5. Аналіз екстенсивних і інтенсивних факторів використання устаткування.

Екстенсивне використання устаткування характеризується коефіцієнтом змінності Кзм, який визначається за співвідношенням відпрацьованих верстато-змін (Тзм) до загальної кількості встановленого устаткування (Свст.)

або

де Тзм - час роботи, маш.-зміни; Троб - перебування машин в робочому стані, маш.-дні.

Підвищення коефіцієнта змінності прямо пропорційне збільшенню випуску продукції.

Під інтенсивним завантаженням обладнання розуміють випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (маш.-год.). Показником інтенсивності роботи обладнання є коефіцієнт інтенсивності його завантаження:

,

де СВф, СВпл – відповідно середньогодинний виробіток фактичний, плановий.

Інтенсивне використання основних засобів характеризується не лише випуском продукції за 1 верст.-год., а й рядом натуральних і умовно-натуральних показників - це зйом продукції з 1 м² виробничої площі та ін.

Сукупний вплив екстенсивних і інтенсивних факторів на обсяг продукції аналізують прийомом різниці абсолютних величин.

Використання машин і механізмів оцінюють шляхом співставлення фактичних значень показників із запланованими (базовими), для чого визначають такі показники їх роботи по часу:

коефіцієнт технічної готовності:

де Тспр. - перебування машин в справному стані, маш.-дн.; Тгосп. - перебування машин в господарстві, маш.-дн.

- коефіцієнт використання справних механізмів, який характеризує використання справних механізмів у роботі:

де Троб - перебування машин в робочому стані, маш.-дн.

- коефіцієнт використання механізмів на основних роботах:

Резерви використання машин і механізмів можна виявити і за допомогою методу ланцюгових підстановок. Виробіток на списковий механізм визначається добутком факторів, які впливають на неї:

В_см = Тх Ктг х Ксм х Кзм х Кор х Пзм,

де Т - календарне число днів в аналізованому періоді, днів; Ктг - коефіцієнт технічної готовності; Ксм - коефіцієнт використання справних механізмів; Кзм - коефіцієнт змінності; Кор - коефіцієнт використання механізмів на основних роботах; Пзм - продуктивність середньо­спискового механізму за маш.-зміну, грн./маш.-зм.

По групам однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності та інтенсивності використання:

ОВ = Кі х Ді х Кзм_і х Пі х СВі,

де Кі - кількість і-го обладнання; Ді - кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання; Кзм_і - коефіцієнт змінності роботи обладнання; Пі - середня тривалість зміни; СВі - виробіток продукції за 1 маш.-год. на і-му обладнанні.

Розрахуємо зміну обсягу виробництва продукції за рахунок зміни кількості однорідного обладнання, екстенсивності і інтенсивності його використання згідно даних аналітичної таблиці 8:

Таблиця 8

Вихідні дані для аналізу використання обладнання

Показники	Значення			Відхи- лення
	база	звіт
Кількість і-ого обладнання, од.	64	66	+2
Кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання, дні	250	245	-5
Коефіцієнт змінності роботи обладнання	2,0	1,92	-0,08
Сердня тривалість зміни, год.	7,5	7,3	-0,2
Виробіток продукції за 1 машино-годину на і-ому обладнанні, грн.	0,4	0,445	0,045
Обсяг виробництва продукції, грн.	96000	100800	4800

Розрахунок впливу чинників проводиться способом ланцюгових підстановок, результати заносяться у таблицю 2.3.9.

Таблиця 2.3.9

Аналіз обсягів виробництва за рахунок віддачі обладнання

Показники	Вплив на зміну обсягів виробництва, тис.грн.
кількість і-ого обладнання	+300
кількість відпрацьованих днів 1-ею	-1980
кількість змінності роботи обладнання	-3881
середня тривалість зміни	-2484
виробіток продукції за 1 машино-годину	+10145
Баланс	4800

Результати факторного аналізу показують, що завдання по виробництву продукції перевиконан за рахунок збільшення кількості обладнання і виробітку продукції за одну машино-зміну. Зверх заплановані цілоденні, внутрішньозмінні простої обладнання і зниження коефіцієнту змінності зумовлені зменшенням обсягу виробництва продукції на суму 8345 грн., або на 8,7% відносно завдання. Більш повне використання обладнання на підприємстві можна розглядати як можливий резерв збільшення виробництва продукції.

Ефективність використання виробничих засобів у їх пасивній частині характеризує динаміка показника зйому продукції з 1 м² (га) виробничої площі, який розраховують відношенням обсягу валової продукції підприємства до величини його виробничої площі.

Наявність детермінованої залежності між обсягом виробництва продукції і рівнем фондовіддачі пасивної частини виробничих фондів дозволяє розрахувати вплив факторів на зміну обсягів виробництва прийомом різниці абсолютних величин.

ОВ = ФВ_пч х S

де ОВ - обсяг виробництва продукції, тис. грн.; ФВ_пч - фондовіддача пасивної частки виробничих фондів, грн./грн.; S - виробнича площа підприємства, м² (га).

В завершення аналізу ефективності використання виробничих засобів підприємства оцінюють динаміку зворотного показника фондовіддачі - фондоємкість продукції на основі системи індексів. На основі індексів-множників визначають економію вартості основних фондів внаслідок зниження фондоємності продукції і структурних змін.

На відміну від фондовіддачі, фондоємність продукції може бути визначена по окремих видах основних засобів (часткова фондомісткість), тобто вартість фондів і-го виду використана для виробництва одиниці продукції j-го виду:

ФЄ = Vij : Qj ,

Vij - фондоємність і-го виду засобів для j-ої групи, грн./грн.; Qj - кількість одиниць продукції j-го виду.

Аналіз впливу чинників на зміну показників фондоємності продукції та оцінка динаміки часткових показників фондоємності можуть використовуватися при індикативному плануванні розвитку окремих галузей.