- •Інноваційна діяльність: сутність, зміст та види. Сфера інноваційної діяльності.
- •Основні підходи до розуміння сутності інноваційного підприємництва. Бізнес-модель як об’єкт інноваційного перетворення.
- •Класифікація інновацій: найважливіші критерії та застосування в управлінні нововведеннями на підприємствах.
- •8. Сутність та структура інноваційного процесу.
- •9. Циклічний характер інноваційного розвитку. Теорія й.Шумпетера.
- •10. Основні положення хвильової теорії м.Д.Кондратьєва.
- •11.Основні положення неоклас.Теорії нововведень г.Менша. Значення концепції s-образних кривих в обґрунтуванні доцільності впровадження нововведень.
- •Об’єкти промислової власності, отримані внаслідок реалізації інноваційного процесу – їх сутність та відмінності в правовій охороні.
- •Дослідно-конструкторські розробки: їх мета, види робіт та склад документації за основними стадіями.
- •Правова охорона об’єктів авторського права та нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності.
- •15. Характеристика основних моделей поширення інновацій.
- •Трансфер технологій: сутність, форми і методи реалізації.
- •17.Причини та чинники, що обумовлюють зростання ролі держави в регулюванні інноваційної діяльності.
- •Завдання, принципи та складові системи фінансового забезпечення інноваційної діяльності.
- •24. Принципи та методи інновац-го мен-ту.
- •25.Характеристика основних функцій інновац.Мен-ту.
- •26. Прогнозування в інновац.Мен-ті: задачі та методи.
- •27. Цілевстановлення в інновац.Мен-ті. Методи формування „дерева цілей” організації.
- •Характеристика спеціальних функцій інноваційного менеджменту.
- •29. Основні якості, що повинні бути притаманні менеджерам в інновац.Сфері.
- •Управлінські рішення в інноваційному менеджменті: сутність, класифікація, вимоги та види відповідно до сфери компетенції.
- •Інноваційний розвиток організацій: сутність, особливості формування цілей розвитку та чинники, що виливають на зміни в системі управління.
- •Інноваційна сприйнятливість організацій. Характеристика чинників, які визначають сприйнятливість організацій до інновацій.
- •33. Особливості взаємодії організації і нововведень за д.Р.Кімберлі та завдання інноваційного менеджменту для кожного типу.
- •34. Основні причини опору змінам та характеристика методів їх подолання.
- •35.Інноваційний потенціал організації: основні складові та методи оцінки.
- •36.Характеристика основних підходів до оцінки інноваційного потенціалу підприємства та особливості їх застосування.
- •37.Сутність та особливості інноваційних стратегій. Позитивні наслідки та ускладнення, що супроводжують впровадження інноваційних стратегій в організаціях.
- •38.Типи інноваційних статегій за «менеджерскою поведінкою».Можливі наслідки застосування для підприємства
- •39. Сутність та завдання стратегічного та оперативного планування інновацій.
- •Інноваційні складові базових стратегій інтенсивного та інтеграційного розвитку.
- •Стратегії інтеграційного зростання
- •41.Характеристика основних етапів розробки інноваційних стратегій.
- •42.Сутність та значення swot-аналізу при виборі інноваційної стратегії.
- •Характеристика процесу розроблення і впровадження нового продукту.
- •Організаційні форми інтеграції науки і виробництва, особливості управління ними.
- •45.Порівняльна характеристика “технопарку” і “технополісу”
- •Види між фірмової кооперації при здійснення інноваційного процесу, особливості управління.
- •47.Переваги та недоліки структур, організованих за галузями науки, за продукт.Ознакою та за стадіями нддкр.
- •48.Матричні структури: сутність, види, особливості застосування.
- •49.Переваги та недоліки способів послідовної, паралельної та інтеграл. Організації робіт в ін.Процесі.
- •Інноваційний проект: сутність, спільні ознаки, критерії класифікації.
- •Життєвий цикл та учасники інноваційного проекту.
- •Характеристика видів проектного фінансування.
- •54. Роль і значення бізнес-інкубаторів для розвитку інноваційної діяльності.
- •Характеристика моделі управління інноваційним проектом: wbs, obs, матриця відповідальності тощо.
- •56. Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом.
- •57. Методи стимулювання творчої активності персоналу в управлінні інноваційною діяльністю.
