- •1.Поняття, ознаки та система речових прав.
- •2. Поняття власності та право власності.
- •3.Зміст (суб’єктивного) права власності
- •4. Суб’єкти права власності
- •5.Здійснення права власності. Межі здійснення права власності.
- •7. Підстави (способи) набуття права власності : поняття та види
- •8.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •9. Створення речі як підстава набуття права власності
- •10. Переробка речі як підстава набуття права власності
- •11.Правовий режим об’єктів незавершеного будівництва
- •12. Набуття права власності за договором чи іншим правочином. Момент виникнення права власності у набувача за договором.
- •13. Набуття права власності на безхазяйну річ
- •14. Набуття права власності на бездоглядну домашню тварину
- •15. Набуття права власності на знахідку
- •16. Скарб
- •17. Набувальна давність
- •18. Інші підстави набуття права власності
- •19.Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності.
- •21.Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •22.Припинення права власності на земельні ділянки та майно, що на них розташоване, у зв’язку з їх викупом для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
- •23. Викуп пам’ятки культурної спадщини як підстава припинення права власності;
- •24.Реквізиція та конфіскація як підстави припинення права власності
- •25. Самочинне будівництво
- •26. Поняття спільної власності
- •27. Право спільної часткової власності
- •27. Спільна сумісна власність
- •28.Підстави припинення права спільної сумісної та спільної часткової власності.
- •30. Поняття захисту права власності
- •33. Класифікація способів захисту права власності
- •32. Віндикація
- •33. Негаторний позов
- •33. Позов про визнання пв
- •35. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •37. Право володіння чужим майном
- •38.Право користування чужим майном (сервітут)
- •39.Право користування чужою земельною діялнкою для с-г потреб-емфітевзис
- •40. Право забудови(суперфіцій)
- •41. Право господарського відання та оперативного управління
5.Здійснення права власності. Межі здійснення права власності.
Стаття 319. Здійснення права власності
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.При здійсненні своїх прав та виконанні обов язків власник зобов язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Водночас законами України визначаються особливості у правовому режимі власності фізичних і юридичних осіб, держави, територіальної громади (ст. 92 Конституції України). Спеціальними законами певним суб'єктам цивільного права встановлюються деякі переваги або обмеження у підприємницькій чи іншій діяльності.
Власність зобов язує. Тобто власник зобов’язаний утримувати майно яке йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.привиході за межі можуть застосовуватися засоби відповідальності передбачені кримінальним, адміністративним, земельним законодавством залежно від виду і характеру правопорушення.
Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.
Межі здійснення права власності можуть встановлюватися в законі в різні способи:
Вказівкою на цільове використання майна (ст. 379-383 ЦКУ – встановлено, для чого можна використовувати житловий будинок, квартиру, садибу)
Вказівкою на спосіб реалізації права власності (заповіт може вчинятися лише особисто)
Встановлено особливих правил (дозвільного порядку набуття майна (зброя))
Встановлення законодавчих обмежень щодо видів майна, які не можуть належати власнику (ч 2, ст. 325 ЦКУ- фізичні і юридичні особи можуть бути власниками майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.)
Встановлення особливих правил про форми правочинів щодо набуття права власності на окремі види майна (правило про нотаріальне посвідчення).
встановлення юридичних обов*язків щодо утримання майна, що перебуває у праві власності.
6, Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. З переходом ПВ на майно до нового власника одночасно переходить і зазначений ризик.
Під ризиком випадкового знищення та випадкового пошкодження майна необхідно розуміти економіко-правові наслідки втрати матеріального блага, належного власнику, за відсутності вини власника чи інших осіб. У тих же випадках, коли знищення або пошкодження є результатом винних дій конкретних осіб, відшкодування збитків покладається на цих осіб відповідно до правил, що регулюють відповідні правовідносини.
Інше може бути встановлене договором або законом.
Наприклад, ризики переходять з моменту нотаріального посвідчення незалежно від передачі самого майна, чи з моменту підписання договору. Також спеціальні правила можуть бути в законах (наприклад, в законі про фінансовий лізинг –з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик , випадкового знищення або пошкодження предмета лізингу несе лізингоодержувач ( хоча він не стає власником цього майна.)