- •1.Поняття, ознаки та система речових прав.
- •2. Поняття власності та право власності.
- •3.Зміст (суб’єктивного) права власності
- •4. Суб’єкти права власності
- •5.Здійснення права власності. Межі здійснення права власності.
- •7. Підстави (способи) набуття права власності : поняття та види
- •8.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •9. Створення речі як підстава набуття права власності
- •10. Переробка речі як підстава набуття права власності
- •11.Правовий режим об’єктів незавершеного будівництва
- •12. Набуття права власності за договором чи іншим правочином. Момент виникнення права власності у набувача за договором.
- •13. Набуття права власності на безхазяйну річ
- •14. Набуття права власності на бездоглядну домашню тварину
- •15. Набуття права власності на знахідку
- •16. Скарб
- •17. Набувальна давність
- •18. Інші підстави набуття права власності
- •19.Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності.
- •21.Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •22.Припинення права власності на земельні ділянки та майно, що на них розташоване, у зв’язку з їх викупом для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
- •23. Викуп пам’ятки культурної спадщини як підстава припинення права власності;
- •24.Реквізиція та конфіскація як підстави припинення права власності
- •25. Самочинне будівництво
- •26. Поняття спільної власності
- •27. Право спільної часткової власності
- •27. Спільна сумісна власність
- •28.Підстави припинення права спільної сумісної та спільної часткової власності.
- •30. Поняття захисту права власності
- •33. Класифікація способів захисту права власності
- •32. Віндикація
- •33. Негаторний позов
- •33. Позов про визнання пв
- •35. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •37. Право володіння чужим майном
- •38.Право користування чужим майном (сервітут)
- •39.Право користування чужою земельною діялнкою для с-г потреб-емфітевзис
- •40. Право забудови(суперфіцій)
- •41. Право господарського відання та оперативного управління
19.Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності.
Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності здійснюється на основі цивільно - правових договорів, які одночасно є підставами його виникнення у набувача. Відчуження може бути як оплатним, так і безоплатним, здійснюватися за волею і проти волі власника. У випадках визначеної законом можливості нехтування волею власника при відчуженні його майна, законодавець вживає термін «викуп», який застосовується як спосіб примусового відчуження належних йому речей.
Як правило, волевиявлення власника, який відчужує право власності на річ (відчужувача), є узгодженим з волевиявленням іншої особи, котрій передається у власність ця річ (набувача). Отже, юридичним фактом, що знаходиться в основі переходу права власності від відчужувача до набувача, є договір. Це означає, що відчуження права власності має відбуватися з дотриманням вимог, що висуваються до вчинення правочинів взагалі і договорів зокрема.
Оскільки договір є вторинним (похідним) способом набуття права власності на річ, до набувача переходять не лише правомочності власника, але й відповідні обов'язки, пов'язані з правом власності на цю річ (обтяження сервітутами, заставою тощо).
20 Відмова власника від права власності та знищення майна як підстави припинення права власності . Особливості припинення права власності та відмови від права власності на нерухоме майно.
Стаття 347. Відмова від права власності
Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про 'її відмову від права власності.
У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову.
Уразі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.
Проте держава, АРК, терит. громада та інші соц-публічні утворення як суб’єкти права власності не можуть безадресно відмовитися від належного їм майна ( від ПВ)
Власник, який відмовився від своєї речі, може пізніше змінити рішення, але за умови, що у іншої особи не виникло права власності на цю річ.
Мотиви відмови від права власності не мають юридичного значення.
Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
Право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Під знищенням слід розуміти використання майна, в результаті якого воно припиняє своє існування (наприклад, продукти харчування) або коли право власності припиняється на майно поза волею власника в результаті непереборної сили, неправомірних дій третіх осіб тощо.