
- •1. Соціальні права людини природньо-правовий та юридико-позитивіські підходи.
- •2. Трудові права у системі прав людини.
- •3. Основні тенденції розвитку трудових прав та інтересів у ххі ст.
- •4. Державні гарантії трудових прав за законодавством України.
- •5. Становлення та розвиток трудового права як галузі права.
- •6. Концепції предмету трудового права.
- •7. Поняття трудового права за законодавством України.
- •8. Поняття та особливості методу трудового права.
- •9. Сфера дії трудового права.
- •10. Концепції системи трудового права. (дописать)
- •11. Соціальне призначення та функції трудового права.
- •12. Система основних принципів трудового права.
- •13. Основоположні принципи і права у сфері праці(Декларація моп про основоположні принципи і права у сфері праці від 18 червня 1998р.) (дописать)
- •14. Джерела трудового права: поняття, особливості, класифікація.
- •15. Загальна характеристика джерел трудового права. Проект Трудового кодексу України.
- •16. Дія нормативно-правових актів про працю у часі, просторі та за категоріями працівників.
- •17. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права.
- •18. Трудова правосуб’єктність працівника: виникнення, зміст, випадки обмеження.
- •19. Роботодавці як суб’єкти трудового права. Ознаки трудової правосуб’єктності роботодавців.
- •20. Поняття та джерела міжнародно-правового регулювання трудових відносин.
- •21. Конвенції та рекомендації моп як джерела трудових відносин.
- •22. Європейська соціальна хартія(переглянута) як джерело трудового права.
- •23. Становлення і розвиток вчення про трудове правовідношення.
- •24. Індивідуальні трдові правовідносини. Поняття, види, структура.
- •25. Колективні трудові правовідносини: поняття, види , структура.
- •26. Юридичні факти у трудовому праві поняття та класифікація.
- •27. Поняття ринку праці, зайнятості та їх правове забезпечення.
- •28. Зайняте населення. Гарантії у сфері зайнятості населення.
- •29. Поняття та види працевлаштування.
- •30. Права та гарантії молодих працівників.
- •32. Поняття трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних із працею (підряду, доручення,авторського та ін.)
- •33. Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •34. Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •35. Переміщення на інше робоче місце і його відмінність від переведення.
- •36.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •37.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •38. Поняття та види робочого часу.
- •39. Поняття і види часу відпочинку
- •40.Правове визначення поняття зароботньої плати та її струкутура
- •43. Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •44.Поняття і правова природа матеріальної відповідальності сторін труд. Договору, її відмінність від цивільно-правової відповідальності.
- •45. Підстава і умови матеріальної відповідальності прац. За шкоду, заподіяну майну роботод.
- •46. Види матеріальної відповідальності прац.
- •51.Поняття,види і причини виникнення трудових спорів.
- •53. Порядок вирішення колективних трудових спорів
- •54. Поняття і форми соціального діалогу у сфері праці.
- •55. Права та обов’язки профспілок за Законом України « Про професійні спілки», їх права та гарантії діяльності.
- •56. Повноваження організацій роботодавців та їх об’єднань за Законом України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії діяльності».
- •57. Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення
- •58. Зміст і стр-ра колек. Договору.
- •60. Види угод, сфера їхньої дії, зміст
- •61. Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві
- •62. Соц. Захист в Україні: поняття та структура.
- •63. Право людини на соціальний захист, конституційні гарантії його здійснення в Україні.
- •64. Соціальні ризики та способи їх державного забезпечення.
- •65. Організаційно-правові форми та види соціального захисту.
- •66. Сучасний стан та реформування сфери соціального забезпечення в Україні: правові питання.
- •67. Поняття і предмет соціального забезпечення.
- •68. Метод права соціального забезпечення.
- •69. Принципи права соціального забезпечення України.
- •70. Система права соціального забезпечення.
- •71. Право соціального забезпечення в системі національного права країни. Співвідношення соціального забезпечення із соціальним, трудовим, медичним правом.
- •72. Міжнародно-правове регулювання відносин у сфері соціального забезпечення та його вплив на національну юридичну практику.
- •73. Конвенції моп і законодавство України у сфері соціального забезпечення.
- •74. Європейська соціальна хартія (переглянута) і законодавство України про соціальне забезпечення.
- •75. Джерела права соціального забезпечення: поняття, особливості, класифікація.
- •76. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії у сфері соціального забезпечення: поняття та види.
- •77. Поняття та види загальнообов'язкового державного соціального страхування.
- •78. Загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг.
- •79. Загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг.
- •80. Загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг.
- •81. Пенсійна система в Україні: загальна характеристика.
- •85. Правове становище Пенсійного Фонду.
- •87. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •89. Соціальні послуги: форми, види, принципи та суб'єкти надання.
39. Поняття і види часу відпочинку
Час відпочинку — це час, протягом якого працівник відповідно до законодавства та правил внутрішнього трудового розпорядку звільняється від виконання своїх трудових обов'язків.
Види часу відпочинку, встановлені трудовим законодавством.
Перерва для відпочинку і харчування. Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не належить до робочого часу. Перерва для відпочинку й харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку й закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні). При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації разом з виборним органом профспілкової організації і, як правило, має надаватися разом із загальним вихідним днем.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як 42 год.
Робота у вихідні дні забороняється. Згідно зі ст. 71 КЗпП залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу профспілкової організації і лише у виняткових випадках, перерахованих у ст. 71 КЗпП. Виняткові випадки залучення до роботи у вихідні дні:
1.Для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків.
2.Для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна.
3.Для виконання невідкладних, наперед непередбачених робіт, від негайного виконання яких залежить робота підприємства.
4.Для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт.
Коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця.
Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП.
Святкові і неробочі дні. Святкові і неробочі дні встановлені ст. 73 КЗпП.
Робота не допускається у святкові дні, робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня — Різдво Христове, один день (неділя) Пасха (Великдень), один день (неділя) — Трійця.
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може надаватися інший день відпочинку.
40.Правове визначення поняття зароботньої плати та її струкутура
Заробітна плата - Це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства (ст. 1 Закону України "Про оплату праці" ).
Структурно заробітна плата складається з трьох частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Відповідно на підприємстві встановлюються фонди оплати праці.
Основна заробітна плата складається з винагороди за виконану роботу в межах встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, нормовані завдання, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок - для робітників і посадових окладів для службовців
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. До фонду додаткової заробітної плати входять доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати в формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні й інші виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Зокрема, сюди відносяться суми оплати вимушених відпусток з ініціативи роботодавця з частковим збереженням заробітної плати; оплата простою не з вини працівника, виплати працівникам, які брали участь у страйках; винагорода за підсумками роботи за рік; винагороди за відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції; одноразові заохочення, матеріальна допомога; суми соціальних і трудових пільг працівникам - додаткові відпустки, доплати до державних пенсій, оплата за навчання в навчальних закладах дітей працівників підприємства; вартість путівок для лікування і відпочинку або суми компенсацій замість путівок; суми прибутку, направлені на придбання акцій для працівників трудового колективу; кошти, направлені на викуп майна підприємства членами трудового колективу, за рахунок коштів підприємства тощо