
- •Підрахунок обсягів робіт
- •Підрахунок обсягів робіт
- •Специфікація столярних виробів
- •Специфікація збірних залізобетонних конструкцій
- •5.1.1. Вантажопідйомність крана
- •5.1.2. Висота підйому гака
- •6.1. Визначення тривалості робіт крана на будівельному майданчику
- •6.2. Визначення трудомісткості робіт для варіантів механізації робіт, в м-зм.:
- •6.3. Визначення собівартості робіт, в грн.:
- •6.4. Собівартість механізованого процесу визначається по формулі, в грн.:
- •6.5. Собівартість 1 м3 кам'яної кладки визначається по формулі:
6.5. Собівартість 1 м3 кам'яної кладки визначається по формулі:
де VК – обсяг цегляної кладки, в м3.
Розрахунки для варіанту І:
Тк = (39,1431+609,107+4+6,4+0,27)\703,034 = 0,93725
См-зм = 71,73 *8*2,26 = 1296,8784
С м.пр = 1296,8784+1,7 *94857,25 = 162554,2034
С од.пр = 162554,2034/ 703,034 = 231,2181
Розрахунки для варіанту ІІ:
Тк = (39,1431+609,107+14+71+0,16)\703,034 = 1,0432
См-зм = 79,27*8*2,26 = 1433,2016
С м.пр = 1433,2016 +1,7 *94857,25 = 162690,5266
С од.пр = 162690,5266/ 703,034 = 231,41
Зводимо всі показники в таблицю 5 і по мінімальній собівартості виконання робіт обираємо варіант механізації для виробництва робіт.
Т
аблиця 5
Результати економічних розрахунків
-
Варіант
Марка кранів
Трудомісткість робіт, м-зм
Сод.пр, грн/м3
І
МКА-16 (база
3,4 м), L=23 м;
0,93725
231,2181
ІІ
МКГ-16 ( колея 3.8), L=23 м
1,0432
231,41
Відповідно до одержаних показників робимо висновок, що найбільш економічним варіантом є перший варіант - МКА-16
Техніко-економічні показники
Розрахунок техніко-економічних показників будівництва
Тривалість будівництва, в днях (визначаємо за циклограмою): 41
Загальна трудомісткість робіт, в люд.-днях: Тр=609,107
Витрати праці на 1м3 кам'яної кладки, в люд.-дн/м3:
де Vк – загальний обсяг кам'яної кладки, в м3.
Впр = 609, 107 / 703,034 = 0,86639
Виробіток на одного робітника в зміну, в м3:
Вр = 703,034 / 609, 107= 1,1542
Собівартість 1м3 кам'яної кладки: Со.пр = 231,2181
Технологія виробництва кам’яних та монтажних робіт
- організація робочого місця муляра;
Робоче місце муляра при кладці стін включає ділянка стіни й частина пов'язаною з нею площі, у межах якої розміщають матеріали, пристосування, інструменти й пересувається сам муляр. Робоче місце мулярів складається із трьох зон:
робочої 1 - вільної смуги уздовж кладки, на якій працюють муляри;
зони матеріалів 2 - на якій розміщають цегла, розчин і деталі, що закладаються в кладку в міру її зведення;
транспортної 3 - у цій зоні працюють такелажники мулярів, що забезпечують, матеріалами й закладними деталями. Загальна ширина рабочего місця 2,5...2,6м.
При кладці цегельних стін піддони із цеглою і ящики з розчином розставляють уздовж фронту робіт у порядку, що чергується. Відстань між сусідніми ящиками з розчином ( їх установлюють довгою стороною перпендикулярно стіні) не повинне перевищувати З...3,5м, а запас стінових матеріалів на робочім місці повинен відповідати 2...4 годинної потреби в них. Розчин завантажують у ящики безпосередньо перед початком роботи.
При кладці простінків піддони із цеглою ставлять проти простінків, а ящики з розчином - проти прорізів; при кладці стовпів цеглу розташовують із однієї сторони стовпа, а розчин – з іншої.
Мал. . Робочі місця мулярів:
а - при кладці суцільних стін, б - при кладці стін із прорізами; зони:
1 - робоча, 2 - матеріалів, 3 - транспортна
- способи укладання цегли;
Кладку ведуть трьома способами:
вприжим,
вприсик
вприсик з підрізуванням розчину,
а забутки - напівприсик. Вибір способу кладки залежить від пластичності розчину, стану цегли (суха або волога), пори року і вимог до чистоти лицьової сторони кладки.
