58. Суть інноваційної культури організації, її склад та способи її формування.

Інноваційна культура – порівняно нове поняття і вид свідомої діяльності організації. Інноваційна культура розглядається як цілісна система вироблених в організації і притаманних її членам моделей поведінки, що впливають на спосіб життєдіяльності організації. Інноваційна культура забезпечує сприйнятливість людей до нових ідей, їх готовність підтримувати і реалізувати інновації в усіх сферах життя. Формування інноваційної культури пов’язане з розвитком творчих здібностей і реалізацією креативного потенціалу самої людини – її суб’єкта. Формування інноваційної культури ґрунтується на системі цінностей організації, які являють собою ряд ідей, часто неписаних, які обґрунтовують цілі і сенс роботи організації. Культура складається з правил, дотримання яких дає позитивний ефект.

Складові інноваційної культури організації:

1. Система мотивації персоналу інноваційної організації (команди інноваційного

проекту) до активної інноваційної діяльності.

2. Система організації інноваційної діяльності, що забезпечує взаємоузгоджену

творчу співпрацю персоналу інноваційної організації зі створення та поширення

інновацій. Згідно з [4, 9, 12] на сучасному етапі розвитку економіки організація є

основною функцією управління, відповідно підсистема організації повинна відігравати

провідну роль у становленні та розвитку інноваційної культури.

3. Система набуття, оновлення, розвитку та передачі знань і досвіду, формування

та модифікації стереотипів інноваційної поведінки персоналу

Існують три різновиди культурних процедур в організації: 1)процедури, що супроводжують інноваційно-вир-ий процес, утілюючи в певні форми в певні професійні дії, наприклад, процедура обговорення ідеї або способи взаємодії з колегами в творчій групі чи вир-ми підрозділами. Ці процедури називаються робочими; 2)процедури, що забезпечують координацію інноваційного процесу, наприклад, проведення вир-их нарад. Такі процедури називаються управлінськими; 3)процедури, що опосередковують завершення інноваційного процесу, підведення підсумків упровадження нововведень, одержання результатів, винагороди учасників розробок, винаходів. Це процедури винагород і визнання.

59. Методи економічного оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційних проектів: метод чпв, ід, внд, Tок .

• Метод чистої приведеної вартості (ЧПВ).

• Метод визначення індексу рентабельності інноваційного проекту (Profitability Index, PI, ID). Якщо ID<1, то проект слід відхилити, оскільки він не принесе додаткового доходу інвестору (ЧПВ такого проекту негативна).

• Якщо ID=1, то це означає, що доходність інвестицій в інноваційний проект відповідає нормативу рентабельності (ЧПВ=0).

• Якщо ID>1, то проект доцільно прийняти до реалізації як економічно ефективний (ЧПВ>0).

• Метод розрахунку внутрішньої норми доходності ВНД (Internal Rate of Return, IRR).

IRR= A+ ( a( B-A)/(a-b) )

де А – ставка дисконту, при якій NPV позитивна; В – ставка дисконту, при якій NPV – від’ємна, а – величина позитивної NPV при ставці дисконту А; в – величина від’ємної NPV при ставці дисконту В.

Чим більшою є величина IRR, тим вищою є ефективність інноваційного проекту.

Економічна сутність показника ВНД полягає в тому, що фірма може реалізовувати проекти, рівень рентабельності яких не нижче вартості капіталу (Cost of Capital). Це може бути вартість цільового джерела або середньозважена вартість капіталу (WACC).

• Метод визначення періоду окупності інноваційного проекту.