29. Поняття та види працевлаштування.

Ст.1 ч.15. працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю; ЗУ «про зайнятість населення»

Виды : при содействии гос. Органов; самостоятельный поиск работы.

по субъектам:

безработные, инвалиды, выпускники вузов.

Понятие трудоустройства различается в широком и узком смыслах. Трудоустройство — это система организационных, экономических и правовых мер, направленных на обеспечение трудовой занятости населения. В широком смысле трудоустройство объединяет все формы трудовой деятельности, не противоречащие законодательству, включая самостоятельное обеспечение себя работой, в том числе индивидуальную трудовую деятельность, предпринимательство, фермерство и т.п. В узком смысле под трудоустройством понимаются такие формы трудовой деятельности, которые устанавливаются при содействии органов государства или негосударственных организаций на основе лицензирования. Необходимо учесть, что понятие трудоустройства более узкое, чем понятие занятости, а само трудоустройство предшествует занятости и является его важнейшей гарантией.

Специальным органом трудоустройства выступает Государственная служба занятости

30. Права та гарантії молодих працівників.

Ст.1 10) молодий працівник - громадянин України віком до 35 років, випускник професійно-технічного або вищого навчального закладу, який у шестимісячний строк після закінчення навчання працевлаштувався самостійно або за направленням навчального закладу чи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання, в тому числі незалежно від місця першого працевлаштування;

+ ст.5 и ст.14.

31.Правовий статус безробітного. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших доходів і зареєстровані в ДСЗ як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається ДСЗ за їхніми особистими заявами з 8 дня після реєстрації в центрі зайнятості за місцем проживання. Допомога по безробіттю гарантується в розмірі: а) не менше 50% середньої зарплати за попереднім місцем роботи; б) не нижче за встановлений законодавством розмір мінімальної зарплати — у всіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше або після тривалої (більше 6 місяців) перерви. До особливих гарантій належать: а) надання статусу безробітного, якщо протягом 7 днів працівнику не була запропонована підходяща робота; в) збереження за новим місцем роботи на весь період проф навчання з відривом від виробництва середньої зарплати за попереднім місцем роботи;г) право на достроковий вихід на пенсію за 1,5 року до встановленого законодавством терміну осіб передпенсійного віку.

Місцеві державні адміністрації за участю ДСЗ для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організовують оплачувані громадські роботи на підприємствах комунальної власності й за договорами — на інших підприємствах. Оплачувані громадські роботи — це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності громадян, що не потребують спеціальної кваліфікації і виконуються на договірній основі. У трудову книжку безробітного працівники ДСЗ вносять запис про час початку, припинення, відкладення і закінчення виплати допомоги по безробіттю і матеріальної допомоги по безробіттю.