- •2. Вiдтворення населення I його характеристики.
- •6.Трудовий потенцiал: сутнiсть, показники
- •7. Формування та розвиток трудового потенцiалу.
- •8. Поняття та сучасне розумiння сутностi соц-труд вiдносин
- •9. Сторони соцiально-трудових вiдносин
- •10. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці .
- •11. Пасивна I активнi полiтика на рп.
- •13.Форми та види зайнятостi
- •14. Державна полiтика зайнятостi
- •15. Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення
- •16. Безробiття:сутнiсть,типи,соц.-екон. Наслiдки.
- •17. Показники, що характеризують рiвень безробiття.
- •18. Сутнiсть закону Оукена.
- •19. Сутнiсть соц.Партнерства та його роль у функцiонуваннi ринковоi економiки.
- •20.Ринок працi як пiдсистема ринковоi економiки.
- •21. Механiзм функцiонування ринку працi.
- •22.Сегментацiя рп.
- •23. Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери I його положення
- •24. 3Авдання монiторингу соцiально-трудовоi сфери
- •25. Мiжнародна органiзацiя працi(моп) в сучасному свiтi:цiлi, завдання, структура.
- •26. Органiзацiя дiяльностi моп
- •27. Механiзм нормотворчоi дiяльностi моп
- •28. Сутнiсть, змiст, завдання I значення органiзацii працi
- •29. Принципи органiзацii працi
- •32. Умови працi: сутнiсть I значення.Фактори формування.
- •33. Нормування працi як провiдна складова II орг-цii.
- •34. Класифiкацiя втрат робочого часу
- •35. Методи нормування працi.
- •36. Види норм працi.
- •37. Методи дослiдження трудових процесiв.
- •38. Методи встановлення норм.
- •39. Сутнiсть продуктивностi I продуктивностi працi.
- •40. Показники I методи вимiру продуктивностi працi
- •41. Фактори продуктивностi та iх класифікація
- •42. Резерви зростання продуктивностi праці
- •43. Теоретико-методологiчнi аспекти ефективностi працi
- •44. Економічний аналіз у сфері економіки.
- •45. Характеристика основних трудових показників, їх аналіз
- •46. Звітність показників з праці: статистична, оперативна.
- •47. Аудит у сферi працi
- •48. Напрями, етапи I методи проведення аудиту в сферi працi.
- •49. Сутнiсть,джерела та структура доходiв населення
- •50. Номiнальнi I реальнi доходи
- •51. Заробiтна плата
- •52. Органiзацiя зп II принципи та елементи
- •53. Характеристика елементiв озп на пiдприeмствi
- •54. Тарифне нормування оплати працi
- •55. Системи винагороди за працю
- •56. Планування працi його роль в управлiннi людськими ресурсами
- •57. Види планiв з працi.
- •58. Методи планування трудових показникiв на рiвнi пiдприeмства
- •59. Планування соцiального розвитку трудових колективiв
- •1.Населення як демоекономiчна категорiя.
- •47. Аудит у сферi працi
37. Методи дослiдження трудових процесiв.
Всi методи дослiдження затрат роб часу складаються з таких етапiв:-пiдготовка до спостереження.-проведення спостер-ня.-оброблення даних.-аналiз результатiв i пiдготовка пропгозицiй щодо удосконалення органзацii працi
1Метод хронометражу-визначення тривалостi елементiв операцiй ,що повторюються.E 3 способи провед хронометражу 1)безперервний спосiб-всi елементи певноi операцii дослiджуються вiдпов. До послiдовностi iх виконання. 2)вiдбiрковий с-б-застос. для вивв. Окрем елементiв операцii незалежно вiд послiдовностi iх виконання.3)цикловий с-б-для дослiдж-ня тих елементiв операцii,що мають незначну тривалiсть(3-5 сек).
2 Метод фотографii:
-фотог-я використання часу працiвникiв(iндивiдуальна,групова,самофотографiя)
-фотог-я часу роботи устаткув-ня
- фотог-я виробничого процесу
Залежно вiд способу провед-ня й оброблення спостережень розрiзняють:
Метод моментних спостережень
Метод безпосереднiх замiрiв(безпосередня реeстрацiя тривалостi затратчасу за елементами операцii,що спостерiгаeться -напр.,фiксуeться стан роб мiсць,що спостерiгаються,при цьому стрктура затрат роб часу встановл. Залеж. Вiд кiльк-тi моментiв,колисостерiгались вiдповiднi стани)
Всi фактичнi затрати часу вимiр. За доп. Секундомерiв,хронометрiв,годинникiв,хронографiв.
38. Методи встановлення норм.
Методика встановлення норм часу залежить насамперед вiд типу виробництва (масове, серiйне, дрiбносерiйне, iндивiдуальне), рiвня механiзацii працi робiтникiв, а також вiд форми органiзацii працi. Для вищого рiвня серiйностi характернi досконалiша технiка, технологiя, органiзацiя виробництва i працi. Внаслiдок цього затрати працi виготовлення тих самих виробiв i рiвень продуктивностi працi будуть рiзними в умовах масового, серiйного та iндивiдуального виробництва. Розрiзняють такi методи нормування: сумарний дослiдно-статистичний, розрахунково-аналiтичний, укрупнений, мiкроелементний. Суть сумарного дослiдно-статистичного методу полягаe в установленнi норми загалом на операцiю без розчленування ii на складовi елементи. За розрахунково-аналiтичного методу операцiю попередньо розчленовують на елементи. Норму часу в цьому разi розраховують на кожний елемент операцii. Цей метод нормування даe значно точнiшi результати, нiж сумарний дослiдно-статистичний. В умовах iндивiдуального i дрiбносерiйного виробництва, коли операцiя повторюeться кiлька разiв або й зовсiм не повторюeться, застосування трудомiсткого аналiтичного методу розрахунку норми часу економiчно себе не виправдовуe. Тому його застосовують тут тiльки для розрахунку норм на дуже складнi операцii. Суть укрупненого методу полягаe у визначеннi норми на основi попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин затрат робочого часу на типовi операцii, деталi або види робiт.
39. Сутнiсть продуктивностi I продуктивностi працi.
Продуктивнiсть — це ефективнiсть використання ресурсiв — працi капiталу, землi, матерiалiв, енергii, iнформацii — пiд час виробництва рiзних товарiв i надання послуг. Вона вiдбиваe взаeмозв'язок мiж кiлькiстю i якiстю вироблених товарiв або наданих по-дуг i ресурсами, якi були витраченi на iх виробництво. Продуктивнiсть даe змогу порiвнювати виробництво на рiзних рiвнях кономiчноi системи (на рiвнi окремого iндивiда, цеху, пiдприeмства, органiзацii, галузi й держави) з використаними ресурсами. Пiд час iхньоi оцiнки необхiдно враховувати зростання вартостi енергii, сировини, витрат, пов'язаних з безробiттям тощо. Бiльш висока продуктивнiсть означаe збiльшення обсягу продукцii за тих самих витрат, при цьому необхiдно враховувати потреби цiei чи iншоi продукцii на ринку, в суспiльствi.
Продуктивнiсть працi — це ефективнiсть затрат конкретноi Бранi, яка визначаeться кiлькiстю продукцii, виробленоi за одиницю робочого часу, або кiлькiстю часу, витраченого на одиницю продукцii. Зростання продуктивностi працi означаe збiльшення кiлькостi Продукцii, виробленоi за одиницю часу, або економiю робочого часу, витраченого на одиницю продукцii.