1.Предмет, структура,зміст,мета дисципліни “Основи охорони праці”, її зв*язок з іншими дисциплінами Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці,формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров'я людей по відношенню до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці. „Основи охорони праці" — це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва).Особливо тісно дисципліна „Основи охорони праці" пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплін єдина мета — сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров'я, зменшенню впливу несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях. Безпека життєдіяльності — це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, способи та засоби захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек. Метою наукової' організації' праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності Ергономіка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров'я. Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини. Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень — всього, що оточує людину на виробництві. Методологічною основою курсу „Основи охорони праці" є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи щодо усунення несприятливих виробничих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Курс „Основи охорони праці" складається з чотирьох розділів:— правові та організаційні питання охорони праці;— основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;—— ОСНОВИ ТехНІКИ безпеки;— пожежна безпека. Головна мета курсу — надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.Питанням охорони праці певне місце відводиться у загально технічних і с пеціальних дисциплінах. Однак з такими загальними питаннями охоронипраці, як система законодавчих і нормативних актів, соціально-економічні,організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичніз аходи студент знайомиться лише під час вивчення самостійної дисципліни„Основи охорони праці".

2. Основні законодавчі акти про Охорону праці

Законодавчими актами що визначають основні положення про охорону праці є: Загальні закони України : Конституція України; Закони України : “Про охорону праці”;“Про охорону здоров’я”;“Про пожежну безпеку”; “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”; Кодекс законів про працю України.Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення""Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку""Про дорожній рух"Спеціальні законодавчі акти:Нормативні акти про охорону праці; Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці; Будівельні норми та правилаПоложення про створення державних нормативних актів з охорони праці – ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов'язкові для виконання і дотримання усіма підприємствами та установами.ДНАОП можуть бути міжгалузевими і галузевими. Міжгалузевий нормативний акт про охорону праці – це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від відомчої (галузевої) належності та форм власності. Галузевий нормативний акт про охорону праці – НАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі

3. Основні етапи розвитку оп

Питання щодо забезпечення безпечних умов праці завждисупроводжували розвиток цивілізації людства.Умови праці розглядалися в працях Арістотеля (387—322 pp.до н. е.), Гіпократа (400—377 pp. до н. е.). Ще за 379 років до н. е.Гіпократ звернув увагу на шкідливий вплив пилу на організм рудокопів,який утворюється при видобуванні руди.Лікарі епохи Відродження (Агрікола, Парацельс) докладно описаливажкі умови праці, якими вирізнялися гірничорудні та металургійніпідприємства того часу. У 1700 p. вийшла книга Бернардино Рамацині „Роздуми про хвороби ремісників", в котрій були детально розглянуті питання гігієни праці і патологічних змін, що виникають в осіб різних професій. М. В. Ломоносов (1711—1765 pp.) написав основоположні праці про безпеку в гірництві. Питання гігієни праці були висвітлені Ф. Ф. Ерисманом (1842—1915 pp.) в його книзі „Професійна гігієна фізичної та розумової праці" (1877 p.). Значний вклад у розвиток гігієни праці вніс 1. М. Сеченов (1829—1905 pp.), який у своїй праці „Нарис робочих рухів людини"(1907 р.) науково обгрунтував цілу низку питань щодо ролі центральної нервової системи та органів чуття людини в процесі праці. Багато зробили для наукового вивчення і вдосконалення гігієни та безпеки праці в умовах інтенсивного розвитку промисловості вчені Д. П. Нікольський (1855—1918 pp.), О. О. Прес (1857—1930 pp.), В. О. Левицький (1867—1943 pp.), М. О. Вигдорчик (1875—1955 pp.) та ін. Науково-технічний прогрес вносить принципові нововведення у всі сфери сучасного матеріального виробництва, при цьому докорінним чином змінюються знаряддя та предмети праці, методи обробки інформації, що в свою чергу змінює умови праці. В Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони праці в сучасних умовах, проведенням фундаментальних та прикладних наукових досліджень з вищеназваних питань займаються: Національний науково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці, Державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв, Інститут медицини праці, Український НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.