
- •1.Поняття, ознаки та система речових прав.
- •2. Поняття власності та право власності.
- •3.Зміст (суб’єктивного) права власності
- •4. Суб’єкти права власності
- •5.Здійснення права власності. Межі здійснення права власності.
- •7. Підстави (способи) набуття права власності : поняття та види
- •8.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •9. Створення речі як підстава набуття права власності
- •10. Переробка речі як підстава набуття права власності
- •11.Правовий режим об’єктів незавершеного будівництва
- •12. Набуття права власності за договором чи іншим правочином. Момент виникнення права власності у набувача за договором.
- •13. Набуття права власності на безхазяйну річ
- •14. Набуття права власності на бездоглядну домашню тварину
- •15. Набуття права власності на знахідку
- •16. Скарб
- •17. Набувальна давність
- •18. Інші підстави набуття права власності
- •19.Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності.
- •21.Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •22.Припинення права власності на земельні ділянки та майно, що на них розташоване, у зв’язку з їх викупом для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
- •23. Викуп пам’ятки культурної спадщини як підстава припинення права власності;
- •24.Реквізиція та конфіскація як підстави припинення права власності
- •25. Самочинне будівництво
- •26. Поняття спільної власності
- •27. Право спільної часткової власності
- •27. Спільна сумісна власність
- •28.Підстави припинення права спільної сумісної та спільної часткової власності.
- •30. Поняття захисту права власності
- •33. Класифікація способів захисту права власності
- •32. Віндикація
- •33. Негаторний позов
- •33. Позов про визнання пв
- •35. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •37. Право володіння чужим майном
- •38.Право користування чужим майном (сервітут)
- •39.Право користування чужою земельною діялнкою для с-г потреб-емфітевзис
- •40. Право забудови(суперфіцій)
- •41. Право господарського відання та оперативного управління
41. Право господарського відання та оперативного управління
Однією із форм правового режиму майна, закріпленого за суб’єктом підприємництва, є право господарського відання.
Право господарського відання — правова форма, що застосовується для встановлення правового режиму майна, закріпленого лише за суб’єктом підприємництва. Право господарського відання — це речове право суб’єкта підприємництва, який, так само як і власник, володіє, корис тується і розпоряджається закріпленим за ним майном. Проте, якщо зазначені повноваження власника носять абсолютний ха рактер, то суб’єкт підприємництва, за яким майно закріплене власником (уповноваженим власником органом) на праві гос подарського відання, обмежений у здійсненні повноваження розпоряджатися окремими видами майна, яке (повноваження) він може реалізувати лише за згодою власника. Випадки одер жання такої згоди передбачені ГК та іншими законами.
Власник майна, закріпленого за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням та збереженням належ ного йому майна. Згідно з ч. З ст. 136 ГК право господарського відання захищається за допомогою тих же положень закону, що і право власності. Важливе значення для захисту права господарсько го відання має вказівка закону (ч. 2 ст. 136 ГК) на те, що суб’єкт підприємництва, який здійснює господарювання на основі права господарського відання, є підприємством.
Право господарського відання можна визначити як право юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку господарську діяльність, тобто є суб’єктами підприємництва, похідне від права власності, з об меженням повноваження розпорядження окремими видами майна згодою власника (уповноваженого органу).
Право оперативного управління — це речове право суб’єкта господарювання, який здійснюєнекомерційну діяльність, тоб то самостійну систематичну господарську діяльність, спрямо вану на досягнення економічних, соціальних та інших резуль татів без мети одержання прибутку (ч. 1 ст. 52 ГК). Майно казенного підприє мства закріплюється за ним на праві оперативного управлін ня в обсязі, зазначеному в статуті підприємства. Казенне під приємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить (ч. 4 ст. 77 ГК).
Майно державного комерційного підприємства закріп люється за ним, як за суб’єктом права, направі господарського відання. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (кому нальне некомерційне підприємство).Управління господарською діяльністю у комунальному сек торі економіки здійснюється через систему організаційно-гос подарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб’єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Суб’єктами господарювання комунального сектора економіки є:- суб’єкти, що діють на основі лише комунальної власності;
- суб’єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п’ятдесят відсотків;- суб’єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.
Суб’єкти господарювання — господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та Господарським кодексом.