Тема 6. Аналіз стану та використання основних засобів

(довгострокових активів підприємства)

1. Значення і завдання, джерела інформації, модель аналізу.

2. Аналіз динаміки обсягу, складу і структури, технічного стану основних засобів.

3. Факторний аналіз фондовіддачі.

4. Аналіз роботи виробничого устаткування і виробничої потужності підприємства.

5. Аналіз екстенсивних і інтенсивних факторів використання устаткування.

1. Значення і завдання, джерела інформації, модель аналізу

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально –культурних функцій, очікуваний строк корисного використання ( експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Мета економічного аналізу використання основних засобів підприємства полягає у визначенні забезпечення підприємства основними засобами за умови інтенсивного їх використання та пошук резервів підвищення ефективності їх використання за рівнем фондовіддачі.

Завдання аналізу вирішуються за такими напрямками дослідження:

визначення забезпечення підприємства і його структурних підрозділів основними засобами та оцінка рівня їх використання за узагальненими і часовими показниками та встановлення причин їх зміни;

розрахунок впливу факторів , які впливають на рівень використання основних засобів, і, відповідно, на обсяг виробництва продукції;

оцінка ступеня використання виробничої потужності підприємства, площ та обладнання;

виялення резервів підвищення ефективності використання основних засобів та впливу зміни рівня їх віддачі на виробничо-господарські результати.

В процесі дослідження використовують такі джерела інформації: бізнес-плани підприємства та додатки до нього, форму 11-ОФ “Звіт про наявність та рух основних засобів, примітки до річної фінансової звітності, форму 1-П. “Підприємництво”, дані аналітичного обліку, “Розрахунок амортизації і зносу основних засобів”, первинні дані обліку: “Акт (накладна) приймання - передачі основних засобів”, “Акт (накладна) відремонтованих, реконструйованих, модернізованих об’єктів”, “Акт на списання основних засобів”, “Інвентарна картка обліку основних засобів”, “Картка обліку руху основних засобів”, інвентарний список основних засобів підприємства за місцем їх знаходження та експлуатації, проектно-кошторисна документація та ін. Основні напрями аналізу використання основних фондів та послідовність його проведення показано на рис.2.6:

2. Аналіз динаміки обсягу, складу і структури, технічного стану основних засобів

Для оцінки зміни обсягу і руху основних засобів, їх відтворення використовують баланси основних фондів. Для характеристики руху основних фондів використовують показники надходження, оновлення і вибуття, які виступають загальною характеристикою інтенсивності цього процесу. Їх визначають для аналізованого підприємства за суміжні періоди часу, як правило рік, в цілому і для груп основних фондів підприємства.

На зміну обсягу, складу і структури основних засобів впливають наступні фактори:

характер і особливості виробничого процесу ;

технологія, рівень організації і кооперування праці;

методи організації виробництва .

Аналіз ринку Аналіз технологочіного

інвестицій ринку

Аналіз забезпечення підприємства

основними засобами

Аналіз ефективності використаня

основних засбів

Аналіз складу, структури і

руху

Аналіз

технічного

стану

Факторний аналіз фондовіддачі і фондомісткості, фондоозброєності

Аналіз екстенсивного і інтенсивного викорисання устаткування

Аналіз ефективного викорисання виробничих потужностей

Аналіз виробничо – фінансових результатів за рахунок зміни ріня віддачі основних засобів

Х Х

Рис.2.6. Модель аналізу використання основних засобів

Оцінюють наявність структуру і рух основних фондів підприємства згідно даних таблиці 1:

Таблиця 1

Аналітична оцінка наявності, структури і руху основних засобів промислового підприємства за 200__ рік.

Група	Наявність на минулий період		Надійшло		Вибуло		Наявність на кінець періоду
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9

В графі (1) вказують групи основних засобів : промислово-виробничі, виробничі основні фонди інших галузей народного господарства, невиробничі основні засоби та загальну вартість основних засобів підприємства, в т.ч. підрозділів.

