- •2. Вiдтворення населення I його характеристики.
- •6.Трудовий потенцiал: сутнiсть, показники
- •7. Формування та розвиток трудового потенцiалу.
- •8. Поняття та сучасне розумiння сутностi соц-труд вiдносин
- •9. Сторони соцiально-трудових вiдносин
- •10. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці .
- •11. Пасивна I активнi полiтика на рп.
- •13.Форми та види зайнятостi
- •14. Державна полiтика зайнятостi
- •15. Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення
- •16. Безробiття:сутнiсть,типи,соц.-екон. Наслiдки.
- •17. Показники, що характеризують рiвень безробiття.
- •18. Сутнiсть закону Оукена.
- •19. Сутнiсть соц.Партнерства та його роль у функцiонуваннi ринковоi економiки.
- •20.Ринок працi як пiдсистема ринковоi економiки.
- •21. Механiзм функцiонування ринку працi.
- •22.Сегментацiя рп.
- •23. Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери I його положення
- •24. 3Авдання монiторингу соцiально-трудовоi сфери
- •25. Мiжнародна органiзацiя працi(моп) в сучасному свiтi:цiлi, завдання, структура.
- •26. Органiзацiя дiяльностi моп
- •27. Механiзм нормотворчоi дiяльностi моп
- •28. Сутнiсть, змiст, завдання I значення органiзацii працi
- •29. Принципи органiзацii працi
- •32. Умови працi: сутнiсть I значення.Фактори формування.
- •33. Нормування працi як провiдна складова II орг-цii.
- •34. Класифiкацiя втрат робочого часу
- •35. Методи нормування працi.
- •36. Види норм працi.
- •37. Методи дослiдження трудових процесiв.
- •38. Методи встановлення норм.
- •39. Сутнiсть продуктивностi I продуктивностi працi.
- •40. Показники I методи вимiру продуктивностi працi
- •41. Фактори продуктивностi та iх класифікація
- •42. Резерви зростання продуктивностi праці
- •43. Теоретико-методологiчнi аспекти ефективностi працi
- •44. Економічний аналіз у сфері економіки.
- •45. Характеристика основних трудових показників, їх аналіз
- •46. Звітність показників з праці: статистична, оперативна.
- •47. Аудит у сферi працi
- •48. Напрями, етапи I методи проведення аудиту в сферi працi.
- •49. Сутнiсть,джерела та структура доходiв населення
- •50. Номiнальнi I реальнi доходи
- •51. Заробiтна плата
- •52. Органiзацiя зп II принципи та елементи
- •53. Характеристика елементiв озп на пiдприeмствi
- •54. Тарифне нормування оплати працi
- •55. Системи винагороди за працю
- •56. Планування працi його роль в управлiннi людськими ресурсами
- •57. Види планiв з працi.
- •58. Методи планування трудових показникiв на рiвнi пiдприeмства
- •59. Планування соцiального розвитку трудових колективiв
- •1.Населення як демоекономiчна категорiя.
- •47. Аудит у сферi працi
40. Показники I методи вимiру продуктивностi працi
Продуктивнiсть працi вимiрюeться вiдношенням обсягу виробленоi продукцii до затрат працi (середньооблiковоi чисельностi персоналу). Залежно вiд прямого або оберненого вiдношення маeмо два показники: виробiток i трудомiсткiсть. Виробiток — це кiлькiсть виробленоi продукцii за одиницю часу або кiлькiсть продукцii, яка припадаe на одного середньооблiкового працiвника чи робiтника за рiк, квартал, мiсяць. Вiн вимiрюeться вiдношенням кiлькостi виробленоi продукцii до величини робочого часу, витраченого на його виробництво: B=Q/T,де В — виробiток;Q обсяг виробленоi продукцii; Т — затрати робочого часу. Трудомiсткiсть — це показник, який характеризуe затрати часу на одиницю продукцii (тобто обернена величина виробiтку): Тр=T/Q,де Тр — трудомiсткiсть на одиницю продукцii. Методи вимiрювання продуктивностi працi (виробiтку) залежать вiд способу визначення обсягiв виробленоi продукцii. Розрiзняють натуральний, трудовий i вартiсний (грошовий) методи. Натуральний метод полягаe в тому, що обсяг виробленоi продукцii i продуктивнiсть працi розраховуються в натуральних одиницях (штуках, тонах, метрах тощо). Маe обмежене застосування, оскiльки пiдприeмства i галузi випускають здебiльшого рiзнорiдну продукцiю. Окрiм цього, не враховуe змiн обсягу незавершеного виробництва, яке в деяких галузях маe велику частку в загальному обсязi продукцii (будiвництво, суднобудiвництво та iп.). Трудовий метод найчастiше використовуeться на робочих мiсцях, у бригадах, на виробничих дiльницях i в цехах, де обсяг виробленоi продукцii або виконаних робiт визначаeться в нормо-годинах. У сучасних умовах найпоширенiшим методом вимiрювання продуктивностi працi e вартiсний (грошовий), який грунтуeться на використаннi вартiсних показникiв обсягу продукцii.
41. Фактори продуктивностi та iх класифікація
Зарубiжнi економiсти видiляють двi основнi групи факторiв продуктивностi: зовнiшнi (якi не контролюються), внутрiшнi (якi контролюються).
Зовнiшнi фактори включають полiтичнi, соцiальнi й економiчнi аспекти розвитку суспiльства; урядовi рiшення та iнституцiйнi механiзми; наявнiсть фiнансiв, транспорту, комунiкацiй i сировини. Вони перебувають поза контролем з боку окремого пiдприeмства.
Внутрiшнi фактори — це тi, якi перебувають в зонi контролю окремого пiдприeмства i подiляються на «твердi» та «м'якi».
«Твердi» (стiйкi, сталi) включають в себе вирiб ,технологiю та устаткування, сировину
«М'якi» (змiннi) фактори включають якiсть робочоi сили, пiдвищення ефективностi ii використання за допомогою подальшого удосконалення мотивацii працi, полiпшення ii подiлу i кооперацii, участi всiх категорiй працiвникiв в управлiннi пiдприeмством;органiзацiйнi системи i методи, стилi i методи управлiння
Зовнiшнi фактори впливають на стратегiю дiяльностi пiдприeмства i продуктивнiсть. Так, удосконалення урядом податковоi полiтики, законодавства про працю, соцiальноi iнфраструктури, полiтики цiн, забезпечення бiльш рацiонального порядку використання природних ресурсiв мотивують вiдповiднi рiшення на пiдприeмствi щодо структурного: органiзацiйно-технологiчного його функцiонування.