3.4. Круглий стіл

Бесіда – діалог, розмова викладача і студента, викладача й групою студентів. Бесіда за «круглим столом» розглядається у виховній практиці як форма моральної освіти, громадянського виховання, форма організації всебічного обговорення важливих проблем колективу.

Термін «круглий стіл» походить з середньовічних лицарських романів про короля Артура, де розповідається як на королівських банкетах лицарі сідали за круглий стіл, щоб не було суперечок з приводу того хто сидить на почесному кінці столу, а кому дісталося непочесне місце. Згодом круглий стіл став неодмінним атрибутом міжнародних конференцій, дипломатичних переговорів. Вислів «сісти за круглий стіл» тепер означає почати доброзичливий обмін думками, миролюбні переговори. А також, що не менш важливо, рівноправність усіх учасників обговорення.

Тематика, зміст і методика проведення бесід ускладнюється залежно від рівня розвитку студентів: від керівної ролі викладача до студентського самоуправління під час обговорення.

Ефективність бесід залежить від того, як вони пов'язані з іншими формами виховної роботи, від значущості теми, доцільності застосовуваних методів і прийомів під час бесіди, емоціональності та відкритості учасників.

Під час підготовки визначається тема, зміст, мета бесіди, готується матеріал, призначаються доповідачі за обраними напрямкам обговорення проблеми. Тема бесіди заздалегідь повідомляється учасникам, щоб вони могли обміркувати своє ставлення до неї. Приміщення оформлюється з урахуванням змісту бесіди: використовуються цитати, ілюстрації, виставки; столи чи стільці розташовують у вигляді кола.

Хід проведення залежить від теми та мети, однак обов’язковим є вступне слово ведучого про тему та мету заходу; доповіді та їх обговорення, підтримання та спонукання дискусії за допомогою крилатих виразів, аудіовізуальних засобів, завдань-ситуацій.

Наприкінці підводиться підсумок у вигляді вироблення колективної думки з питання, що обговорювалося.

Додаток №3.

3.5. Брейн-ринг

Для більшої зацікавленості студентів часто практикуємо проведення брейн-рингів з метою поглиблення знань студентів з іноземної мови. Вони дають можливість студентам в ігровій формі розширити словниковий запас, сприяють розвитку комунікативних умінь та навиків, вдосконаленню культури спілкування, розширенню кругозору.

У брейн-ринзі використовується технологія обговорення, за якою потрібно все робити максимально швидко, без детальної перевірки версії і тим більше без розширеної аргументації. Обговорення починається по ходу звучання питання. Версія, яка видається більш-менш правильною, вибирається командою за правильну. Різко збільшується відповідальність того гравця, який дає свою версію правильної відповіді.

За командної взаємодії: необхідно мати умовний сигнал: «Я знаю» (більшість команд використовують жест апробований шестіркою Блінова – піднятий уверх великий палець руки). Правило «Брейн-рингу» примушує супроводжувати цей жест чітким формулюванням відповіді; від всіх гравців команди вимагається постійна концентрація; потрібна повна довіра один одному і відсутність будь-яких нарікань за столом.

За розподілом ролей: збільшується відповідальність капітана (крім того, що він повинен прийняти правильне рішення, він ще й натискає на кнопку, спроба розділити ці функції тільки шкодить).

Додаток №4.

3.6. Олімпіада

Олімпіада з іноземної мови проводилася з метою формування і закріплення умінь і навичок з чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма), підвищення рівня грамотності з дисципліни, активізації пізнавальної діяльності студентів та розширення їх світогляду, ефективності вивчення дисципліни, виховання творчості та активності.

Комплект олімпіадних завдань складається відповідно до діючої навчальної програми з дисципліни «Іноземна мова» для студентів першого курсу.

Завдання розробляються відповідно до Положення про проведення першого туру Всеукраїнських олімпіад.

У своїй роботі практикуємо такий комплект завдань:

1. аудіювання тексту;

2. читання та переклад тексту;

3. письмова робота на визначення розвитку граматичної компетенції;

4. визначення рівня усної мовленнєвої компетенції.

Виконання запропонованих завдань потребує від студентів не тільки досконалого володіння програмовим матеріалом, а й практичного опанування мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування за чотирма видами мовленнєвої діяльності. У ході виконання завдань учасники олімпіади мають продемонструвати також уміння правильно аргументувати та логічно структурувати свої думки, вживати якомога більше тематично релевантних лексичних одиниць.

Додаток №5.