
- •3. Детально опишіть алгоритм переходу від аналогової форми подання інформації до цифрової.
- •4. Що таке дискретизація за часом? Сформулюйте теорему Котельникова.
- •5. В чому суть квантування аналогового сигналу? Що собою являють шуми квантування і чому вони виникають?
- •6. В чому полягає кодування інформації?
- •7. Що таке дворівневий код та як відбувається зображення інформації у вигляді двійкових чисел?
- •8. Проаналізуйте переваги та недоліки цифрової форми подання інформації.
- •9. Які системи числення ви знаєте? Наведіть їхню порівняльну характеристику.
- •10. Що таке цифровий ключ? Детально опишіть роботу біполярного насиченого ключа.
- •11. Як працюють цифрові ключі на мдн—транзисторах?
- •12. Що є фізичною причиною існування інерційності цифрових ключів? Які способи зменшення інерційності
- •13. Що таке логічні елементи?
- •14.В чому полягає суть операцій повторення та інверсії? Наведіть приклади реальних схем.
- •15. В чому полягає суть операції диз’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •16. В чому полягає суть операції кон’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.
- •17. В чому полягає суть операції “або—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •18. В чому полягає суть операції “і—не”? Наведіть приклади реальних схем.
- •19. В чому полягає суть операцій рівнозначність та нерівнозначність? Наведіть приклади реальних схем.
3. Детально опишіть алгоритм переходу від аналогової форми подання інформації до цифрової.
Щоб перейти від графічної (аналогової) форми подання процесу A(t) до табличної (цифрової) слід виконати такі операції:
а) розділити весь інтервал часу t на ряд рівних проміжків;
б) у вибрані моменти часу виміряти значення величини A(t);
в) проведені виміри слід зробити з необхідною точністю, тобто слід округлити істинні значення величини A(t) до певного дискретного значення (у нашому випадку – до трьох значущих цифр);
г) одержані дискретні значення величини A(t) слід зобразити у вигляді символічних знаків (у даному випадку – арабські цифри).
Процес зображення чисел умовними символами (кодом) називається кодуванням.
4. Що таке дискретизація за часом? Сформулюйте теорему Котельникова.
Дискретизація у часі (перший етап перетворення аналогової інформації у цифрову) – етап,коли виміри значень інформативної величини здійснюються через визначені інтервали часу ∆t. Значення інтервалу ∆t не повинне бути надто великим, оскільки відбуватимуться втрати дрібних деталей у поведінці носія інформації між вимірами. Проте, при надто частих вимірюваннях, коли значення інтервалу ∆t надто мале, інформація може виявитися зайвою. Очевидно, що для повільно-змінної функції вимірювання можна здійснювати порівняно рідко, тоді як для швидкозмінної функції – значно частіше.
Теорема Котельнікова визначає кількісне значеня необхідного інтервалу ∆t між вимірами.
(1)
де
- найвища частота у спектрі функції.
Таким чином, замість того, щоб передавати усю неперервну функцію A(t), можна обмежитися передачею послідовності коротких імпульсів, амплітуди яких пропорційні до миттєвих значень функції A(t) у моменти вимірювань.
При виконанні умови (1) у точці прийому неперервна функція A(t) може бути відновлена у вигляді огинаючої цих імпульсів:
5. В чому суть квантування аналогового сигналу? Що собою являють шуми квантування і чому вони виникають?
Квантування сигналу – розбиття усієї шкали значень функції A(t) на ряд дискретних рівнів ,та «привёязування» істинного значення сигналу до найближчого з них.
Шуми квантування - неточності та спотворення, що виникають при заміні істинних значень сигналу на дискретні ( є еквівалентом до появи у передавальному тракті шумів). Шуми квантування будуть тим меншими, чим меншим є крок квантування, тобто інтервал між сусідніми рівнями квантування. Природною межею кроку квантування є рівень власних шумів, які завжди присутні у аналоговому сигналі і обмежують точність вимірювання його параметрів.
6. В чому полягає кодування інформації?
Останнім етапом перетворення аналогової інформації на цифрову є
кодування сигналу, тобто подання числа, отриманого на етапі
квантування сигналу, у вигляді умовного кодового символу. При передачі
цифрової інформації у вигляді електричних сигналів такими символами
можуть бути групи імпульсів струму чи напруги. Наприклад, у коді Морзе
використовують імпульси двох типів – короткі (крапки) і довгі (тире),
загальна кількість яких у різних літерах та цифрах може бути різною.
Більш зручним для передачі інформації у вигляді електричних сигналів є
код Бодо, у якому кожна кодове “слово” складається з певної кількості
однакових прямокутних імпульсів. Одне таке “слово” відрізняється від
іншого тим, що певні імпульси у “слові” пропущені. Якщо кодове “слово”
складається з 5 імпульсів, то з них можна побудувати 32 неповторних
комбінації, а якщо з 6 імпульсів – 64 комбінації. Такої кількості комбінацій
достатньо, щоб закодувати усю абетку, десять арабських цифр та ряд
допоміжних знаків.
Таке 6-ти значне (6-ти розрядне) кодове слово легко співвіднести з
числом у двійковій формі запису (більш детально двійкова та інші
системи числення будуть розглянуті далі).
Нехай тепер присутність імпульсу в n-тому
розряді кодового слова Бодо відповідає логічній
одиниці в n-тому розряді двійкового числа, а
пропущений імпульс – відповідає логічному нулю.