4. Аналіз роботи виробничого устаткування і виробничої потужності підприємства.

Для визначення впливу факторів на приріст фондовіддачі обладнання можна використати наступну факторну модель:

де П – обсяг продукції, тис. грн., А_бм - обсяг продукції без урахування матеріальних витрат, грн.; Q_мз – кількість машино-змін роботи устаткування, од.; О­_ву – кількість встановленого устаткування, од.; Ф_ву – вартість машин і устаткування, грн.; Ф – вартість (середньорічна) основних виробничих засобів, грн.

Щоб визначити як фактори моделі згідно залежності впливають на рівень фондовіддачі, отримані значення частки впливу визначимо прийомом ланцюгових підстановок або різниці відносних величин, необхідно помножити на фактичну умовну вагу активної частки фондів у загальній сумі вартості основних засобів підприємства (%Ф^а_ф):

де - величина факторного впливу зміни чинників структури обладнання, %.

Для виявлення впливу чинників третього рівня формування показника фондовіддачі необхідно визначити, як змінився обсяг виробництва продукції в зв’язку з заміною обладнання або його модернізацією.

З цією метою необхідно порівняти випуск продукції на новому і існуючому обладнанні за період часу після його заміни, і отриманий результат розділити на фактичну середньорічну вартість технологічного обладнання:

де Ті – час роботи і-го обладнання з моменту введення до кінця звітного періоду, верст.-год, СВн, СВс – виробіток продукції за 1 верст.-год. після заміни і до заміни і-го обладнання (нового і старого).

Аналогічно визначається зміна обсягу виробництва продукції і фондовіддачі за рахунок вдосконалення технології і організації виробництва та соціальних факторів (підвищення кваліфікації, покращення умов праці і відпочинку, оздоровчих міроприємств та ін.).

Величина впливу факторів третього рівня формування рівня фондовіддачі основних виробничих засобів розраховується шляхом перемноження приросту фондовіддачі обладнання за рахунок і-го фактору на фактичну питому вагу їх активної частини.

Для визначення зміни обсягу виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих засобів за рахунок кожного фактора помножити на фактичну середньорічну вартість основних виробничих засобів на кінець аналізованого періоду.

Зниження частки активної частини засобів, збільшення частки дорогого обладнання, зверхзаплановані цілоденні і внутрішньо змінні простої техніки негативно впливають на рівень фондовіддачі і обсяг виробництва продукції. В подальшому належить вивчити причини простоїв і знайти резерви їх зниження, що призведе до приросту продукції.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, які характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності.

Аналіз забезпеченості підприємства устаткуванням. Розрізняють обладнання наявне, встановлене (здане в експлуатацію), обладнання, яке фактично використовується у виробництві, і яке знаходиться у ремонті, і на консервації, і резервне. Найбільший ефект досягається, якщо по величині перші три групи обладнання приблизно однакові.

Для характеристики залучення обладнання у виробництво розраховують такі показники:

- коефіцієнт використання парку наявного обладнання:

- коефіцієнт використання парку встановленого обладнання:

Різниця між кількістю наявного і встановленого обладнання, помножена на запланований середньорічний виробіток продукції на одиницю обладнання - це потенційний резерв збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення кількості діючого обладнання.

Аналітична оцінка використання наявного і встановленого устаткування дозволяє виявити кількість невстановлених одиниць устаткування та частку діючого в наявному і встановленому обладнанні підприємства, в такий спосіб врахувати наявні невикористані резерви приросту обсягів виробництва:

де О нев - невстановлена кількість обладнання, од.; СВ - середньорічний виробіток продукції на одиницю обладнання в базовому періоді, грн./од.

Проаналізуємо забезпеченість підприємства обладнанням згідно даних таблиці 6

Таблиця 6

Аналіз забезпечення підприємства обладнанням, одиниць

Види Обладнання	Минулий рік	Необхідно для виконання програми	Наявне	Відхилення від
				минулого року	зав­дання
1. Обладнання типу А, всього	320	339	341	+21	+2
у т.ч.: верстати
типу а1	230	240	250	+20	+10
типу а2	80	86	81	+1	-5
типу а3	10	13	10	-	-3
2. Обладнання типу В, всього	15	16	17	+2	+1
у т.ч.:
типу в1	5	5	5	-	-
Типу в2	10	11	12	+2	+1
Всього	335	355	358	+23	+3
3. Продукція, тис.грн.	8100,0	8307,0	8360,0	3,21	0,64

Дані таблиці показують, що підприємство в цілому було забезпеченне як типом А так і типом В. При цьому спостеріалась нестача верстатів а2 та а3.

