21)Типи виховних систем в епоху Середньовіччя
Іцерковне, лицарське виховання, гільдійські і цехові школи, мета виховання і навчання, «сім вільних мистецтв»(тривіум: граматика, риторика, діалектика; квадривіум: арифметика, геометріюЄ, астрономія, музика), типи навчальних закладів, пансіони при монастирях, виникнення університетів.
22) Епоха відродження.Риси епохи відродження:
-Основною рисою епохи відродження є "гуманізм піднесення людини у суспільстві-Забороняються фізичні покарання
-Приділяється увага фізичному,естетичному вихованні дітей і удосконалюються здібності.-Навчально виховний процес стає привабливішим, використовують прогулянки, наочність, навчання здійснюється рідною мовою. Жінки мають право навчатися у різних типах навчальних закладів.
23) Марк Фабій Квінтиліан (бл. 35 — бл. 100) — найвідоміший із римських педагогів, ритор (вчитель красномовства), автор першої педагогічної книжки 12-томник «12 книг риторичних настанов», автор «Повчання оратору» (лат. Institutio oratoria) — найповнішого підручника ораторського мистецтва, який дійшов до нас з античності. Цю книгу вивчали в усіх риторичних школах, як давньоримських, так і середньовічних, нарівні з творами Цицерона, на неї посилалися у творах доби Відродження. Квінтиліан став не тільки виразником уподобань римського суспільства, але й реформатором літературного стилю, дослідником проблем латинської мови. Квінтиліану належить прогресивна думка, що всі діти мають певні позитивні задатки від природи, а задача вихователя — розвинути їх.
Ян Амос Коменський (28.03.1592-15.11.1670) – фундатор наукової педагогіки, видатний чеський мислитель, громадський діяч і батько дидактики «золоте правило дидактики – принцип наочності» . Вікова періодизація : 1дитинство 0-6рр материнська школи; 2отроцтво 6-12рр школа рідної мови(елементарна школа); 3 юність 12-18 гімназія; 4 зрілість(змужнілість)18-24рр академія університет. Класно-урочна система.
Погляди на виховання: - ідея виховую чого навчання і природо відповідності; - моральне виховання; - шкільна дисципліна; - релігійне вих.; - розумове вих.; - фізичне вих.; - трудове вих. Найвідоміші праці: «відкриті двері до мов і всіх наук», «велика дидактика»,«материнська школа»,«великий світ у малюнках»,«закони добре організованої школи». Вимоги до вчителя: - посада вчителя настільки прегарна, як жодна інша під сонцем; - той, хто мало знає, мало й навчає; - учитель має бути живим взірцем доброчесності, безмежно любити свою справу, ставитися до учнів по батьківському; - школа без дисципліни, як млин без води.
Йоганн Генріх Песталоцці (1746-1827) – швейцарський педагог. Праці: “Лінгард i Гертруда“ (1781-1787), “Як Гертруда вчить своїх дітей“ (1801), “Лебедина пісня“ (1826). Близько 30 років керував навчально-виховними закладами, організовував школи для бідних дітей. Відкрив притулок для сиріт.
Адольф Дістервег (1790-1866) – німецький педагог, його називають вчителем німецьких вчителів, був головою вчительської спілки, опублікував 400 статтей, написав 20 підручників, склав 33 правила для вчителів.
Олександр Духнович – педагог, вчений. Отримав духовну освіту. Викладач російської мови. Закарпатський викладач. Принцип народності. Мета виховання : виховання молоді в дусі працьовитості, вих. в сімї, вих. громадянина-патріота. Дидактичні погляди. «книжниця читальна для початківців», «народна педагогія на користь училищ та вчителів сільських»
Костянтин Дмитрович Ушинський (1823-1870) – українсько-російський вчений. Праці: «людина як предмет виховання»,«про користь педагогічної літератури літ»,«три елементи школи». Підручники «рідне слово», «дитячий світ».
Христина Алчевська (1841-1920) відкрила безкоштовну недільну жіночу школу, школу для сільських дітей, «Що читати народові», «Книга дорослих».
Софія Русова дошкільна та позашкільна освіта, видала «Укр буквар», «Початкова географія», книги «Дидактика», «Теорія педагогіки та основи психології»
Ващенко національно-релігійний ідеал виховання
Сухомлинський «Школа радості», «Серце віддаю дітям», «Сто порад вчителю»
Макаренко «Педагогічна поема», «книга для батьків», очольвав трудову колонію та комуну для неповнолітніх правопорушників, автор теорії дитячого колективу.