12. Набуття права власності за договором чи іншим правочином. Момент виникнення права власності у набувача за договором.

До похідних способів набуття права власності належать усі дого­вори на відчуження майна: договори купівлі-продажу, поставки, Дарування, міни, позики та ін.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві, пере­візникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Таким чином під час знаходження в дорозі річ вже перебуває у власності набувача. Тобто якщо вантаж загине внаслідок непереборної сили ПІД ЧАС доставки, то за загальним правилом збитки понесе покупець, оскільки він стає власником вантажу з моменту здачі його перевізникові.

Однак воно не стосується нерухомого майна.Згідно із статтею 182 ЦК право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такої речі, а не з моменту передання.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Коносамент – це документ, що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення.

З моменту виникнення права власності за договором набувач має право здійснювати правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження майном, на нього переходить тягар власності і ризик випадкової загибелі або псування майна.

Разом із річчю до нового власника переходять також права і обов'язки попереднього власника стосовно цієї речі.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріаль­ному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчен­ня або з моменту набрання законної сили рішенням суду про ви­знання дійсним договору, не посвідченого нотаріально. ( напр.. договір дарування, купівлі-продажу, довічного утримання)

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстра­ції, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

В договорі сторони можуть відійти від загального правила і визначити інший момент переходу права власності.

13. Набуття права власності на безхазяйну річ

Безхазяйною вважається річ, яка не має власника або власник якої невідомий (ст. 335 ЦК України). Таким чином не може бути визнане безхазяйним майно, власник якого відомий, але в цей час невідомо, де він знаходиться.

Майно громадянина, визнаного безвісно відсутнім, не може перейти у власність іншої особи, оскільки над таким майном за рішенням суду встановлюється опіка.

Набуття ПВ на безхазяйну річ залежить від виду речі.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійс­нює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття на облік безхаз. Нерухом. Речі робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної неру­хомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти май­ном відповідної територіальної громади, може бути передана судом у комунальну власність.

Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, прямо передбачених ЦК України, а саме: набуття права власності на речі, від яких власник відмовив­ся, на знахідку, на бездоглядних домашніх тварин та скарб