- •2. Вiдтворення населення I його характеристики.
- •6.Трудовий потенцiал: сутнiсть, показники
- •7. Формування та розвиток трудового потенцiалу.
- •8. Поняття та сучасне розумiння сутностi соц-труд вiдносин
- •9. Сторони соцiально-трудових вiдносин
- •10. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці .
- •11. Пасивна I активнi полiтика на рп.
- •13.Форми та види зайнятостi
- •14. Державна полiтика зайнятостi
- •15. Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення
- •16. Безробiття:сутнiсть,типи,соц.-екон. Наслiдки.
- •17. Показники, що характеризують рiвень безробiття.
- •18. Сутнiсть закону Оукена.
- •19. Сутнiсть соц.Партнерства та його роль у функцiонуваннi ринковоi економiки.
- •20.Ринок працi як пiдсистема ринковоi економiки.
- •21. Механiзм функцiонування ринку працi.
- •22.Сегментацiя рп.
- •23. Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери I його положення
- •24. 3Авдання монiторингу соцiально-трудовоi сфери
- •25. Мiжнародна органiзацiя працi(моп) в сучасному свiтi:цiлi, завдання, структура.
- •26. Органiзацiя дiяльностi моп
- •27. Механiзм нормотворчоi дiяльностi моп
- •28. Сутнiсть, змiст, завдання I значення органiзацii працi
- •29. Принципи органiзацii працi
- •32. Умови працi: сутнiсть I значення.Фактори формування.
- •33. Нормування працi як провiдна складова II орг-цii.
- •34. Класифiкацiя втрат робочого часу
- •35. Методи нормування працi.
- •36. Види норм працi.
- •37. Методи дослiдження трудових процесiв.
- •38. Методи встановлення норм.
- •39. Сутнiсть продуктивностi I продуктивностi працi.
- •40. Показники I методи вимiру продуктивностi працi
- •41. Фактори продуктивностi та iх класифікація
- •42. Резерви зростання продуктивностi праці
- •43. Теоретико-методологiчнi аспекти ефективностi працi
- •44. Економічний аналіз у сфері економіки.
- •45. Характеристика основних трудових показників, їх аналіз
- •46. Звітність показників з праці: статистична, оперативна.
- •47. Аудит у сферi працi
- •48. Напрями, етапи I методи проведення аудиту в сферi працi.
- •49. Сутнiсть,джерела та структура доходiв населення
- •50. Номiнальнi I реальнi доходи
- •51. Заробiтна плата
- •52. Органiзацiя зп II принципи та елементи
- •53. Характеристика елементiв озп на пiдприeмствi
- •54. Тарифне нормування оплати працi
- •55. Системи винагороди за працю
- •56. Планування працi його роль в управлiннi людськими ресурсами
- •57. Види планiв з працi.
- •58. Методи планування трудових показникiв на рiвнi пiдприeмства
- •59. Планування соцiального розвитку трудових колективiв
- •1.Населення як демоекономiчна категорiя.
- •47. Аудит у сферi працi
14. Державна полiтика зайнятостi
Державна полiтика зайнятостi передбачаe розроблення програм сприяння зайнятостi. Цi програми можуть охоплювати як окремi категорii населення, передусiм маргiнальнi групи: молодь, жiнок, iнвалiдiв, так i специфiчнi випадки загрози безробiття, зумовленi економiчною або iншою ситуацieю (демографiчним, полiтичним, стихiйним лихом тощо). У розвинутих краiнах бiльшiсть програм зайнятостi стосуeться певних категорiй населення, якi потребують пiдтримки й допомоги. Розрiзняють довгостроковi й короткостроковi (на один рiк) програми. Вони розробляються як на державному, так i на регiональному рiвнях.
Метою державних i регiональних програм зайнятостi e сприяння зайнятостi населення, задоволення потреб громадян у працi. Спецiальнi галузевi програми зайнятостi населення призначенi для вирiшення на рiвнi окремих галузей i пiдприeмств проблем прихованого безробiття, сприяння продуктивнiй зайнятостi працiвникiв i практичнiй реалiзацii диференцiйованого пiдходу до Окремих пiдприeмств з урахуванням державноi полiтики структурноi перебудови, санацii державних пiдприeмств i заходiв державноi полiтики на ринку працi. Заходи щодо реалiзацii державноi полiтики зайнятостi на територiальному рiвнi ураховують необхiднiсть сприяння будь-яким формам розширення сфери прикладання працi, в тому числi створення нових робочих мiсць, забезпечення умов для розвитку пiдприeмництва та працевлаштування незайнятого населення i безробiтних; забезпечення державних гарантiй для окремих категорiй населення; полiпшення системи професiйноi орieнтацii, пiдготовки й перепiдготовки кадрiв; матерiальноi пiдтримки безробiтних та iхнiх сiмей; органiзацii громадських робiт тощо.
15. Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення
Залежно вiд стану економiки та ринку працi передбачаeться здiйснення активних та пасивних заходiв регулювання зайнятостi.
До активних заходiв належать:
= створення додаткових i нових робочих мiсць шляхом реструктуризацii економiки, розвитку приватного бiзнесу, особливо малого й середнього, створення умов для iноземного iнвестування та для самозайнятостi населення тощо;
= профорieнтацiя, пiдготовка й перепiдготовка кадрiв;
= органiзацiя громадських робiт;
= посилення територiальноi та професiйноi мобiльностi робочоi сили;
= розвиток служби зайнятостi тощо.
До пасивних заходiв належать: виплата допомоги у зв'язку з безробiттям i надання допомоги членам сiмей, якi перебувають на утриманнi безробiтних.
Для створення малих пiдприeмств не потрiбно великого стартового капiталу. Водночас цi пiдприeмства забезпечують роботою значну частку тимчасово незайнятих громадян.
Система професiйного навчання безробiтних громадян i незайнятого населення маe виконувати соцiальнi (опанування професii, спецiальностi як засобу захисту вiд безробiття) та економiчнi функцii (розвиток трудового потенцiалу суспiльства, вiдтворення робочоi сили необхiдноi квалiфiкацii). Ця система e одним iз ланцюгiв безперервного навчання, доповнюючи iснуючi системи професiйного навчання.