75. Джерела права соціального забезпечення: поняття, особливості, класифікація.

Поняття: нормативні акти, як форми вираження нор­мативної державної волі, спрямованої на регулювання різних за характером і змістом суспільних відносин, але які містять в собі норми, що регулюють правовідносини, які вини­кають між громадянами та відповідними органами з приводу соціального забезпечення громадян.

Особливості джерел права соціального забезпечення:

1.       Відсутність єдиного кодифікованого акту, який врегулював би весь комплекс суспільних відносин, які становлять предмет права соціального забезпечення.

2.       Особливе місце серед джерел права соціального забезпечення належить актам Міністерства праці і соціальної політики України, та органів соціального страхування.

3.       Особливе значення законів про державний бюджет на поточний рік.

Джерела права соціального забезпечення можна класифікувати за різними критеріями:

- за юридичною силою:  закони (загальні і спеціальні) та підзаконні акти;

- за сферою дії: загальні (закони, угоди, постанови Кабінету Міністрів, нормативно-правові акти міністерств та відомств) та локальні (нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади, а також нормативно-правові акти, які приймаються на підприємствах, установах та організаціях);

- за видами відносин, які вони регулюють: такі, що регулюють відносини загальнообов’язкового державного соціального страхування, щодо пенсійного забезпечення, щодо надання допомог, щодо надання пільг та соціального обслуговування.

- К.У.; Міжнародні акти; Закони; підзаконні акти; акти соціального діалогу (угоди); акти місцевих органів.

Зміни до ЗУ "Про соціальний діалог"

76. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії у сфері соціального забезпечення: поняття та види.

ЗУ "Про державні соціальні стандарти і гарантії". (05,10,2000р.)

Базовий стандарт - прожитковий мінімум (на сьогодні 1147 грн, для непрацездатних - 894 грн.), на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.

Державні соціальні гарантії (заробітна плата; пенсія за віком; неоподатковуваний мінімум для громадян - загальні); + розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

77. Поняття та види загальнообов'язкового державного соціального страхування.

- це система прав, обовязків і гарантій (або у вигляді виплат; або у вигляді надання соціальних послуг (путівки, сприяння в пошуку роботи))

Відповідно до "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Види (ст.4 ЗУ):

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою стратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття;

- інші види страхування, передбачені Законами України.

Страхові фонди беруть на себе зобов'язання щодо надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків.