Тема 7. Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання

1. Мета, завдання, модель та інформаційна база аналізу матеріальних ресурсів та ефективності їх використання.

2. Аналіз потреби матеріальних ресурсів за видами та складом матеріалів та сировини. Аналіз показників матеріаломісткості та матеріаловіддачі. Аналіз матеріаломісткості окремих виробів.

1. Мета, завдання, модель та інформаційна база аналізу матеріальних ресурсів та ефективності їх використання.

Необхідною умовою виконання завдань виробництва продукції, зниження її собівартості, росту прибутку й рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною й матеріалами необхідного асортименту і якості. Ріст потреби підприємства в матеріальних ресурсах може проходити екстенсивним шляхом (придбанням або виготовленням більшої кількості матеріалів і енергії) або інтенсивним (більш економним використанням наявних запасів у процесі виробництва продукції). Перший шлях веде до росту питомих матеріальних затрат на 1 продукції, хоча собівартість її може при цьому ї знизиться за рахунок збільшення частки постійних витрат. Другий шлях забезпечує скорочення питомих матеріальних затрат і зниження собівартості одиниці продукції. Економне використання сировини, матеріалів і енергії рівнозначне збільшенню їх, виробництва.

Завдання аналізу забезпеченості використання матеріальних ресурсів полягають у наступному:

- оцінка реальності планів матеріально – технічного постачання, степені використання впливу на обсяг виробництва продукції, її собівартість і інші показники;

- оцінка рівня ефективності використання матеріальних ресурсів;

- виявлення резервів економії матеріальних ресурсів і розробка заходів по їх використанню.

Мета аналізу матеріальних ресурсів – визначення забезпеченості підприємств різними видами матеріальних ресурсів з точки зору конкурентно спроможності його діяльності, пошук резервів раціонального їх використання і зниження матеріаломісткості продукції, собівартості продукції для зростання прибутку (рис.10.1).

Рис. 10.1. Загальна модель аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами й ефективності їх використання

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів : план матеріально – технічного забезпечення, заявки і договори на поставку сировини і матеріалів, оперативні дані, дані аналітичного бухгалтерського обліку про надходження, витрати і залишки матеріальних ресурсів.

Згідно із Стандартом 9 до запасів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, незавершене виробництво, готова продукція, товари, МШП (які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік), молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо втни оцінюються згідно з даним Стандартом.

За призначенням матеріали групуються таким чином: сировина й основні матеріали; допоміжні матеріали; паливо; тара і тарні матеріали; будівельні матеріали; запасні частини для проведення ремонтів; тварини на вирощуванні та відгодівлі; матеріали сільськогосподарського призначення; малоцінні та швидкозношувані предмети.

Проведення аналізу матеріалів полягає у:

- вивченні порядку розрахунку й обґрунтованості договорів на поставку матеріальних ресурсів та умови поставок;

- визначенні характеру накопичення виробничих запасів і зміни їх номенклатури та структури;

- перевірці обґрунтованості норм виробничих запасів і потреби в матеріальних ресурсах;

- виявленні можливості зниження запасів і потреби в матеріальних ресурсах;

накресленні заходів щодо зниження понаднормативних і зайвих запасів матеріалів.

При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами в першу чергу оцінюють якість матеріально – технічного постачання. Перевірку його реальності починають вивченням норм і нормативів, які покладені в основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах.. Надалі порівнюють відповідність плану постачання необхідних запасів виходячи із прогресивних норм витрати матеріалів.

Важливою умовою ритмічної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами їх покриття. Вони можуть бути зовнішніми і внутрішніми. До зовнішніх джерел відносяться матеріальні ресурси, які надходять від постачальників у відповідності з заключними договорами. Внутрішні джерела – це скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів в результаті вдосконалення технології та організації виробництва.

Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів зі сторони – це різниця між загальною потребою в певному виді матеріалу і сумою власних внутрішніх джерел її покриття.

В процесі аналізу необхідно також з’ясувати забезпеченість потреби в завезені матеріальних ресурсів договорами на їх поставку і фактичне їх виконання.

Оцінимо забезпеченість потреби матеріальних ресурсів договорами та їх фактичне їх виконання згідно даних табл..10.1:

Таблиця 10.1

Вихідні дані для аналізу

Матеріал	Планова потреба, нат.од.	Джерела покриття потреби, нат.од.			Заключено договорів, нат.од.		Забезпечення потреби договорами, %	Поступило від постачальників, нат.од.		Виконання договорів, %
		внутрішні	зовнішні
А	47000	500	46500	44200		95,0		41900	94,8
І.т.д.

Із таблиці випливає, що потреба в матеріалі А не повністю забезпечена договорами на поставку і внутрішніми джерелами покриття.

Коефіцієнт забезпеченості по плану .

Фактично план постановки матеріалу невиконаний на 10 %

.

Це означає, що тільки на 90 % задовольняється потреба в матеріалі А.

Провіряється також якість отриманих матеріалів від постачальників, відповідність їх стандартам, технічним умовам ї умовам договору і у випадку їх порушення пред’являються претензії постачальникам. Особлива увага надається перевірці виконання постановок матеріалів, виділених підприємству по держзамовленню і кооперованим поставкам.