Мал. . Кладка цегли способом вприжим
Способом вприжим (мал. ) викладають стіни з цегли на жорсткому розчині (осідання конуса 7-9 см) з повним заповненням і розшиванням швів. Цим способом укладають як ложкові, так і тичкові версти. При цьому розчин розстилають з відступом від краю стіни на 10-15 мм. Розрівнюють розчин тильною стороною кельми, переміщаючи її від укладеної цегли і влаштовують шар розчину одночасно для трьох ложкових або п'яти тичкових цеглин. Кладку вприжим виконують в наступному порядку. Тримаючи в правій руці кельму, розрівнюють нею шар розчину, потім ребром кельми підгрібають частину розчину і притискують його до вертикальної грані раніше укладеної цегли, а лівою рукою підносять нову цеглу до місця укладання. Після цього опускають цеглу на підготовлений шар і, рухаючи його лівою рукою до раніше укладеної цеглини, притискують до полотна кельми. Рухом вверх правої руки виймають кельму, а цеглою, що присувається лівою рукою, затискають розчин між вертикальними гранями що укладається і раніше укладеної цегли. Натиском руки осаджують укладену цеглу на шар розчину. Надлишок розчину, вичавлений з шва на кладку спереду, підрізують кельмою за 1 прийом після укладання. Кладка виходить міцною, з повним заповненням швів, щільною і чистою. Проте цей спосіб вимагає більшої кількості рухів, чим інші, і тому вважається найбільш трудомістким.
Мал. . Кладка способом вприсик
Способом вприсик (мал. ) ведуть кладку на пластичних розчинах (осідання конуса 12-13 см) з неповним заповненням швів розчином по лицевій стороні стіни, тобто впустошовку. Процес кладки ложкового ряду при цьому способі виконують в наступному порядку.
Узявши цеглу і тримаючи її похило, загрібають тичковою гранню цегли частину розчину, заздалегідь розстеленого. Загрібати розчин починають приблизно на відстані 8~12 см від раніше укладеної цегли. Присуваючи цеглу до раніше укладеної, поступово виправляють її положення і притискують. При цьому частина розчину, знята, заповнює вертикальний поперечний шов. Уклавши цеглу, осаджують її рукою на розчин. При кладці тичкового ряду процес укладання виконують в тій же послідовності, що і ложкового, лише розчин для утворення вертикального поперечного шва підгрібають не тичковою, а ложковою гранню. Цим способом цеглу можна укладати як лівою, так і правою рукою. Для кладки цегли способом вприсик розчин розстилають рядком з відступом від зовнішньої вертикальної поверхні на 20-30 мм, аби при кладці розчин не вичавлювався на лицьову поверхню кладки. Спосіб вприсик з підрізуванням розчину застосовують при зведенні стін з повним заповненням горизонтальних і вертикальних швів і з розшиванням. При цьому розчин розстилають так само, як і при кладці вприжим, тобто з відступом від краю стіни на 10-15 мм, а цеглу укладають так само, як при кладці вприсик. Надлишок розчину, вичавлений з шва на лицьову сторону стіни, підрізують кельмою, як при кладці вприжим. Розчин для кладки застосовують жорсткіший, ніж для кладки без підрізування, рухливістю 10-12 см. При надмірній пластичності розчину каменяр не встигатиме зрізати його при витискуванні з швів кладки. На виконання кладки вприсик з підрізуванням розчину витрачається більше часу і праці, ніж на укладання вприсик, але менше, ніж на кладку вприжим.
Мал. . Кладка забутки способом в напівприсик: а - тичками; б – ложками
Способом в напівприсик викладають забутку (мал. ). Для цього спочатку між внутрішньою і зовнішньою верстами розстилають розчин. Потім розрівнюють його, після чого укладають цеглину в забутку. Цеглу при кладці тримають майже навзнаки, на відстані 6-8 см від раніше укладеного, поступово опускаючи цеглину на розчин, загрібають ребром незначну кількість розчину, присувають цеглу впритул до раніше укладеної і натиском руки осаджують її на місце.
Вертикальні шви залишаються при цьому частково незаповненими. Їх заповнюють при розстиланні розчину для кладки наступного по висоті ряду, причому каменяр стежить за тим, аби поперечні шви між цеглою заповнювалися повністю. Цеглу забутки щільно притискують, аби верхня поверхня укладених в забутку цегли була на одному рівні з верстовими.
- технологія і організація виконання цегляної кладки;
- технологія монтажу збірних залізобетонних конструкцій;
- організація будівельного потоку при зведенні будівлі.
Контроль якості кам’яних та монтажних робіт
Техніка безпеки
Список літератури