниками фірми. Коли частина прибутків залишається у фірмі, замість того, щоб бути розподіленою на дивіденди, власники акцій вважають, що ці утримані кошти дадуть потім необхідну ринкову доходність звичайних акцій.
З огляду на те, що нерозподілені прибутки залишаються після сплати податків, врахування ставки податку непотрібно.
Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків буде мати такий вигляд:
де Ks - вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків;
Р –дивіденди на просту акцію;Ps – ринкова вартість простих акцій; G – постійний темп приросту дивідендів.
Вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків взагалі трохи нижча, ніж вартість капіталу від щойно випущених звичайних акцій, але вища, ніж вартість капіталу від облігацій або привілейованих акцій.
34. Модель середньозваженої вартості капіталу
Наступний крок після визначення вартості капіталу для окремих цінних паперів – це вирахування середньозваженої вартості капіталу (WACC), яка може бути визначена як рівень доходності, який повинен приносити інвестиційний проект. Цей рівень має бути не нижчим доходу від інвестування в інші об’єкти з подібним ступенем ризику. На середньозважену вартість капіталу впливає як вартість окремих залучених капіталів так і їх частки в структурі капіталу фірми.
Середньозважена вартість капіталу є відносною величиною, тому вона виражена у відсотках та розраховується як середня величина з необхідної прибутковості за різними джерелами фінансування, а питомими вагами служать частки кожного джерела фінансування інвестицій.
WACC
=
де B – облігації;
P – привілейовані акції;
S – прості акції;
Kb – вартість капіталу від облігацій;
Kp – вартість капіталу від привілейованих акцій;
Ks – вартість капіталу від простих акцій;
tax - ставка оподаткування.
В процесі визначення середньозваженої вартості капіталу варто пам’ятати, що коли вираховується значення цього показника, краще використовувати відповідні частки, що обраховані на основі ринкових цін цінних паперів. Обчислення процентних ставок в структурі капіталу на базі балансової вартості занижує питому вагу простих акцій, що спотворює реальне значення середньозваженої вартості капіталу. Крім того, хоч середньозважена вартість капіталу і використовується як міра для оцінки відносної переваги окремих інвестицій, у багатьох випадках кожен проект слід аналізувати окремо.