Парк верстатів типу А в порівнянні з минулим роком виріс на 6,56% (21·100:320), типу В - на 13,33% (2·100:15), обсягу продукції - на 3,21%.

При аналізі необхідно із діючого устаткування виділити запасне і не змонтоване, із встановленого - надпланове і невстановлене.

Оцінка ефективності експлуатації устаткування. Підвищення ефективності експлуатації працюючого устаткування забезпечується двома шляхами: екстенсивним (у часі) та інтенсивним (за потужністю). Показники, що характеризують екстенсивний шлях використання устаткування цє: кількість устаткування; відпрацьований час; коефіцієнт змінності роботи устаткування; структура парку машин і верстатів. Вихідними даними в аналізі є баланси робочого часу устаткування: календарний, режимний, плановий.

Календарний - добуток кількості календарних днів у році і верстатогодин на добу. Він поділяється на режимний і позарежимний час або кількість календарних днів у році множиться на 24 год. і на кількість одиниць встановленого обладнання (максимально можливий час роботи обладнання).

Режимний - кількість робочих днів у році, плановий коефіцієнт змінності роботи устаткування, кількість верстатів, окрім тих, які повинні бути у капітальному і поточному ремонті або множиться кількість одиниць встановленого обладнання на кількість днів роботи звітного періоду і на кількість годин кожного дня з врахуванням коефіцієнта змінності).

Плановий фонд часу - включає кількість годин, що підлягають відпрацюванню за винятком планових зупинок устаткування (ремонт, у резерві і т.п.). Плановий відрізняється від режимного на кількість планових витрат робочого часу (на ремонт, модернізацію).

Порівняння фактичного і планового календарного фондів часу дозволяє встановити ступінь виконання завдання по введенню обладнання в експлуатацію по кількості і строкам: календарного і режимного - можливого покращення використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового - резерви часу за рахунок зменшення витрат часу на ремонт. Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовуються наступні коефіцієнти:

календарного фонду часу:

режимного фонду часу:

планового фонду часу:

питома вага простоїв у календарному фонді:

де Тф, Тп, Тр,Тк - відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання, год.; - простої обладнання, год.

Оцінимо використання обладнання за фондом часу його роботи згідно даних таблиці 7:

Таблиця 7

Аналіз фонду робочого часу обладнання (за певним видом)

Показники	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення
		завдання	факт	від минулого року, %	Від завдання
					D	%
Календарний фонд часу, год.	8760,0	8760,0	8760,0	–	–	–
Режимний фонд робочого часу, год.	4380,0	4205,0	4130,0	-5,7	-75	-1,78
Коефіцієнт використання календарного часу	0,5	0,48	0,47	-6,0	-0,01	-2,08
Відпрацьовано верстатогодин	3811,0	3785,0	3546,0	-6,96	-239	-6,31
Коефіцієнт використання режимного фонду часу	0,87	0,9	0,86	-1,14	-0,04	-4,44
Коефіцієнт змінності роботи обладнання	1,74	1,8	1,72	-1,15	-0,08	-4,44

Підвищення величини коефіцієнта змінності роботи обладнання забезпечує ріст фондовіддачі та обсягу виробництва продукції без додаткових капітальних вкладень на збільшення парку обладнання.

Зниження величини коефіцієнта використання режимного фонду часу на 0,04 та коефіцієнта змінності на 0,08 свідчить про погіршення використання обладнання.

Загалом використання даного виду обладнання погрішилось за аналізований період як проти минулого року так і відносно завдання. Це відбулося за рахунок зменшення режимного фонду робочого часу і кількості відпрацьованих верстатогодин.

За провідною частиною устаткування на підприємстві обчислюють виробничу потужність як максимально можливий випуск продукції за період (зміну, рік) в умовах заданого режиму роботи. Аналіз полягає в оцінці зміни коефіцієнту використання виробничої потужності, обчислюють згідно формули:

де ОВПф - обсяг випущеної продукції фактично, тис. грн.; – середньорічна потужність, тис. грн.

Виробнича потужність за аналізований період розраховується аналогічно середньорічній вартості основних засобів:

,

де ВПп - потужність підприємства (структурної одиниці) на початок року, грн.; ВПн, ВПв - відповідно потужності, що надійшли і вибули протягом року, тис. грн.; Ч₁, Ч₂ - число місяців до кінця року, протягом яких діяла потужність після того, як ці потужності вибули, міс.

Постійне зростання виробничих основних фондів, удосконалення їх проводять до підвищення озброєння праці основними засобами, що сприяє продуктивності праці і обсягу та ефективності виробництва в цілому.