- •Інноваційна діяльність: сутність, зміст та види. Сфера інноваційної діяльності.
- •Основні підходи до розуміння сутності інноваційного підприємництва. Бізнес-модель як об’єкт інноваційного перетворення.
- •Класифікація інновацій: найважливіші критерії та застосування в управлінні нововведеннями на підприємствах.
- •8. Сутність та структура інноваційного процесу.
- •9. Циклічний характер інноваційного розвитку. Теорія й.Шумпетера.
- •10. Основні положення хвильової теорії м.Д.Кондратьєва.
- •11.Основні положення неоклас.Теорії нововведень г.Менша. Значення концепції s-образних кривих в обґрунтуванні доцільності впровадження нововведень.
- •Об’єкти промислової власності, отримані внаслідок реалізації інноваційного процесу – їх сутність та відмінності в правовій охороні.
- •Дослідно-конструкторські розробки: їх мета, види робіт та склад документації за основними стадіями.
- •Правова охорона об’єктів авторського права та нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності.
- •15. Характеристика основних моделей поширення інновацій.
- •Трансфер технологій: сутність, форми і методи реалізації.
- •17.Причини та чинники, що обумовлюють зростання ролі держави в регулюванні інноваційної діяльності.
- •Завдання, принципи та складові системи фінансового забезпечення інноваційної діяльності.
- •24. Принципи та методи інновац-го мен-ту.
- •25.Характеристика основних функцій інновац.Мен-ту.
- •26. Прогнозування в інновац.Мен-ті: задачі та методи.
- •27. Цілевстановлення в інновац.Мен-ті. Методи формування „дерева цілей” організації.
- •Характеристика спеціальних функцій інноваційного менеджменту.
- •29. Основні якості, що повинні бути притаманні менеджерам в інновац.Сфері.
- •Управлінські рішення в інноваційному менеджменті: сутність, класифікація, вимоги та види відповідно до сфери компетенції.
- •Інноваційний розвиток організацій: сутність, особливості формування цілей розвитку та чинники, що виливають на зміни в системі управління.
- •Інноваційна сприйнятливість організацій. Характеристика чинників, які визначають сприйнятливість організацій до інновацій.
- •33. Особливості взаємодії організації і нововведень за д.Р.Кімберлі та завдання інноваційного менеджменту для кожного типу.
- •34. Основні причини опору змінам та характеристика методів їх подолання.
- •35.Інноваційний потенціал організації: основні складові та методи оцінки.
- •36.Характеристика основних підходів до оцінки інноваційного потенціалу підприємства та особливості їх застосування.
- •37.Сутність та особливості інноваційних стратегій. Позитивні наслідки та ускладнення, що супроводжують впровадження інноваційних стратегій в організаціях.
- •38.Типи інноваційних статегій за «менеджерскою поведінкою».Можливі наслідки застосування для підприємства
- •39. Сутність та завдання стратегічного та оперативного планування інновацій.
- •Інноваційні складові базових стратегій інтенсивного та інтеграційного розвитку.
- •Стратегії інтеграційного зростання
- •41.Характеристика основних етапів розробки інноваційних стратегій.
- •42.Сутність та значення swot-аналізу при виборі інноваційної стратегії.
- •Характеристика процесу розроблення і впровадження нового продукту.
- •Організаційні форми інтеграції науки і виробництва, особливості управління ними.
- •45.Порівняльна характеристика “технопарку” і “технополісу”
- •Види між фірмової кооперації при здійснення інноваційного процесу, особливості управління.
- •47.Переваги та недоліки структур, організованих за галузями науки, за продукт.Ознакою та за стадіями нддкр.
- •48.Матричні структури: сутність, види, особливості застосування.
- •49.Переваги та недоліки способів послідовної, паралельної та інтеграл. Організації робіт в ін.Процесі.
- •Інноваційний проект: сутність, спільні ознаки, критерії класифікації.
- •Життєвий цикл та учасники інноваційного проекту.
- •Характеристика видів проектного фінансування.
- •54. Роль і значення бізнес-інкубаторів для розвитку інноваційної діяльності.
- •Характеристика моделі управління інноваційним проектом: wbs, obs, матриця відповідальності тощо.
- •56. Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом.
- •57. Методи стимулювання творчої активності персоналу в управлінні інноваційною діяльністю.
- •58. Суть інноваційної культури організації, її склад та способи її формування.
