14. Організація діяльності і головні завдання функціональних підрозділів підприємства: директора, головного інженера, головного механіка.

Першим заступником директора є головний інженер. Всі технічні питання, підготовка виробництва (науково-дослідна, дослідно-конструкторська), а часто й поточне управління виробни­чою діяльністю входить в його посадові обов'язки. Функція голов­ного інженера, а також деяких керівників служб, підпорядкованих йому (головного механіка та енергетика), наведено у відповідній посадовій інструкції.

Головний інженер належить до категорії керівників.

Він є першим заступником директора підприємства і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності підприємства.

Призначення на посаду головного інженера та звільнення з неї здійс­нюється наказом директора підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

Головний інженер підпорядковується безпосередньо директору під­приємства.

Він здійснює керівництво технічними службами під­приємства.

Механік цеху контролює експлуатацію устаткування, здійс­нює його огляд і перевірку, проведення планово-поперед­жувальних ремонтів, вживає заходів щодо попередження виходу з ладу чи аварії устаткування, відповідає за охорону праці і техніку безпеки в цеху.

Головний механік належить до категорії керівників.

Призначення на посаду головного механіка та звільнення з неїздійснюється наказом директора підприємства за поданням з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

Головний механік підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

15. Суть і завдання тактичного планування. Зміст і структура поточного плану діяльності підприємства.

Тактичне планування-процес реалізації стратегії підприємницької структури за певний період часу,рік два.Тактичні плани передбачають конкретні способи використання ресурсів підприємства,необхідних для досягнення довготермінових цілей.Зміст такт планів деталізується за кварталами і місяцями.Поточне планування є сукупністю дій і процедур, спрямованих на досягнення поставлених недовготривалих цілей і завдань. Поточне (тактичне) планування є засобом реалізації стратегії підприємства, інструментом забезпечення взаємозв’язків між відповідними завданнями та можливостями підприємства.Поточне планування характеризується неперервним, замкненим циклом проце­дур з прямим і зворотнім зв’язком – процесом планування.Поточне планування найчастіше охоплює рік. За умов планової економіки поточний (річний) план, відповідно до Типової методики розроблення річного плану економічного і соціального розвитку підприємства, містить такі розділи:1)виробництво і реалізацію продукції;2)технічний розвиток та організацію виробництва;3)показники підвищення ефективності виробництва;4)норми і нормативи;5)капітальні вкладення і капітальне будівництво;6)матеріально-технічне забезпечення;7)працю і кадри;8)собівартість, прибуток і рентабельність виробництва;9)фонди економічного стимулювання;10)фінансовий план;11)соціальний розвиток колективу;12)охорону природи і раціональне використання природних ресурсів.Структура поточ­них планів розвитку підприємств:-план товарообороту; -план рекламних заходів; -план із сировини; -виробничий план; -план з праці;-рух запасів готової продукції; -кошторис витрат; -кредитний план; -план капітальних вкладень; -план досліджень і розроблень; -фінансовий план.

16. Система планових норм і нормативів, сфери їх застосування.

Для обґрунтування планових завдань, особливо поточних, у плануванні використовують відповідні норми та нормативи.Норма – науково-обґрунтована величина витрачання економічних ресурсів у конкретних виробничо-технічних умовах. Нор­ма встановлює індивідуальне значення (величину) витрачання ресурсів на одиницю продукції в певних умовах господарювання.Норматив – це еталон витрачання різних ресурсів на вироб­ництво одиниці продукції, який є уніфікованим, міжгалузевим і розрахованим на тривале використання. За допомогою нормативів встановлюють і регламентують важливі показники планової, організаційної та управлінської діяльності всіх підприємств та організацій, визначають хід виробничого процесу, його тривалість.Система трудових норм в нормативів-це сукупність регламентованих витрат праці на здійснення різних видів виробничої,господ,підприємн і інш видів діяльності.Охоплюють:витрати живої праці,витрати предметів праці,використання засобів праці,організації виробничого процесу,організації фінансової діяльності,якості готової продукції.Норми виробітку-встанолюють не обхід обсяг продукції за відповідний період часу.Норми кількості-визн необхідну кількість працівників для виконання заданого обсягу роботи.Норми обслуговування-кількість робочих місць закріплених за одним робітнико,ланкою.Види.За об’єктом нормування:одиниці готової продукції,напівфабрикати,види робіт,технологічна мережа.За часом дії:перспективні,поточні і оперативні.За ступенем деталізації:зведені і специфіковані.

17. Система планових показників, їх класифікація.

У поточному плануванні використовують відповідну систему показників. Їх класифікують за різними ознаками. За економічним змістом планові показники бувають:натуральні – характеризують споживчу кількість ресурсів; вартісні – використовують для ха­рактеристики загальних обсягів виробництва, витрат, досягнутих резуль­татів тощо.За економічним призначенням виокремлюють такі показники:кількісні – характеризують абсолютні обсяги виробництва та спожиті ресурси;якісні – ефективність використан­ня ресурсів і виробництва загалом.За способом характеристики предмета є такі показники:абсолютні – характеризують предмет в абсолютних вимірах;відносні – характеризують досягнуті результати порівняно з іншими показниками або періодами.