Велике значення надається перевірці виконання завдання по термінам постачання матеріалів (ритмічності). Порушення термінів поставки призводить до недовиконання виробничої програми підприємства, тому належна увага повинна надаватися стану складських запасів сировини і матеріалів. Розрізняють запаси: 1 – поточні (біжучі); 2 – сезонні; 3 – страхові.

Величина біжучого запасу залежить від інтервалу поставки ( в днях) і середньодобової витрати і – го матеріалу:

В процесі аналізу визначається відповідність фактичного розміру запасів важливіших видів сировини і матеріалів нормативним.

З цією метою на підставі даних про фактичну наявність матеріалів в натуральному вигляді і середньодобовою їх витратою, розраховують фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють їх з нормативною ( табл..10.2):

Таблиця 10.2

Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів

Матеріал	Середньодобова витрата, нат.од	Фактичний запас		Норма запасу, дні		Відхилення від максимальної норми
		нат од	дні	максимальна	мінімальна	дні	Нат од
А	200	1600	8	12	10	4	800

Оцінюють також стан запасів сировини і матеріалів на рахунок виявлення зайвих і непотрібних. Їх можна встановити за даними складського обліку шляхом порівняння приходу і розходу. Якщо по яким – не будь матеріалам немає розходу на протязі року і більше, то їх відносять до групи неходових і підраховують загальну вартість.

В завершення підраховуються витрати продукції внаслідок: не доставки продукції; поганої якості матеріалів; заміни матеріалів; зміни цін на матеріали; простоїв у зв’язку з порушенням графіку постачання.

Зменшення обсягу виробництва продукції у зв’язку з недопоставкою матеріалів оцінюють як кількість недопоставлених матеріалів і – го виду поділених на норму витрат матеріалів і – го виду на одиницю продукції ( НР _пл):

Щоб підрахувати, наскільки за рахунок фактора низької якості сировини і матеріалів зменшився вихід продукції, необхідно кількість зверхзапланованих відходів і – тої сировини або матеріалу розділити на норму його витрат на одиницю продукції ( табл..10.3):

Таблиця 10.3

Аналіз фактора низької якості сировини і матеріалів

Показник	Завдання	Фактично
Заготівля сировини, од.	47000	42400
Відходи в межах норми, од	940	848
Фактичні відходи, од.	-	1088
Зверг заплановані відходи, од	-	240
Норма витрат на 1 – цю продукції	0,8	-

За рахунок зверхзапланованих відходів кількість продукції зменшилась на 300 од. у вартісному вигляді – на 150 грн. . Отже, по причині недопоставки сировини і низької її якості випуск виробів А знизився на 6050 од. (-5750 + (-300)).

При порушенні асортименту поставлених матеріалів підприємство може матеріал, який постачається, доробити (підправити) оскільки утворюється його перевитрати на одиницю продукції, що призводить до збільшення суми змінних витрат. Щоб визначити втрати, необхідно перевитрати матеріалів на одиницю продукції в наслідок його доробки помножити на фактичний випуск продукції з цього матеріалу і на його ціну:

Окрім того виникнуть додаткові витрати засобів на оплату праці робітників за доробку матеріалу :

Щоб комплексно оцінити ефективність такої операції, необхідно встановити, як змінилась собівартість одиниці продукції, а відповідно і прибуток підприємства. Незважаючи на додаткові витрати, непов’язані з доробкою матеріалу, собівартість виробу могла знизитись за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції на 2000 одиниць і зменшення постійних витрат на одиницю продукції ( табл. 10.4):

,

де С_ф, С_в – відповідно собівартість виробу до і після проведення цього мироприємства; Д_пз – додаткові змінні витрати, необхідні для забезпечення додаткового випуску продукції; Д_з – додаткові затрати, пов’язані з доробкою сировини і матеріалів; К_ф – фактична кількість виготовленої продукції.

Таблиця 10.4

Аналіз порушення асортименту придбаних матеріалів

Показники	Значення
1.Фактичний обсяг випуску продукції, од	50400
2.Додатковий обсяг випуску продукції, од	2000
3.Фактична собівартість 1 – ці продукції, грн.	450
4.Змінні витрати на 1 – цю продукції, грн.	310
5.Змінні витрати на додатковий випуск, грн.	620
6. Додаткові витрати на доробку матеріалів, грн.	23
7. Ціна за одиницю продукції, грн.	520
8. Прибуток на 1 – цю продукції, коп.	70

Для підприємства невигідно проводити доробку вихідної сировини, так як ще значно збільшує трудоємкість і матеріалоємність продукції. Однак, за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції на 2000 од, собівартість виробу зменшилась на 5,3 грн.. Сума прибутку за рахунок цього збільшилась на 267 грн. ( )

Окрім цього, сума прибутку зросла і в зв’язку із збільшенням обсягу продаж на 140 грн. ( ).

Якщо проходить заміна одного матеріалу іншим, більш дорожчим, то також зросте і сума затрат. Для визначення її необхідно кількість заміненого матеріалу помножити на різницю в ціні взаємозамінних матеріалів : .