- •59. Методи економічного оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційних проектів: метод чпв, ід, внд, Tок .
- •Повноваження керівника проекту в слабкій, сильній і збалансованій матриці.
- •Сутність та характеристика основних етапів управління ризиками інноваційного проекту.
- •Співвідношення понять ефект та ефективність інновацій. Види ефектів від реалізації інновацій, основні показники для їх оцінки.
- •64. Стимулювання вищого менеджменту організації до інноваційної діяльності: характеристика складових стимулюючого контракту топ-менеджера.
26. Прогнозування в інновац.Мен-ті: задачі та методи.
Функція спрямована на розроблення прогнозів ноук-тех.розвитку на тривалу перспективу. Під прогнозом розуміється науково обґрунтована думка про можливі зміни техніко-економчного, технолог., соц.стану обекта управління вцілому і його окремих частин.
Основним завданням є пошук найефективніших шляхів розвитку досліджуваного обєкта на основі всебічного ретроспективного аналізу та вивчення тенденцій його змін. Завдання: *визначення можливих цілей і пріоритетних напрямків розвитку прогнозуючого об’єкта, *оцінка економ.наслідків реалізації кожного з можливих варіантів розвитку обектів прогнозу, *визнач-ня заходів, необх-х для забезпечення впровадж-ня одного з варіантів прогнозу, *оцінка необх.ресурсів для здійснення намічених програмою заходів щодо розвитку об’єкта.
Методи: 1)Методи екстраполяції. Застос-ся для передбачення того, що існуючі тенденції розвитку прогнозованого об’єкта збережуться в майбутньому. 2)М-д експертних оцінок викор-ся переважно в довгострокових прогнозах. Прогноз-ня здійснюється на підставі судження експерта (групи експ-в) відносно поставленого завдання. Експ-ми виступають кваліфіковані спец-ти з конкр.проблеми. 3)М-д написання сценаріїв. Сценарій інновацій – це упорядкована в часі послідовність епізодів вибору інновац.політики, методів її реалізації, тобто логічна послідовність подій, які показують крок за кроком, як будуть розгортатись події у майбутньому. 4)М-д Дельфі – метод прогнозу, під час викор-ня якого у процесі дослідження виключається безпосереднє спілкування між членами групи і проводиться індивід.опитування експертів з використанням анкети для з’ясування їхньої думки відносно майб.гіпотетичних подій. 5)М-д Монте-Карло – метод імітації для приблизного відтворення реальних явищ. Об’єднує аналіз чутливості (сприйнятливості) і аналіз розподілювання ймовірностей вхідних змінних.
27. Цілевстановлення в інновац.Мен-ті. Методи формування „дерева цілей” організації.
Формування інновац.цілей. Цей процес є складовою всіх планових розрахунків в інновац.сфері. Інновац.цілі пов’язані з метою фірми, стратегіями, життєвим циклом інновацій і організації вцілому та є орієнтиром інновац.діяльності на задані періоди.
Заг.класифікація цілей інновац.мен-ту проводиться за такими критеріями: *рівнем (стратег, тактичні), *станом середовища (внутрішнє, зовн), *змістом (наукові, тех, економ, організаційні, соц., політ), *пріорітетністю (пріорітетні, постійні, разові, традиц), *періодом дії (довгостр., середнбостр, короткостр), *функціональною структурою (НДДКР, вир-во, персонал, фін-си, маркетинг), *стадіями жит.циклу інновації (виникнення, зростання, зрілість, спад, заверш-ня ж.ц.).
У деяких організаціях розробляється „дерево цілей”, у якому інновац.цілі складають певний ієрархічний рівень. „Д.Ц.” являє собою упорядковану ієрархію цілей, що відображає їх внутрішні взаємозв’язки і супідрядність, осн.зміст якого полягає способі переходу від глобальної (основної) цілі до сукупності мілкіших підцілей. Воно має кілька рівнів (3-4), їх кількість визначається конкретними умовами, рівнем інф-ї, складністю об’єкта тощо. Цілі показують напрям дій сис-ми управління, її кінцевий результат.
Цілі інновацій мають бути конкретно сформульованими ф вимірними. За змістом вони можуть мати науковий, тех, економ., соц., політ.хар-р і бути орієнтованими на вирішення виробничих, кадрових, соц., еколог., техніч-х завдань розвитку орг-ї. Цілі мають бути достатньо точно орієнтованими в часі з точки зору досягнення певних результатів.