7

4. Обгрунтування напрямку роботи балкеру вантажопідйомністю 20 тисяч тонн, швидкістю 14 вузлів

4.1. Побудова схем руху судна

Для роботи флоту послідовними рейсами з використанням балкеру формуємо схеми руху судна на базі заданного загального вантажопотоку (400 тисяч тонн) за трьома основними напрямками: Західний, Північний та Східний. Запропоновані схеми руху представлені на рис. 4.1.-4.3.

Викорастоємо деякі сучасні морські напрямки для перевезення навалювальних вантажів, враховуючи необхідний вантажопотік (табл. 4.1.):

Таблиця 4.1.

Порт наванта-ження	Порт вивантаже-ння	Вантаж	Вантажопотік, тыс т	Норма		Ставка, дол. США/т
				нав.	вив.
Західний напрямок (перший)
Южний	Варакрус	Карбамид	250	4000	5000	52
Кингстон	Д-Бужзький	Бокситы	150	8000	8000	75
Північний напрямок (другий)
Южний	Порт-Саид	Пшеница	220	4000	4000	34
Конакри	Южний	Бокситы	180	1500	1500	44
Східний напрямок (третій)
Южний	Шанхай	Руда.	290	4500	4000	72
Хыннан	Южный	бокситы	110	1000	1200	43

Західний напрямок (перший):

Схема 1

Qпр = 150000 т. карбамид

(Dч= 150000 т.)

Qзв = 150000 т. боксити (Dч=30000т.)

Южний -------6638 миль----Варакус-1182м.Кингстон--------6749миль--------- Д-бужзький-----Южний

Схема 2

Qпр = 1000000 т. карбамид

(Dч= 100000 т.)

Южний -------6993 миль----Варакус- --------5795миль--------- Д-бужзький-----Южний

Північний напрямок (другий):

Перший варіант схем руху судна

Схема 1

Qпр = 220000 т. пшеница (Dч= 220000т. )

Qзв =180000 т. бокситы (Dч=180000т.)

Qзв =180000 т. бокситы (Dч=180000т.)

Южний-------1128 миль---------Порт-Саид-1430---Конакри----------1614миль-------- Южний

Східний напрямок (третій):

С хема 1

Южний -------8400миль ------Шанхай-475м.-Хыннам----8875 миль---------Южний

С

Qпр = 1800000 т. руда

(Dч= 180000 т.)

хема 2

Южний -------8400миль ------Шанхай-----8375 миль---------Южний

4.2. Розрахунок основних параметрів схем (напрямків) роботи

Склад параметрів роботи за заданими напрямками включає наступні показники [10. С. 5]:

– загальний вантажопотік схеми (напряму) в тоннах;

– потрібний тоннаж, що працює за схемою (напрямом);

– загальна протяжність схеми (напряму);

– середньозважена дальність перевезення 1 тонни вантажу;

– коефіцієнт використання чистої вантажопідйомності;

– коефцієнт змінності вантажів;

– коефцієнт інтенсивності;

– середньозважена валова інтенсивність вантажних робіт.

Приведемо приклад розрахунку за однієї з схем і одному напряму роботи. Для цього розглянемо схему 1.1. та, відповідно, західний напрям (перший):

Загальний вантажопотік у тоннах

, (4.1)

де – вантажопотік i-ї ділянки схеми руху або напряму роботи судна, тонн.

Для другого напрямку.

тисяч тонн.

Вантажообіг в тонно-милях

, (4.2)

де – дальність перевезення 1 тонни вантажу на i-ї ділянці, милі.

Дані по відстанях між портами представлені в розділі 2.

.

Разом для західного напряму (першого):

тонно-миль.

Потрібний тоннаж в тоннах,

, (4.3)

де – вантажопотік визначальної ділянки по масі, тонн.

Для напрямку.

=150тисяч тонн.

Тоннажепотік в тоннаже-милях

(4.4)

Разом для західного напряму (першого):

тоннаже-миль.

Протяжність схеми (напряму) роботи в милях

(4.6)

миль.

.

Коефцієнт використання чистої вантажопідйомності

(4.8)

Для схеми 1.1.

Коефцієнт змінності вантажів

(4.9)

Для схеми 1.1.

..

Коефцієнт інтенсивності

(4.10)

Для схеми 1.1.

.

Середньозважені норми вантажних робіт [11. С. 33]

, (4.11)

де – норми вантажних робіт для i-го виду вантажу, тонн/добу.

Для схеми 1.1.

.

Результати розрахунків параметрів решти схем (напрямів роботи флоту) представлені в табл. 4.2.

Основні показники схем вказані на рис. 4.4-4.6.

Проаналізувавши комплексно основні параметри схем і напрямів роботи флоту, отримали, що по показнику коефцієнта використання вантажопідйомності, як пріоритетному, найвище значення має східний напрям (третій), α = 0,84.

Отже, вантажопотіки по цьому напряму, виходячи з проаналізованих параметрів, можна розглядати як найбільш перспективні.

Проте для підсумкових висновків по обгрунтуванню роботи балкера розглянемо надалі напрями роботи судна в прив'язці до експлуатаційних і економічних показників.

Таблиця 4.2.

Найменування схеми/Показники	ΣQ, тисяч т	ΣQl, тисяч тм	ΣDч, тисяч т	ΣDчL, тисяч тнм	l, милі	L, милі	α	β	I	M, т/добу
Схема 1.1. Захід	300	2023200	150	2297700	5780,57	15318	0,88	2,65	2,33	3414,67
Схема 1.2. Захід	100	995700	100	1991400	6638	13276	0,50	2,00	1,00	4444,44
Разом за напрямком 1	400	3018900	250	4289100	-	-	-	-	-	-
Середньозважені значення	-	-	-	-	6037,8	14297	0,70	2,37	1,67	3669,72
Напрямок 2 Пiвнiч	400	1079900	220	1819450	2159,8	7277,8	0,59	3,37	2,00	2823,53
Схема 3.1. Схід	220	3167800	110	3506800	7039,56	17534	0,90	2,49	2,25	2458,27
Схема 3.2. Схід	180	339750	180	679500	6795	13590	0,50	2,00	1,00	4235,29
Разом за напрямком 3	400	3507550	290	4186300	-	-	-	-	-	-
Середньозважені значення	-	-	-	-	7015,1	16745,2	0,84	2,39	2,00	2565,93

Рис. 4.4. Діаграма коефіцієнта використання чистої вантажопідйомності

Рис. 4.5. Діаграма коефіцієнта змінності вантажів

Рис. 4.6. Діаграма середньозважених норм вантажних робіт