Мета і завдання управління закладом освіти
У найширшому плані мета управління закладом освіти полягає у створенні необхідних умов для реалізації мети навчального закладу. Конкретна мета:
мінімум — забезпечити оптимальне функціонування освітнього закладу
максимум — забезпечити його розвиток.
Метою шкільного менеджменту (за Л.Даниленко і ЛЛ.Карамушкою) є:
• забезпечення ефективного і планомірного використання сил, можливостей і часу всіх працівників навчального закладу та учнів;
• визначення відповідності діяльності менеджерів освітнього процесу школи та інших навчальних закладів конкретним цілям і реальним планам соціально-економічного і духовного розвитку суспільства;
• забезпечення повноти, узгодженості, взаємопов'язаності, конкретності й реальності певних цілей, підпорядкованості їх основній меті — вихованню, навчанню і розвитку школяра як вільної, відповідальної і творчої особистості, формуванню в нього активної життєвої позиції, вмінь і знань, що сприяють досягненню успіху в навчанні, духовних орієнтирів та моральних чеснот.
Алгоритм визначення мети і її складових був запропонований вітчизняними та зарубіжними вченими [5; 9; 13]. Вони стверджували, що формулювання мети управління має починатися з неозначеної форми дієслова або з дієслова наказового способу, що характеризують дію, яка виконуватиметься.
До мети висуваються такі вимоги;
• вона має конкретизувати кінцевий результат, якого потрібно досягти в процесі діяльності;
• термін її досягнення має бути чітко визначений;
• у її формулюванні має вказуватися максимальний обсяг затрат сил, засобів, часу та енергії, потрібних для досягнення кінцевого результату;
• вона має окреслювати тільки те, «що» й «коли» повинно бути зроблено, без деталізації «як» і «чому»;
• її слід формулювати відповідно до цільового спрямування організації;
• вона має бути зрозумілою для тих, хто працюватиме над її досягненням;
• вона має узгоджуватися з інтересами виконавців і не викликати конфліктів в організації;
• її необхідно фіксувати письмово;
• менеджер має узгоджувати її з персоналом під час особистої бесіди.
Досягнення цілей менеджменту можливе за умови, якщо керівник навчального закладу має чітке уявлення про ті завдання, які він виконує.
Завданнями менеджменту як діяльнісної взаємодії освітніх процесів у школі є забезпечення:
відображення періодичності й послідовності як окремих дій виконавця, так і всієї управлінської діяльності керівника;
визначення вимог до якості результату діяльності та ефективності способів досягнення цілей, забезпечення оптимальних затрат зусиль і часу;
визначення кількості необхідної інформації та її основних джерел з позицій оптимальності (необхідності й достатності);
визначення і передбачення основних правил контролю, врахування динаміки взаємодії та результатів діяльності виконавців.
Мета і завдання, таким чином, відображають сутність системотвірного фактора менеджменту в школі як освітньої системи, в якій наявна організована динамічна взаємодія педагогічних процесів.
Відповідно до мети визначаються такі завдання менеджменту шкільної освіти (за Л.Даниленко і Л.Карамушкою):
професійні (умовою для їх виконання є володіння інтегрованими психолого-педагогічними знаннями, уміннями, навичками і звичками);
соціально-професійні (виконується за допомогою вміння планувати взаємодію освітніх процесів, організовувати умови її реалізації, встановлювати зв'язки із зовнішнім середовищем);
соціально-освітні (основою для їх виконання є вміння визначати ефективність змісту навчання, застосовувати наукові підходи до здійснення взаємодії освітніх процесів);
науково-дослідні (засобом їх виконання є вміння визначати об'єкт, зрілість суб'єкта діяльності, методи, форми контролю за динамікою успішності учнів).
Протиріччя в управлінні породжують проблеми та відповідно цілі та завдання діяльності керівника школи. Ю.А. Конаржевський виокремлює, зокрема, такі проблеми та відповідно управлінські цілі-завдання:
Проблема 1. Не сформованість педагогічних колективів як колективів однодумців.
Управлінська мета: сформувати цілісний педагогічний колектив однодумців.
До системи цінностей колективу, що є основою спільної діяльності, належать:
однакові уявлення про ідеали та моральні цінності;
однакове розуміння мети діяльності колективу;
однакове розуміння особистості учня як активного учасника педагогічного процесу;
однакові погляди на роль вчителя у процесі навчання;
однакове уявлення про стосунки між вчителем і учнем;
однакове розуміння уроку як інструменту формування та розвитку осі учня;
однакове розуміння питання формування загальних навчальних умінь і навичок;
однаковий підхід до оцінювання якості знань учнів*
однакові погляди на виховання школярів.
Проблема 2. модернізації шкільного управління та формуванню колективу однодумців протидіє відсутність демократичних начал у навчальному закладі та управлінні ним.
Управлінська мета: демократизувати на усіх рівнях шкільне життя та управління ним.
Проблема 3. Демократизація шкільного життя та управління неможлива без гуманізації стосунків, їх діалогічної основи.
Управлінська мета: гуманізувати стосунки на усіх рівнях системи. Гуманізація, передусім, означає:
Спочатку людина, а потім — справа, яку вона виконує.
Дотримання чотирьох «Д»: доброзичливість, добропорядність, доступність, діалогічність.
Діагностична основа, персонологізація, особистісна зорієнтованість.
