Завдання 2

Позивач Харківська міська фінансово-кредитна спілка «Криниця» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з особа 1 заборгованість за кредитом у сумі 35 472,00 грн, судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 354,72 грн і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 04 лютого 2011 р. між Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та особа1 було укладено кредитний договір № 06 – 11. Відповідно до п.1.1. кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит у сумі 14 000,00 (чотирнадцять тисяч) грн із сплатою 60 % річних, а відповідач зобов’язався повернути кредит у строк до 04 травня 2011 р. включно. Згідно з п. 3.3. кредитного договору за користування кредитом відповідач прийняв зобов’язання сплачувати позивачу 5 % від суми наданого кредиту щомісячно, що становить 700,00 грн щомісячно в строк не пізніше 04 числа кожного місяця. Позивач свій обов’язок за кредитним договором щодо надання відповідачу кредиту виконав, надавши відповідачу на підставі його заяви на видачу кредиту від 04 лютого 2011р. одноразово кредит у повному розмірі –14 000,00 грн. Однак відповідач отримавши суму кредиту, свої зобов’язання за кредитним договором не виконав.

Вирішіть спір.

Завдання 3

Позивач 23.06.2010 р. звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «ОТП ОСОБА_2» в особі Харківської обласної філії ЗАТ «ОТП ОСОБА_2», в якому просив визнати недійсними кредитний договір у частині надання грошових коштів у сумі 148 000,00 дол. США для приховання позики речей, визначених родовими ознаками, якими є 148 000,00 дол. США. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.07.2006 р. між ним та АКБ «ОСОБА_2 Україна» укладено кредитний договір. У 2006 р. АКБ «ОСОБА_2 Україна» був придбаний ЗАТ «ОТП ОСОБА_2», згідно з п. 2 кредитного договору ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 148 000 дол. США на купівлю нерухомого майна під фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 11% річних. Зазначає, що частина договору, відповідно до якої кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 148 000,00 дол. США ,є удаваною та приховує собою позику речей, визначених родовими ознаками, якими є 148 000,00 дол. США. Позивач пояснює це тим, що відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Стверджує, що під терміном «грошові кошти», не можна розуміти долари США. Вони не виступають як «грошові кошти» в Україні. Зазначає, що річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється кількістю, вагою, мірою. Отже, долар США є річчю, яка визначена родовими ознаками та вимірюється кількістюта мірою. Вказує, що кредит надавався позичальнику, на купівлю нерухомості і, що речі, які передавалися позичальнику не можна використати з метою, визначеною у п. 2 договору та п. 1.2 частини 2 договору. Отже ОСОБА_2 та позичальник домовились про надання позики, яка повинна бути використана на придбання продукції, а продавці товарів та послуг не могли отримати від позичальника як оплату будь-які інші кошти, ніж грошові кошти у національній валюті України – гривні. Договором не передбачено, що позичальник буде використовувати для оплати товарів долари США, чим підтверджується, що представник Банку не тільки усвідомлював та передбачав, що саме національною валютою України можна сплатити за спожиті товари та послуги, а й запропонував позичальнику спосіб приховання дійсного правочину, позики речей, визначених родовими ознаками, якими є 148 000,00 дол. США. На підставі вказаної норми кредитний договір був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили, а саме – правочин щодо позики речей, визначених родовими ознаками, якими є 148 000,00 дол. США.

26.08.2010 р. представник відповідача ПАТ «ОТП ОСОБА_2» (далі ОСОБА_2) звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 285 207,39 грн та судові витрати у розмірі 1 820,00 грн. У своїх доводах посилається на те, що 12.07.2006 р. між АКБ «ОСОБА_2 Україна» та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно з яким він отримав 148 000 дол. США на купівлю нерухомого майна строком до 12.07.2021 р. зі сплатою відсотків 11,00 % річних. У 2006 р. АКБ «ОСОБА_2 Україна» був придбаний ЗАТ «ОТП ОСОБА_2», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є ПАТ «ОТП ОСОБА_2». Відповідно до кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов’язання щодо погашення суми кредиту; сплачування відсотків за користування кредитом. Через неналежне виконання умов договору, станом на 10.08.2010 р. виникла заборгованість у розмірі 137 440,85 дол. США, що за курсом НБУ на 10.08.2010 р. становить 1 084 408,31 грн, несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 25 449,82 дол США, що за курсом НБУ на 10.08.2010 р. становить 200 799,08 грн.

Вирішить спір.