- •2. Вiдтворення населення I його характеристики.
- •6.Трудовий потенцiал: сутнiсть, показники
- •7. Формування та розвиток трудового потенцiалу.
- •8. Поняття та сучасне розумiння сутностi соц-труд вiдносин
- •9. Сторони соцiально-трудових вiдносин
- •10. Державна служба зайнятості, її роль у регулюванні ринку праці .
- •11. Пасивна I активнi полiтика на рп.
- •13.Форми та види зайнятостi
- •14. Державна полiтика зайнятостi
- •15. Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення
- •16. Безробiття:сутнiсть,типи,соц.-екон. Наслiдки.
- •17. Показники, що характеризують рiвень безробiття.
- •18. Сутнiсть закону Оукена.
- •19. Сутнiсть соц.Партнерства та його роль у функцiонуваннi ринковоi економiки.
- •20.Ринок працi як пiдсистема ринковоi економiки.
- •21. Механiзм функцiонування ринку працi.
- •22.Сегментацiя рп.
- •23. Сутнiсть монiторингу соц-труд сфери I його положення
- •24. 3Авдання монiторингу соцiально-трудовоi сфери
- •25. Мiжнародна органiзацiя працi(моп) в сучасному свiтi:цiлi, завдання, структура.
- •26. Органiзацiя дiяльностi моп
- •27. Механiзм нормотворчоi дiяльностi моп
- •28. Сутнiсть, змiст, завдання I значення органiзацii працi
- •29. Принципи органiзацii працi
- •32. Умови працi: сутнiсть I значення.Фактори формування.
- •33. Нормування працi як провiдна складова II орг-цii.
- •34. Класифiкацiя втрат робочого часу
- •35. Методи нормування працi.
- •36. Види норм працi.
- •37. Методи дослiдження трудових процесiв.
- •38. Методи встановлення норм.
- •39. Сутнiсть продуктивностi I продуктивностi працi.
- •40. Показники I методи вимiру продуктивностi працi
- •41. Фактори продуктивностi та iх класифікація
- •42. Резерви зростання продуктивностi праці
- •43. Теоретико-методологiчнi аспекти ефективностi працi
- •44. Економічний аналіз у сфері економіки.
- •45. Характеристика основних трудових показників, їх аналіз
- •46. Звітність показників з праці: статистична, оперативна.
- •47. Аудит у сферi працi
- •48. Напрями, етапи I методи проведення аудиту в сферi працi.
- •49. Сутнiсть,джерела та структура доходiв населення
- •50. Номiнальнi I реальнi доходи
- •51. Заробiтна плата
- •52. Органiзацiя зп II принципи та елементи
- •53. Характеристика елементiв озп на пiдприeмствi
- •54. Тарифне нормування оплати працi
- •55. Системи винагороди за працю
- •56. Планування працi його роль в управлiннi людськими ресурсами
- •57. Види планiв з працi.
- •58. Методи планування трудових показникiв на рiвнi пiдприeмства
- •59. Планування соцiального розвитку трудових колективiв
- •1.Населення як демоекономiчна категорiя.
- •47. Аудит у сферi працi
27. Механiзм нормотворчоi дiяльностi моп
Для досягнення своiх основних цiлей та задач МОП розробляe мiжнароднi програми, направленi на покращення умов працi та життя працiвникiв, пiдвищення можливостей зайнятостi та пiдтримку основних прав людини, вдосконалення загальноi та професiйноi освiти та iнше. Основою для здiйснення такоi полiтики e мiжнароднi трудовi норми.
Весь процес нормотворчоi дiяльностi МОП вiд розробки, прийняття норм до контроля за iх використанням та поширенням обумовлений принципом три партiйностi, суть якого полягаe у постiйному пошуку згоди мiж органами державноi влади, роботодавцями та працiвниками.
Створення мiжнародних трудових норм (конвенцiй та рекомендацiй) починаeться iз вибору теми та включення питання про ii вироблення у порядок денний Мiжнародноi конференцii працi. У бiльшостi випадкiв питання розробки та прийняття норм проходить двократних розгляд, тобто обговорюeться на двох послiдовних сесiя Конференцii. Пiсля розгляду попередньоi доповiдi урядами держав готуeться доповiдь для першого обговорення на Конференцii на пленарному засiданнi або в комiтетi. Виробленi проекти конвенцiй та рекомендацiй знову розглядаються урядами, та на основi вiдповiдей готуeться остаточна доповiдь, яка включаe текст конвенцiй та рекомендацiй. Пiсля розгляду комiтетом, вони обговорюються Конференцieю. У разi виникнення необхiдностi у додатковому iх обґрунтуваннi, трудовi акти передаються Редакцiйному комiтету. Пiсля цього проводиться остаточне голосування про прийняття документiв. Для утвердження конвенцiй та рекомендацiй необхiдна бiльшiсть у двi третi голосiв присутнiх делегатiв.
28. Сутнiсть, змiст, завдання I значення органiзацii працi
Органiзацiя працi— це спосiб поeднання безпосереднiх виробникiв iз засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кiнцевих соцiально-економiчних результатiв. Органiзацiя працi e об'eктивною необхiднiстю i невiд'eмною складовою трудовоi дiяльностi людини. Вона маe сприяти вдосконаленню всiх процесiв працi, виробничих структур для досягнення найвищоi ефективностi суспiльного виробництва. В умовах ринковоi економiки на всiх рiвнях управлiння можна видiлити економiчнi та соцiально-психологiчнi завдання щодо полiпшення органiзацii працi.
Економiчнi завдання передбачають досягнення максимальноi економii живоi та уречевленоi працi, пiдвищення продуктивностi, зниження витрат у процесi виробництва продукцii i надання послуг належноi якостi. Соцiально-психологiчнi завдання передбачають створення таких умов працi, якi б забезпечували високий рiвень працездатностi зайнятих у виробництвi. Крiм того, працiвники мають одержувати задоволення вiд роботи, яку виконують. Вперше наукова теорiя працi знайшла вiдображення в тейлоризмi (понад 100 рокiв тому), i подальший ii розвиток полягав у переходi до концепцiй «збагачення працi», «автономних груп», «гуманiзацii працi», якi потiм продовжили свiй розвиток у складi бiльш широких економiко-соцiологiчних i полiтико-iдеологiчних теорiй «демократii в промисловостi», «соцiальноi iнтеграцii» та iн.