- •58. Суть інноваційної культури організації, її склад та способи її формування.
- •59. Методи економічного оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційних проектів: метод чпв, ід, внд, Tок .
- •Повноваження керівника проекту в слабкій, сильній і збалансованій матриці.
- •Сутність та характеристика основних етапів управління ризиками інноваційного проекту.
- •Співвідношення понять ефект та ефективність інновацій. Види ефектів від реалізації інновацій, основні показники для їх оцінки.
- •64. Стимулювання вищого менеджменту організації до інноваційної діяльності: характеристика складових стимулюючого контракту топ-менеджера.
15. Характеристика основних моделей поширення інновацій.
Існують 2 основні моделі поширення інновацій: 1. Модель дифузії нововведень на макрорівні (в межах економіки). 2. Друга модель поширення нововведень на мікрорівні (підприємство).
Дифузія – це поширення вже колись опанованої і використовуваної інновації в нових умовах або галузях в-ва
1).Чинники, що визначають масштаби та темпи дифузії на макрорівні: *Інтернаціональність науки. *розвиток матер. бази галузей господарства. *розвиток експериментальної бази. * кваліфікація працівників, рівень освіти. *розмір внутр. ринку, життєвий рівень населення. *розвинена інфраструктура.
Іннвац. процесс на макрорівні склад. з двох етапів: поширення та упровадження нововведень на ринок. Модель дифузії нововведень на макрорівні залежить від створення державою економічних, організаційно-правових, соціальних умов, через державну політику, яка стимулює як створення так і впровадження, швидке поширення інновацій.
2).Види нововведень на мікрорівні: *інновації продукції, *технологічних процесів, *персоналу, *управлінської діяльності.
Чинники, що сприяють нововведенням на підприємстві:
*Наявність в організації джерела творчих ідей. *ефективна система відбору і оцінки ідей нових виробів.
*адаптивність товару вимогам ринку. *технологічна перевага товару. *маркетингове та технологічне ноу-хау.
*підтримка інновацій керівництвом фірми. *доступ фірми до ресурсів. *сприятливе конкурентне середовище. *відповідність інновац. стратегії меті організації.
Етапи впровадження нововведення на підпр.: 1.Визначення необхідності в інновації. 2.Збір інформ. про інновацію. 3.Попередній вибір нововведення. 4.Прийняття рішення про впровадження нововведення. 5.Впровадження. 6.інституціоналізація (дифузія, рутинізація).
При виборі нововведення необхідно подолати такі ризики: *стратегічний ризик. *технологічний ризик (рівень технологічного здійнення. *ринковий ризик (ступінь оригінальності та складності концепції, яка визнач. готовність споживача до переходу)
Трансфер технологій: сутність, форми і методи реалізації.
Трансфер технологій – це процес передачі (продажу, обміну) певним чином структурованих та достатньо повних знань для організації виробництва конкурентноздатної продукції, що відповідає ринковим потребам.
Розрізняють таку форми трансферу технологій: дифузія знань та комерціалізація технологій.
Дифузія знань є некомерційною формою трансферу технологій і здійснюється через науково-технічні публікації, виставки, ярмарки, конференції, симпозіуми, взаємні візити, особисті контакти вчених, міграцію спеціалістів, спільні розробки, співробітництво по довгостроковим програмам тощо.
Комерціалізація технологій – це форма трансферу, за якою покупець сплачує винагороду власнику відповідних знань, який може бути розробником або ні, технології в тому обсязі і формі, що обумовлені договірними умовами.
Передача технологій може здійснюватись як в межах однієї країни, так і бути міжнародною операцією, коли технологія передається через національні кордони з однієї країни в іншу. Передача технологій вважається актом, який відбувся тільки тоді, коли одержувач почав активно використовувати отриману технологію для виробничих цілей. До моменту її ефективного використання відбувається лише передача інформації.
Трансфер технологій через торгівлю науково-технічними знаннями здійснюється із застосуванням різних форм і методів, серед яких найбільш розповсюджені такі:
1.Торгівля ліцензіями
2.Торгівля науково-технічними послугами або інжиніринг
3.Торгівля високотехнологічною продукцією.
4.Спільні підприємства
5.Будівництво заводів “під ключ
6.Промислова
7.Технічна допомога та технічні послуги.
8.Франчайзинг
9.Лізинг
10.Спільні НДДКР на комерційній основі