1)Педагогіка – це сукупність теоретичних і прикладних наук, що досліджують процеси виховання, навчання , розвито особистості і освіти.

Предметом педагогіки є виховна діяльність, що здійснюється в закладах освіти людьми уповноваженими на це суспільство.

Завдання педагогіки -Вдосконалення змісту освіти-Вироблення принципово нових засобів навчання, навчального обладнання-Підготовка підручників відповідно до вдосконалення змісту освіти-Комп’ютеризація праці вчителя

-Вироблення нових форм і методів навчання-Підсилення виховної ролі уроку-Вдосконалення змісту й методики виховання

3) Навчання – це двосторонній планомірний і органі заний процес в ході якого учні отримують знання, уміння і навички.

Виховання – це цілеспрямований спеціально організований і планомірний процес формування особистості людини.

Освіта – це сукупність знань умінь і навичок, які отримують в результаті систематичного навчання в спеціальних закладах, або шляхом самоосвіти.

Самоосвіта – освіта, яка набувається в процесі самостійної роботи без проходження систематичного курсу навчання у навчальному закладі.

Самовиховання – усвідомлена і цілеспрямована робота людини над виробленням у себе бажаних рис, якостей, форм поведінки.

Перевиховання – виховний процес спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувались під впливом несприятливих умов виховання.

Розвиток особистості – це процес формування психічних якостей і властивостей особистості, що дозволяють пізнавати оточуючий світ.

4)Етапи розпитку педагогіки 1Народна 2Духовна 3Світська

5) Загальна педагогіка – це галузь педагогіки, яка досліджує загальні проблеми навчання і виховання дітей: загальні осн.пед., теорія навчання, теорія виховання, школознавство.

Вікова педагогіка – займається проблемами навчання і виховання дітей різних шкільних груп: дошкільна, педагогіка школи, педагогіка дорослих.

Спеціальна (корекційна) – вивчає і розробляє питання навчання і виховання дітей з різними вадами. Тифло- сліпі, слабко зорі; сурдо- глухі, глухонімі; олігофрено- розумово відсталі: логопедія- порушення мовлення;виправно-трудова(пенітенціарна) - займається проблемами перевиховання засуджених людей.

Історія пед. - вивчає розвиток педагогічних ідей і практику освіти в різних епохах.

Порівняльна пед. - наука про порівняння систем народної освіти в різних країнах.

6) гендерна пед. - спрямована на успішну поведінку дітей до статево-ролевої поведінки в суспільстві.

Пренатальна пед. – виховання дитини в утробі матері.

Соціальна пед. – наука яка вивчає закономірності становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання в різних соціальних інститутах: сімя школи заклади культури.

Превентивна педагогіка - яка вивчає причини формування і розвитку відхилень у поведінці людини і методи їх попередження, подолання, виправлення.

7) Мета виховання – сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство.

8) Фактори, що впливають на визначення мети і цілей виховання:-Науково технічний прогрес -Рівень розвитку ПС і ВВ

-Економіка суспільства

9) розумове виховання - цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.

Моральне виховання - виховна діяльність школи і сімї, метою якої є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі.

Трудове вих. - процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільной праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Естетичне вих. - складова частина вих.процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

Фізичне вих.. - система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоровя, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

10) народна педаг. - це галузь педагогічних знань і досвіду народу що виявляється у домінуючих у ньому поглядах на мету, завдання, засоби та методи навчання і вих. дітей.

Етнопедагогіка – це галузь педагогіки, яка досліджує можливості і ефективні шляхи реалізації пед.ідей в сучасній практиці конкретного народу.

Духовна педагогіка – це галузь педагогіки, з досвіду навчання і виховання засобами релігії.

Родинна пед. - сукупність знань і досвіду щодо створення і збереження сімї трудових, моральних, мистецьких, сімейних та інших традицій.

11)Засоби виховання в народній педагогіці:-Рідна мова-Усна народна творчість-Національна міфологія і символіка

-Народне мистецтво-Національні традиції, звичаї, обряди-Народні ігри, іграшки, ритуали-Безпосередня особиста праця

-Природа-Колискова пісня-Скоромовки-Оповідання-Казки-Частівки-Забашіянки-Закликанки -Атмосфера рідної домівки

-Приклад старших-Дитяча самодіяльність-Народні афоризми-Прислів’я-Приказк

12) Національне виховання-це виховання дітей на культурно історичному ДОСВІДІ рідного народу його традиціях,звичаях, обрядах

13) Індивід –

Індивідуальність – цілісна характеристика окремої лидини, оригінальність, самобутність її психічного складу.

Задатки – вроджені анатомо-фізіологічні якості індивіда, природна передумова його розвитку.

Здібності - психічні властивості індивіда, що є передумовою успішного виконання певних видів діяльності.

Темперамент - індивідуально-типологічна характеристика, яка являється в силі, напруженості, швидкості та зрівноваженості перебігу її психічних процесів.

Акселерація – прискорений індивідуальний розвиток, за якого середньо фізичні та психофізіологічні константи дитини або підлітка випереджають оптимальні.

Діяльність - спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в дійсність зміни.

14) Спадковість- розуміють передачу від батьків до дітей відповідних якостей і особливостей.

Середовище— це сукупність умов існування людини та суспільства.

Виховання — цілеспрямований двохсторонній процес який спрямований на формування всебічно розвиненої особистості.

15) Методи науково-педагогічних досліджень.

Метод науково – педагогічного дослідження – шлях вивчення й опанування складними психолого – педагогічними процесами формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Педагогічне спостереження – соціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах , це метод тривалого планомірного споглядання об’єктів і суб’єктів педагогічного процесу без втручання в сам процес, опис особливості, фізичного, психологічного та соціального розвитку.

Бесіда – це різновид безпосереднього спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах і передбачає усне їх опитування за допомогою їх питань

Інтерв’ю – це різновид бесіди, проводять у невимушеній природній обстановці, дослідник ставить наперед визначені питання у певній послідовності і записує відповіді співрозмовника.

Анкетування – це метод опитування інформації про рівень фізичного, психологічного і соціального розвитку вихованців за допомогою спеціально запропонованих запитань, та аналізу відповідей на них.

Метод педагогічного експерименту – це науково поставлений досвід організації педагогічного процесу в точно розрахованих умовах

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт – ( особисті справи, журнали, контрольні роботи дають можливість вивчити індивідуальні можливості учнів , їх ставлення до навчання, рівень засвоєння знань та формування умінь і навичок)

Метод рейтингу – це оцінка окремих сторін діяльності компетентними суддями, експертами.

Метод узагальнення незалежних характеристик – це узагальнення відомостей оптимальних за допомогою інших методів зіставлення цих методів їх осмислення

Метод психолого-педагогічного дослідження - це метод дослідження який передбачає набір коротких стандартних завдань з альтернативними відповідями, що вимагає вибору з них правильної, а результати таких випробувань підсумовуються в балах.

Метод соціометрія – вивчає структури і стилю в колективі

Метод аналізу результатів діяльності – це аналіз результатів різних видів діяльності учнів.

Метод реєстрування – це виявлення певної якості у явищах даного класу і обрахування за наявності або відсутності її.

Метод ранжування - розміщення зафіксованих показників у певній послідовності ( зменшення чи збільшення, визначення місця в цьому ряду об’єктів)

Метод моделювання – ґрунтується на побутові і дослідженні моделей, як засобу вивчення явищ і процесів)