10. Основні положення хвильової теорії м.Д.Кондратьєва.

Кондратьєв розробив теорію довгострокових циклічних коливань, відомою як теорія "довгих хвиль". Він проаналізував сукупність макроек. показників в динаміці (% ставка на кредит, обсяг експорту, динаміка з/п, інфляції тощо) провідних країн світу Франції, Англії, США, Німеччини та виявив наявність довгого циклу ек-ї кон'юнктури. В процесі аналізу він виділив 3 типи хвиль: короткі (3-5 років) – пов’язані зі змінами попиту та пропозиції, середні (6-10 років) – пов’язані з переливанням капіталу в нове обладнання, машини тощо, довгі (40-60 років) – пов’язані з змінами виробн. структури, сировини, кваліфікації, умов праці тощо.

Основна закономірність великих циклів-науково-тех. винаходи, відкриття, зміни технолог. укладу, утворення нових ринків, країн тощо.

Висновки теорії: *Перед початком кожної довгої хвилі відбувалися глибокі зміни в техніці в-ва на основі радикальних нововведень. *Періоди наростаючих великих хвиль супроводж. потрясіннями в суспільстві, на спадаючій ділянці вони незначні. *На спадаючій ділянці відбув. депресія сільск. господ. *Середні цикли нанизуються на довгі хвилі, характер фази великого циклу впливає на середні хвилі. *На спадаючій фазі циклу накопичується капітал(через знаження капіталовкладень), і це спричиняє чергову наростаючу стадію великого циклу.

Якщо пов’язати теорію Кондратьєва з Інн.ною теорією Шумпетера то можно дійти висновку, що: 1)підйомові хвилі довгого циклу передують пожвавлення в сфері технічних винаході; 2)початок підйому хвилі довгого циклу збігається з широким застосуванням винаходів у промисловості; 3)Інн. з однієї галузі імігрують в іншу, тобто мають ланцюжковий характер. Нерівномірність динаміки ек. розвитку, викликаної імпульсивністю інн. процесу, докорінно змінювала традиційні уявлення щодо суті та змісту ек. процесів.

Остаточний висновок який можна зробити проаналізувавши ці дві теорії полягає в наступному: ек. кризу в країні треба долати шляхом створення і впровадження Інн., а також використання досягнень науково-дослідних розробок.

11.Основні положення неоклас.Теорії нововведень г.Менша. Значення концепції s-образних кривих в обґрунтуванні доцільності впровадження нововведень.

Г.Менш вніс уточнення в класифікацію інновацій та розглянув їх взаємодію. Базисні інновації (поява яких створює нові ринки, продукти, потребують якісно нової кваліфікації) дають поштовх активності у сфері управління, послуг, культури. Поліпшуючі інновації надходять за базисними і розкривають їх можливості. Висунув „модель метаморфоз”, що ґрунтується на „гіпотезі перервності”, що полягає у чергуванні періодів, багатих нововведеннями, і нестачі їх. Головне завдання - через взаємодію держави і підприємництва створити економічні умови для розроблення, реалізації та поширення інновацій.

За Меншем кожний тривалий цикл має форму S-подібної або логістичної кривої, яка описує траєкторію життєвого циклу даного технологічного способу в-ва. На завершальній стадії попереднього технологічного базису виникає новий. Момент злиття двох послідовних життєвих циклів Менш називає „технологічним патом” або структурною кризою, оскільки попередня S-подібна крива не зливаеться плавно з новою. Їх накладка породжує нестабільність. Фостер, що поділяє теорію Менша, називає таку ситуацію технологічним розривом та довів, що нововведення підкоряються певній логіці та прогнозуванню і тому можливо оцінити глибину змін, що стануться. Те, що є розрив між двома логістичними кривими, і є основою гіпотези перервності Менша.