Ознаки класифікації самостійних робіт

Ознаки класифікації самостійних робіт	Форма й мета самостійних робіт
За дидактичною метою	Для повторення опорних знань та підготовки до сприймання нового матеріалу. Для вивчення нового матеріалу. Для систематизації знань. Для закріплення знань та вмінь шляхом виконання тренувальних вправ. Для закріплення знань шляхом застосування їх у новій ситуації. Перевірочні, контрольні.
За характером пізнавальної діяльності	Копіювального характеру, виконані за зразком. Частково-пошукового характеру. Дослідного характеру.
За формами організації навчальної діяльності	Фронтальні. Групові (за диференційованими завданнями). Парні(за варіантами, диференційовані). Індивідуально - диференційовані.
За джерелом знань	З підручником, довідником чи іншими друкованими посібниками. Зі складання плану, конспекту лекції, на основі прочитаного чи прослуханого. Зі складання схем, плану після чи під час роботи з екранними посібниками. З роздавальним матеріалом. З виконання дослідів. З моделями. З усного чи письмового розв’язання розрахункових або якісних задач. З написання диктантів. З експериментального розв’язання задач. З підготовки рефератів, доповідей, творчих, графічних робіт.

4. Види позааудиторної роботи

У своїй роботі практикуємо такі види роботи:

4.1. Пошукова робота

Розбудова системи освіти України вимагає пошуку та апробації шляхів удосконалення навчально-виховного процесу. У вирішенні цього завдання великого значення своїй роботі приділяємо дослідницько-пошуковій роботі студентів.

Дослідницький метод – метод залучення студентів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності. Внесення елементу дослідження в позааудиторну роботу сприяє вихованню в студентів активності, ініціативності, допитливості, розвиває їхнє мислення, заохочує потребу в самостійних пошуках.

На шляху до цивілізації інформаційних технологій наше суспільство гостріше відчуває потребу в людях, які мають фундаментальні знання в різних галузях науки, вміють постійно адаптувати їх в умовах, що змінюються, можуть активно розбудовувати суспільну інфраструктуру з використанням найсучасніших технологій. Особливої уваги потребують обдаровані студенти, які виявляють зацікавленість науковими студіями. Пробудити творчі можливості, надихнути на науково-дослідницьку працю та озброїти сучасними методами наукового пошуку, а також зорієнтувати талановиту молодь у спектрі наукової проблематики й навчати правильно оформляти свої набутки – ці завдання постають, коли керуєш дослідницько-пошуковою діяльністю студентів.

Організація роботи з обдарованими особистостями має свої особливості, відзначається самобутнім характером і неповторністю.

Практика переконує, що від чіткого формулювання теми, від сформованості в студента уявлення про її обсяг і напрям безпосередньої розробки залежить глибина розкриття цієї теми, успішність самої дослідницької діяльності. Варто обрати цікаву, близьку до власних інтересів, посильну, актуальну й перспективну для розробки тему.

Основні критерії, якими керуємося при розробці тем:

• новизна теми;

• актуальність;

• перспективність дослідження теми;

• відповідність формулювання теми, її обсягу та матеріалу, з яким вона пов’язана, віковим особливостям студентів;

• зв’язок теми з досвідом юного дослідника;

• наукова ґрунтовність;

• забезпеченість досліджень за цією темою належним науково-методичним та бібліографічним супроводом.

Додаток №6.