7.Контроль розрахунків з підзвітними особами

Мета – встановлення достовірності первинної документації стосовно наявності заборгованості підзвітних осіб на підприємстві, повноти і своєчасності відображення первинної документації в облікових регістрах, правильності ведення обліку заборгованості і її відповідності в прийняті в обліковій політиці.

Завдання: 1. Оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни. 2.Встановлення наявності фактів порушення чинного з-ва відносно правомірності, обґрунтованості управлінських рішень щодо здійснення розрахункових операцій. 3. Розробка заходів по реалізації результатів контролю (профілактика зловживань, штрафи, накладання різних видів відповідальності).

Нормативні документи:

1.З-он «Про порядок погашення заборгованості СПД перед бюджетом і держ. Цільовими фондами».

2. З-он «Про оподаткування прибутку підприємства».

3. Постанова КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та закордон».

4. Положення НБУ «Про ведення касових операцій у національній валюті України»

5. Інструкція НБУ «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків».

6. Інструкція МінФіну «Про службові відрядження в межах України та закордон»

7. Лист НБУ «Указівка щодо видачі грошового авансу та заповнення авансового звіту»

8. П(С)БО 11 «Зобов’язання » і П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»

9. Кодекс З-нів «Про працю»

10. Указ президента «Про застосування штрафних санкцій»

11. З-он «Про Б.О. і фін. звітність»

Предметом контролю виступають господарські процеси і операції, які пов’язані з розрахунками, а також відносини, що виникають між контрагентами.

Джерела інформації: 1. Наказ керівника на видачу коштів, 2. Наказ «Про облікову політику», 3.ВКО і ПКО, 4.Журнал реєстрацій ВКО і ПКО, 5.Касова книга, 6.Звіт касира, 7.Журнал-ордер по р-ку 37, 8.Підтверджуючі документи (квитанції, чеки), 9.Звіт «Про використання підзвітних коштів».

Перевірка рахунків з підзвітними особами здійснюється в такій послідовності:

- вивчення х-ру та складу заборгованості

- порівняння відповідних статей балансу із Головною книгою за відповідними рахунками

- визначення законності утворення заборгованості

- визначення повноти і своєчасності відшкодування заборгованості на підставі касових ордерів, платіжних доручень, квитанцій тощо.

- Виявлення причин порушень, притягнення до відповідальності відповідних осіб.

8.Матеріальна відповідальність: сутність та види

Матеріальна відповідальність - це один із видів юридичної відповідальності, яка полягає в обов'язку працівників відшкодовувати у встановлених законом межах майнову шкоду, заподіяну з їх вини підприємству, в якому вони працюють(працівники, які працюють на підприємстві за цивільно-правовими договорами (наприклад, за договором підряду), несуть матеріальну відповідальність згідно з нормами цивільного законодавства).

Суб'єктом матеріальної відповідальності може бути тільки працівник, який знаходиться у трудових відносинах з підприємством, якому заподіяна шкода.

Законодавством передбачено два види матеріальної відповідальності працівників за завдану шкоду: обмежену і повну (індивідуальну і колективну (бригадну).

Обмежена матеріальна відповідальність передбачає обов'язкове відшкодування заподіяної шкоди в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середньомісячної зарплати працівника. Вона застосовується тоді, коли законом не встановлена інша межа відповідальності. Обмежена матеріальна відповідальність може бути покладена на :

 На працівників.

- За псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше середнього місячного заробітку

- За псування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування

 На керівників у розмірі завданої з їхньої вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. якщо шкода підприємству заподіяна:

- зайвими грошовими виплатами

- неправильним веденням обліку

- неправильним та недбалим зберіганням матеріальних цінностей або грошових коштів

- неприйняттям необхідних заходів щодо запобігання простоям

- неприйняттям необхідних заходів щодо запобігання випуску недоброякісної продукції

- неприйняттям необхідних заходів щодо запобігання розкраданню, знищенню і псуванню матеріальних цінностей або грошових коштів

Підставою для відповідальності в межах середнього місячного заробітку є нанесена через недбалість шкода. У разі навмисного нанесення шкоди настає матеріальна відповідальність у повному розмірі.

Під повною матеріальною відповідальністю розуміється відшкодування заподіяної з вини працівника шкоди у повному розмірі, тобто вона не обмежена ні сумою шкоди, ні розміром заробітної плати.

Повну матеріальну відповідальність працівники несуть за наступних умов:

1) між працівником та наймачем укладається письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання чи для інших цілей;

2) майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовою довіреністю чи за іншими разовими документами;

3) шкода нанесена діями працівника, які мають ознаки злочинних;

4) шкода нанесена працівником, який знаходився в нетверезому стані;

5) шкода нанесена недостачею, навмисним знищенням чи навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, продукції тощо;

6) шкода, нанесена наймачу при виконанні трудових обов'язків, за який відповідно до чинного законодавства на працівника покладена повна матеріальна відповідальність;

7) шкода нанесена не при виконанні трудових обов'язків;

8) посадова особа визнана винною у незаконному звільненні або незаконному переведенні працівників на іншу роботу.

Матеріально відповідальною особою може бути особа, яка досягла 18-річного віку. Матеріальна відповідальність покладається на працівників не тільки за шкоду(межі якої встановлюються з-вом, а саме за навмисне псуванням, недостачу або втрату окремих видів майна та інших цінностей, а також, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір ), безпосередньо нанесену підприємству, з яким вони знаходяться трудових відносинах, а також і за втрати, що виникли у підприємства в зв'язку з відшкодуванням ним шкоди, завданої працівником третім особам.

Колективна матеріальна відповідальність встановлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства. Письмовий договір про колективну матеріальну відповідальність укладається між підприємством і всіма членами колективу.

У разі заподіяння шкоди бригадою при колективній матеріальній відповідальності вона розподіляється між членами пропорційно до посадового окладу і фактично відпрацьованого часу за період з моменту останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди. Якщо встановлені винуватці є членами бригади то обов'язок відшкодування заподіяної шкоди покладається на конкретних осіб. Відшкодування здійснюється за правилами, які регулюють індивідуальну матеріальну відповідальність.