1. Підприємство як основна ланка економіки країни, його характерні риси.

Підприємство є головною організаційною та виробничою ланкою економіки країни. У ст. 62 Господарського кодексу України (ГКУ), прийнятого 16 січня 2003 р., підприємство розглянуто як самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності, передбаченої цим Кодексом та іншими законами.Підприємства створюють як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі Статуту.Підприємство є юридичною особою і до нього не належать інші юридичні особи, воно має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Для ефективного функціонування підприємство повинне дотримуватись відповідних вимог: технологічної, технічної, організаційної, соціальної, економічної єдності, системності.

2. Класифікація підприємств. Особливості організації і планування їх діяльності, зумовлені класифікаційними ознаками.

Класифікація промислових підприємств: За характером використання сировини:видобувні і обробні. Тип виробництва: Масові, серійні, одиничні. Ступінь механізації та автоматизації виробничих процесів: Автоматизовані, комплексно-механізовані, частково механізовані, ручне виробництво. Призначення готової продукції: Виготовляючі: засоби виробництва; предмети споживання. За ступенем неперервності технологічних процесів: Неперервні і перервні (дискретні).Відпов до ГКУ ст..63 залежно від форм власності:приватні,державне,комунальне,колективне,на змішаній формі власності.Від способу утворення:унітарні,корпоративні.За розміром:великі(250,100млн грн.),середні,малі(до 50,менше 70 млн грн.).Ст 80.Господарські товариства визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників. Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

3. Правові основи діяльності підприємства. Основні положення Господарського кодексу від 16.01.2003 р. Щодо суті, принципів і функцій діяльності підприємства.

Підприємство є головною організаційною та виробничою ланкою економіки країни. У ст. 62 Господарського кодексу України (ГКУ), прийнятого 16 січня 2003 р., підприємство розглянуто як самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності, передбаченої цим Кодексом та іншими законами.В основі діяльності промислових підприємств лежить низка прин­ципів. Головними з них є (ст. 6 ГКУ, ст. 44 ГКУ):-забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання;-свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;-вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;-обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;-захист національного товаровиробника;-заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господарські відносини.(44)-вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності;-самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, яку виробляють, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;-вільний найм підприємцем працівників;-комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;-вільне розпорядження прибутком, яке залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;-самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.Підприємство характеризується головними специфічними функціями.Виробничо-технологічні функції підприємства пов’язані із забезпеченням процесу виробництва необхідними засобами та їхнім використанням, впровадженням новітніх технологій, раціоналізацією виробничих процесів і винахідництвом.Економічними функціями підприємства (фірми) є: управління процесами виробництва та збуту товарів, укладення контрактів, най­няття працівників і раціональна організація їхньої праці, розподіл доходів (заробітної платні та прибутку), розрахунок економічної ефективності, ціноутворення, вивчення ринку.Соціальні функції підприємства такі: поліпшення умов праці та відпочинку співробітників, створення сприятливого психологіч­ного клімату в колективі, надання допомоги та пільг працівникам і членам їхніх сімей, благодійна діяльність.Крім зазначених функцій, які виконує підприємство в межах національної економіки, є зовнішньоекономічні функції.