На цьому етапі аналізу оцінюють згідно аналічних розрахунків класифікацію основних засобів згідно питомої ваги їх складових, на початок і кінець звітного періоду за два суміжні проміжки часу (роки) в загальній вартості основних засобів. Порівнюючи відносну зміну вартості основних засобів, промислово-виробничих і невиробничих, роблять висновки про загальну тенденцію зміни обсягів і структури основних засобів підприємства та доцільність існуючої структури.

Загальний коефіцієнт надходження К _нд.з. розраховують як відношення повної вартості основних засобів, що надійшли в звітному періоді по підприємству, до повної їх вартості за кінець періоду:

Загальний коефіцієнт надходження основних фондів доцільно поділити на часткові залежно від джерел надходження (нових придбаних основних фондів, орендованих і т.д.).

Коефіцієнт оновлення К _он. характеризує частку нових основних засобів (введених в дію, або повністю реконструйованих) в загальному їх обсязі на кінець року:

Загальний коефіцієнт вибуття характеризує інтенсивність вибуття основних засобів, зокрема частку зношених, що вибули з сфери виробництва, і визначається як співвідношення засобів, що вибули протягом аналізованого періоду (ФВ) до їх загальної вартості на початок року (Ф_п.р.)

Коефіцієнт приросту основних засобів визначає частку фондів, що надійшли і вибули за аналізований період до їх вартості на початок періоду:

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості засобів, що перенесена на новостворений продукт або це рівень співвідношення суми їх зносу за рік (Зф) до їх початкової (первісної) вартості на кінець року, а зростання його ( зношення основних засобів) негативно характеризує діяльність підприємства :

Визначивши вище перелічені показники за два суміжні роки оцінюють їх динаміку та співвідношення в цілому і за групами основних засобів та роблять висновки про загальну тенденцію та інтенсивність їх руху. Дамо оцінку динаміки обсягу, структури основних засобів підприємства та проаналізувати їх рух і технічний стан згідно даних таблиці 2:

Таблиця 2

Аналіз наявності, руху і структури основних засобів

Група основних засобів	Наявність на початок року		Надійшло за рік			Вибуло за рік			Наявність на кінць року
	тис.грн.	%*		тис.грн.	%		тис.грн.	%		Тис.грн.	%
Промислово-виробничі	1320,0	91,0		250,0	92,6		90,0	64,3		1480,0	93,7
Виробничі ос­нов­ні засоби інших га­лу­­­зей	–	–		–	–		–	–		–	–
Невиробничі	130,0	9,0		20,0	7,4		50,0	35,7		100,0	6,3
Всього основ­ні засоби	1450,0	100,0		270,0	100,0		140,0	100,0		15800	100,0
в т.ч. активна частина	765,0	52,7		225,0	83,3		75,0	53,6		915,0	57,9

^* % - питома вага

Дані аналізу показують, що за звітний період відбулися суттєві зміни в наявності і структурі основних засобів. Вартість основних засобів зросла 130,0 тис.грн., або на 9%, в т.ч. основних виробничих - на 160,0 тис.грн., або на 12%. Збільшилась частка основних промислових засобів в загальній сумі основних на 1,1% і відповідно зменшилась частка непромислових - від 52,75% до 57,9%, що належить позитинво оцінити.

Дослідження руху і технічного стану основних промислово – виробничих фондів полягає у розрахунку таких показників:

коефіцієнт оновлення: ;

коефіцієнт вибуття: ;

коефіцієнт приросту: ;

коефіцієнт зносу: ;

коефіцієнт придатності: .

Оцінка співвідношення рівнів розрахованих показників виявила наступне: основні засоби оновлені за аналізований період на 16,9% при вибутті 6,8%, що зумовило їх приріст на 12,1%; оновлення засобів відбувається інтенсивніше ніж їх вибуття, хоча відсоток зносу залишається значним, а саме 32,0%. Загалом придатними є лише 68% основних засобів, що не слід вважати позитивним явищем.

В ході аналізу встановлюють зміну структури під впливом комплексної механізації та автоматизації виробництва. Аналізуючи структуру і динаміку обсягів основних засобів необхідно враховувати особливості їх функціонування в тій чи іншій галузі.

