7. Система пф та характеристика її етапів.

Система проектного фінансування складається з таких етапів

1) обґрунтування джерел та інструментів фінансування

2) визначення суб’єктів проектного фінансування

3) розробка планів (схем) фінансування інвестиційних проектів

4) регулювання взаємодії учасників фінансування

Основні критерії під час розроб схем фін-ня інвес проекту:

1. отримання фінансових ресурсів за меншою ефективною вар­тістю;

2. досягнення найбільш ефекту від кредитів та податкових пільг у ті періоди, коли вони діють;

3. оптимізація отрим доходів, що забезпеч ефектив­ним урахуванням особливостей чинного податкового (правового) середовища;

4. підтримання гнучкості та мініміз витрат на з/п та ін соц виплати;

5. мініміз негативних наслідків від взаємних зобов’яза, що містяться у формах та методах, які використов та пов’я­зані з виплатами чи передачею власності;

6. зменшення витрат фін коштів і ризику проектів за рахунок відповідної стр-ри та джерел фін-ня і певних організац заходів.

4. Особливості розвитку пф в світовому масштабі.

До 1980-х рр. енергетичні та сировинні проекти, особливо розробка нафтових родовищ, були основою портфеля ПФ фін-кред установ. Високі темпи економ зростання, характерні для розвитку світ госп-ва в першій половині 90-х рр., зумовили велику потребу у формах ПФ. До світ фін кризи 1997—1998 рр. лідерами на світ ринку ПФ були країни Пд-Сх Азії. У кінці 1990-х рр. азіатські країни втратили першість на світ ринку ПФ, лідерами знову стали США та західноєвропейські держави.

У міжнар практиці пошир методи та інструмен­ти фін-ня інвест прое:

• боргові зобов’яз у формі ЦП, що випускаються корпораціями та інвест-фін інститутами, держ облігацій, облігацій, що випускаються регіонал та муніципал органами, ЦП, забезпечених активами компанії-позичальника, облі­гацій з більш низьким статусом порівняно з ін фін зобов’язаннями емітента тощо;

• різноманітні ЦП міжнар фін ринків (єврооблігації, євроноти, єврокомерційні папери), похідні від них фін інструменти (опціони та свопціони), доходи за якими не оподатковуються;

• кредитні лінії та банківські кредити («старші» та субординовані, забезпечені та бланкові, авальні, акцептно-рамбурсні, контокорентні, ролл-оверні, револьверні, синдиковані, «стенд-бай»);

• різновиди лізингу, операції факторингу та форфейтингу;

• гарантії, у т.ч. умовні гарантії, непрямі гарантії, гаран­тії виконання контракту, гарантії заверш проекту та ін види гарантій;

• зобов’яз, підкріплені прямими гарантіями 3х осіб; різні комбінації зовнішніх та внутрішніх зобов’язань, обмін ними;

• специфічні контракти (зобов’язання) на продаж майб продукції типу «take and/or pay», толлінгові, «пропускні» (thro­ughput) та ін компенсаційні угоди;

• структурування фін-ня проектів на основі дочірніх («кептивних») компаній, спеціаліз філіалів, спільних підприємств, спец проектних компаній, трастових фірм та венчурних фондів, стратегічних альянсів, партнерств тощо.

Учасниками міжнародної системи ПФ виступають міжнародні та регіональні фін-кред інститути, багатосторонні агенції розвитку та агенції з гарантій інвест, транснаціональні та багатонаціонал корпорації, транснац банки, великі між страхові асоціації-синди­кати, уряди, національні агенції експортно-імпорт­ного кред-ня та страхування, а також нац кредитори та інституц інвестори. ПФ є однією з найпошириформ залучення та організації інвест у реальний сектор економіки. Прикладом використання ПФ (з обмеженим регресом на позичальника) для великого інвест проекту є проект «Євротунель» з будівництва тунелю довжиною 49,8 км під протокою Ла-Манш між Англією і Континентальною Європою.