31. Моделі визначення вартості капіталу від залучення боргових ресурсів.

В процесі інвестиційної діяльності під-во використовує боргові кошти найчастіше у вигляді інцест.кредиту від фінансово-кредитних установ та випуску облігацій з певним строком погашення та % ставкою. Вартість цього капіталу визначається на ринку інвестицій, де оцінюється ризик, розглядається платоспроможність фірми та оцінюють можливість незабезпечення фірмою обіцяних платежів. Ця вар-сть капіталу також може змінюватися залежно від рівня % ставок на ринку, крім того, триваліші терміни погашення основного боргу, як правило, збільшують вартість капіталу.

Ціною інвестиційного кредиту є % ставка. Найчастіше використовуються наступні методи розрахунку % ставок:

Нарахування % за принципом “вартість плюс”. Банки встановлюють ставку за кредит за принципом “вартість плюс” на основі таких компонентів:

• вартість залучення відповідних ресурсів для банку;

• банківські операційні витрати;

• компенсація банку за рівень ризику невиконання зобов’язань позичальника;

• очікувана маржа прибутку за кожним кредитом для здійснення достатніх виплат на користь акціонерів банку.

Процентна ставка за кредит = Вартість залучення відповідних ресурсів для банку + Банківські операційні витрати + Компенсація банку за рівень ризику невиконання зобов’язань позичальника + Бажана маржа прибутку банку

Модель цінового лідерства. в основі цієї моделі лежить базова або довідкова ставка “прайм-рейт”, яка є найнижчою % ставкою, що пропонують найбільш кредитоспроможним клієнтам за короткостроковими кредитами. На світових фінансових ринках такими ставками є ЛІБОР, ЛІБІД, ФІБОР та ряд інших. Вона щорічно розраховується за формулою простої (незваженої) середньої арифметичної із індивідуальних ставок групи провідних банків.

Фактична ставка за кредит будь-якому конкурентноздатному позичальнику буде нараховуватися за такою:

Процентна ставка за кредит = Базова ставка або пройм-рейт, включаючи бажану маржу банку + Премія за ризик невиконання зобов’язань, яка виплачується не першокласними банками + Премія за ризик, пов'язаний з строковістю, яка виплачується за довгостроковими кредитами

Ця модель є найбільш притаманною інвестиційним позичкам, оскільки включає премію за ризик, що пов’язана із строковістю кредиту (оскільки за довгостроковими кредитами банки можуть понести більші збитки, ніж за короткостроковими).

Рівень фінансових витрат, пов’язаних з одержанням кредиту, може визначатися також за допомогою і ефективної річної ставки EAR. Ця ставка визначає ті відносні витрати, які несе кредитор (банк) за рік у цілому, виплачуючи % за депозит:

EAR = (1+r/m) ^m – 1 = FVIF _{r/m, n} – 1 (6.2)

де EAR - ефективна річна ставка за депозит;

r – річна ставка відсотку за депозит, коефіцієнт;

n – кількість періодів (років);

m - кількість нарахувань у році за ставкою відсотку r/m

FVIF_{r/m, n} – фактор майбутньої вартості грошових коштів, коефіцієнт.

32. Моделі визначення вартості капіталу від випуску акцій.

Привілейовані акції. Однією з особливостей привілейованих акцій є сплата фіксованого дивіденду або оголошеного проценту від вартості акції на час її випуску. Розрахунок вартості капіталу від привілейованих акцій здійснюється за такою формулою:

де K_р - вартість капіталу від випуску привілейованих акцій; Р – привілейований дивіденд;P_s – ринкова вартість привілейованих акцій;V- витрати на випуск привілейованих акцій, питома вага у коефіцієнтах.

На відміну від облігацій, поправка на податки не робиться, бо дивіденди від привілейованих акцій сплачуються після того, як корпорація сплатить податок на прибуток. Таким чином, фірма бере на себе всі ринкові витрати фінансування привілейованих акцій.

Прості акції. Вартість капіталу від простих акцій складається з трьох факторів: ціни простих акцій; дивідендів, що сплачуються фірмою та темпу приросту дивідендів:

де K_s - вартість капіталу від випуску простих акцій;Р –дивіденди;

P_s – ринкова вартість простих акцій;V- витрати на випуск простих акцій, питома вага у коефіцієнтах; G – постійний темп приросту дивідендів.

Вартість капіталу від простих акцій можна також підрахувати з допомогою моделі оцінки капітальних активів МОКА або (CAPM). Використання цієї моделі найбільш поширено в умовах стабільної ринкової економіки за наявності значної кількості даних, що характеризують прибутковість роботи підприємства. Модель використовує показник ризику конкретної фірми, який формалізується введенням показника β. Цей показник працює таким чином:

β = 0, якщо активи компанії без ризикові;

β = 1, якщо ризик активів компанії на рівні середньому по ринку усіх підприємств країни;

0 < β < 1, якщо активи підприємства менш ризикові по відношенню до інших підприємств на ринку;

β > 1, якщо активи підприємства мають великий ступінь ризику.

Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу від випуску простих акцій матиме такий вигляд:

,

де K_s - вартість капіталу від емісії простих акцій;i – показник доходності для без ризикових вкладень капіталу;R_m – середній по ринку рівень доходності;β_s – фактор ризику активів.

Основною проблемою в визначенні вартості капіталу від простих акцій за МОКА є те, що важко визначити якою буде безпечна ставка доходності в певний час та як правильно визначити фактор ризику β.