Основною характеристикою технічного рівня основних засобів є віковий склад манин, устаткування та ін., який показує стан цих встановлених засобів за строками його експлуатації, за тривалістю експлуатації за період до 5 років, 5-10 років, 10-20 років і т.д.

В процесі аналізу встановлюють кількість різних груп устаткування з різними періодами експлутації і їхню питому вагу, розробляють заходи щодо оновлення і приведення у відповідність до нормативів і проектної потужності виробництва.

Для оцінки технічного рівня засобів праці визначають також частку прогресивного устаткування в загальній кількості в цілому і для кожної групи.

Важливим етапом аналізу основних фондів є визначення технічного стану за питомою вагою вікової групи в загальній кількості одиниць даного виду устаткування:

д

х

__

е - середній вік обладнання; x _ci - середина інтервалу і – ої групи обладнання, роки; a - питома вага обладнання кожної інтегральної групи в загальній кількості, % ; х _ві і х_ні – верхнє, нижнє значення інтервалу і – ої групи обладнання:

Підвищення частки прогресивного устаткування сприяє впровадженню сучасних прогресивних технологій.

Аналізуючи технічий стан основних засобів, необхідно розтягнути організацію ремонту і модернізації засобів праці і використання ремонтних робіт в строк, високу якість ремонту, його економність та доцільність.

Етап аналізу забезпеченості підприємства основними засобами передбачає провведення порівняння фактичної їх наявності з плановою потребою необхідною для виконання виробничих завдань за рівнем показників фондоозброєності праці.

Рівень фондоозброєності праці визначають за співвідошенням середьорічної вартості промислово-виробничих засобів і середньо­спискової чисельності робітнків.

Коефіцієнт технічної озброєності праці розраховують як співвідношення середьорічної вартості виробничого обладнання і середньоспискової чисельності робітнків.

В процесі аналізу рівень фондоозброєності і технічної озброєності співставляють за два суміжні періоди, а при наявності інформації з рівнем цих показників на аналогічних за типом виробницва підприємствах та в галузі або регіоні. Доцільно порівняти типи росту технічної озброєності праці (Іто) і продуктивності праці (Іпп). Бажано, щоб Іпп > Іто.

Між показниками фондоозброєності продуктивності праці і віддачею основних засобів існує детермінований звязок у вигляді залежності:

де П- валова продукція за порівняльними цінами тис.грн.; Ф - середьорічна вартість основних засобів, тис. грн.; КР - кількість робітників у найбільшій зміні, чол.; ПП - продуктивність праці, грн/чол ; ФО – фондоозброєність праці, грн/чол.

Індекси цих показників також взаємопов’язані. Якщо продуктивність праці росте швидше, ніж її озброєність, то віддача основних засобів зростає.

Оцінимо забезпеченість підприємства основними засобами, проаналізувавши динаміку показників фондоозброєності та технічної озброєності праці використавши дані таблиці 2.3.3:

Таблиця 2.3.3

Аналіз фондоозброєності та технічної озброєності праці

Показники	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення, %
		зав­дання	факт	від мину­лого року	від зав­дання
1. Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн.	3142,0	3457,0	3490,0	+11,07	+0,95
в т.ч. активної частини, тис.грн.	1786,0	1970,0	1960,0	+9,74	-0,51
2. Середньорічна чисельність робітників, чол.	1995	2000	1940	-2,76	-3,0
3. Озброєність праці, грн.
3.1. Загальна	1575,0	1728,5	1799,0	+14,22	+4,07
3.2. Технічна	895,0	985	1010	+12,8	+2,53
4. Продуктивність праці 1-ого робітника, грн.	4060,1	4153,5	4309,3	+6,13	+3,75

За даними таблиці фондоозброєність праці зросла проти минулого року на 14,22%, а проти завдання - на 4,07%, технічна озброєність у порівнянні з минулим роком відповідно, - на 12,08% та 2,53%. Темпи росту продуктивності праці не випереджали темпів зростання технінчої озброєності, а відставання склало 6,67%, у порівнянні з завданням - були вищі на 1,22%. Таке становище пояснюється випереджанням росту цін на основні засоби у порівнянні з їх продуктивністю.