Особлива увага до дитини, повна довіра, сприйняття її особистих цілей та інтересів.
Створення сприятливих умов для самовизначення, розкриття здібностей.
«Олюднення» педагогів та учнів.
Реалізація принципу консенсусу.
Психологізація педагогічного процесу та управління.
Концентрація уваги на спільній творчій діяльності педагогів та учнів.
Проблема 4. Переходу школи в режим розвитку протидіє відсутність творчої активності педагогів.
Управлінська мета: створити атмосферу творчої активності.
Щоб спрямувати творчість на досягнення мети колективу, необхідно:
Перевести роботу керівників у режим пошуку.
Створити умови для педагогічної творчості.
Підтримувати сприятливий соціально-психологічний клімат.
Визначити, обговорити й організувати роботу над спільною, цікавою, важливою для усіх проблемою.
Сформулювати спільну мету творчо-пошукової діяльності в школі.
Створити творчі ініціативні групи.
Домагатися розробки індивідуальних планів творчої діяльності педагогів.
Розробити систему допомоги, стимулювання вчителів які працюють творчо.
Організувати оприлюднення результатів творчо-пошукової діяльності.
Проблема 5. Виконання більшості завдань школи гальмується недостатньо високим рівнем теоретичної підготовки вчителів.
Управлінська мета: організувати систематичне навчання та підготовку усіх членів педагогічного колективу до виконання проблем розвитку школи.
Проблема 6. Переходу школи в режим розвитку та формування особистості школяра заважає відсутність у закладах цілісного формування та розвитку загальних навчальних умінь та навичок учнів.
Управлінська мета: створити цілісну систему формування та розвитку загальних навчальних умінь та навичок.
Проблема 7. Подальший розвиток школи гальмує відсутність цілеспрямованої системи щодо створення та засвоєння нових педагогічних технологій.
Управлінська мета: здійснити переведення навчально-виховного процесу на нові технології, які б відповідали завданням оновлення школи.
Проблема 8. Подальшому удосконаленню управління заважають застарілий зміст управлінських функцій та форми і методи їх реалізації.
Управлінська мета: привести функції управління у відповідність до нових завдань управління.
З огляду на глибокий аналіз наукових досліджень з управління, практики управління навчальними закладами, ми дійшли висновку, що основними засобами підвищення ефективності управлінської діяльності можна вважати вироблення таких властивостей управлінських систем:
ціннісний характер управління;
адаптивність управління (пристосування до ситуації);
релевантність (відповідність справі);
превентивність (випереджальний характер);
прогностичність (визначення перспектив і прогнозів);
консолідуючий, об'єднуючий характер;
діалогічність, узгоджуваність з іншими системами організації;
інноваційність, творчість;
демократичний, парсипативний (колегіальний) характер; . особистісно-орієнтована спрямованість;
гнучкість, мобільність;
рефлективність, орієнтація на самооцінку, самокорекцію, саморозвиток.
Організаційний механізм управління за умов розвитку школи повинен відповідати таким вимогам:
Раціональність технології. Можна користуватися традиційними, модернізованими та радикально новими технологіями. їх ефективність зумовлюють управлінські ситуації.
Якість технології. Відповідність проектної продуктивності реальній.
Орієнтація на результати, досягнення, продуктивність повинна домінувати над зовнішньою привабливістю та інноваційною формою.
Мотиваційний потенціал зумовлює розуміння цілей діяльності, досягнення результатів.
Відповідний рівень кваліфікації керівників усіх рівнів управління школи повинен створити ситуацію усвідомлення цілей, завдань, шляхів оновлення діяльності та практичної їх реалізації.
Сталість керованого складу, незначна чисельність кадрів у колективі.
Злагодженість у роботі адміністративної команди, корпоративний дух.
Інформаційне забезпечення управління, ресурс часу, що передбачають отримання достатньої інформації про обсяг та якість, можливість реалізувати управлінську процедуру в часі.
Для успішного оновлення управлінської діяльності також необхідно сформулювати цільовий блок як основу концептуальної моделі управління.
Дослідження структури цілей внутрішньошкільного менеджменту дає нам право зробити висновок про те, що вона достатньо складна, і кожний її компонент пов’язаний з усіма іншими, а всі інші пов’язані з ним.
Отже, процес управління розвитком школи не може здійснюватися шляхом послідовного досягнення однієї цілі за другою. Тут просліджується взаємодоповнення цілей, коли досягнення однієї цілі можливе лише за умови одночасного повного або часткового досягнення другої. Тут має місце паралельне включення різного роду управлінських впливів. У цьому велика складність цього процесу. Тільки спільне досягнення всіх цілей, взаємодії процесів руху до ним може сформувати позитивний і елективний результат процесу внутрішньошкільного менеджменту.
Якщо ж вести мову про пріоритет цілей за часом їх досягнення, то на перший план стосовно кожної окремо взятої цілі висувається ціль систематичної теоретичної підготовки керівника і всіх членів педагогічного колективу, теоретичного осмислення його руху до кожної окремої мети. Школа сьогодні вимагає не команд, а наукового управління.
Здійснення управління досягненням цих цілей засвідчує, що внутрішньошкільний менеджмент - процес багатогранний, багатоаспектний, поліфонічний, який вимагає серйозної психолого-педагогічної і управлінської підготовки менеджера.