
- •3. Поняттєво-термінологічний апарат освітньої політики, його характеристика з позицій діалектичної взаємодії.
- •5.Поняття «освітня політика». Визначення поняття «Освітня політика»: міждисциплінарний підхід
- •6.Складові освітньої політики як міждисциплінарної сфери знань, їх характеристика
- •8. Якість, ефективність та рівність доступу до освіти як пріоритети освітньої політики.
- •9. Рівні освітньої політики Козак Лілія
- •20. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (спеціальна освіта).
- •22. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (професійно-технічна освіта).
- •23 Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (вища освіта)
- •26. Науковий статус аналізу освітньої політики як інструментального знання. Предмет аналізу освітньої політики.
- •28.Роль аналізу освітньої політики у стратегічному планування розвитку освіти
- •29. Освітні зміни та інновації в Україні: характеристика в контексті стратегії й тактики освітньої політики
- •30. Освітні реформи: характеристика феномену. Аналіз реформацій у сфері освіти в контексті стратегій й тактики освітньої політики (міжнародний досвід).
- •31. Вплив глобалізації, інтернаціоналізації та європеїзації на освітні реформи України
- •42. Соціальні індикатори освітньої політики, їх характеристика.
- •44. Освітні індикатори освітньої політики, їх характеристика.
- •45 Освітня політика в Україні в контексті глобалізації та євроінтеграції: короткий аналітичний огляд
- •47. Характеристика першого етапу розвитку державної освітньої політики в Україні за умов державного суверенітету.
- •49.Характеристика третього етапу розвитку державної освітньої політики в Україні за умов державного суверенітету
- •50.Підсумокстратегічногореформуванняосвіти в Україні на першомуетапі розвиткудержавносвітньоїполітики за умов державного суверенітету.
- •52. Підсумок стратегічного реформування освіти в Україні на другому етапі розвитку державної освітньої політики за умов державного суверенітету.
- •53. Аналіз досягнень і втрат у процесі модернізації освіти в Україні з позиції освітньої політики
- •64. Міжнародна та національна стандартна класифікація освіти: концепція реалізації.
- •66. Особливості запровадження в Україні Міжнародної стандартної класифікації освіти (2011 рік) у сфері дошкільної освіти.
- •67 Освітня політика у сфері загальної середньої освіти: стан і перспективи
- •70. Особливості запровадження в Україні Міжнародної стандартної класифікації освіти (2011 р.) у сфері загальної середньої освіти.
- •72.Освітня політика в Україні у сфері позашкільної освіти: додаткові можливості для розвитку дитини
- •73.Освітня політика в Україні у сфері професійно-технічної освіти
- •75. Освітня політика в Україні у галузі вищої освіти
- •75. Освітня політика в Україні у галузі вищої освіти.
- •86. Освіта дорослих як невід’ємна складова освіти впродовж життя.
- •89 Роль міжнародних організацій та проектів в розробці та реалізації освітньої політики в Україні
26. Науковий статус аналізу освітньої політики як інструментального знання. Предмет аналізу освітньої політики.
Освіта має значний вплив на всі аспекти життя і діяльності країни, соціуму, людської цивілізації загалом. В умовах сучасної науково-технічної та інформаційної революції освіта функціонує як складний соціально-економічний організм, який відіграє важливу роль у прогресі людства. Вона є однією з найвагоміших галузей трудової і пізнавальної життєдіяльності.
Стан освіти в сучасному світі складний і суперечливий. З одного боку, освіта стала однією з найважливіших сфер людської діяльності; величезні досягнення в цій галузі лягли в основу грандіозних соціальних і науково-технологічних перетворень. З іншого ж боку, розширення сфери освіти та зміни її статусу супроводжуються загостреннями проблем у цій сфері, що свідчать про кризові явища освітньої галузі. І, нарешті, в останні роки в процесі пошуків шляхів подолання кризи освіти відбуваються радикальні зміни у цій сфері та формування нової освітньої системи. Сьогодні освіта розглядається як стратегічний пріоритет держави, а тому проблема її формування потребує особливої уваги. Державна політика в галузі освіти є невід’ємною складовою загальнодержавної політики. Усе, що відбувається в суспільстві, природі, розвитку людської культури, так чи інакше впливає на формування та здійснення освітньої політики, функціонування системи освіти в цілому.
Серед факторів, що зумовлюють та визначають вектор розвитку державної політики в освіті є: «зовнішні (науково-технічний прогрес, зміни соціально-економічного стану країни, характер та особливості управління суспільством, розвиток науки та теорії управління, соціально-політичні фактори, світовий контекст розвитку освіти), та внутрішні чинники (зміна освітньої парадигми, розвиток школи)».
Зміни у сфері освіти нерозривно пов’язані з процесами, що відбуваються в соціально-політичному та економічному житті держави. Саме з цих позицій спробуємо виділити основні тенденції розвитку державної освітньої політики на сучасному етапі. До них, на нашу думку, належать, насамперед, демократизація, децентралізація, дитиноцентризм, технологізація освітнього процесу або практична спрямованість навчання. Якраз вони найбільш повно відтворюють ті зміни, які характерні сьогодні для розвитку освітньої політики в Україні.
Предметом аналізу освітньої політики є:
Визначення об’єкту аналізу
Збір відповідних фактів і даних
Визначення загальних тенденцій і напрямків
Формулювання політичних альтернатив
Вибір критеріїв для виваженого прийняття політичних рішень
Передбачення можливих наслідків для кожної з альтернатив
Оцінювання всіх “за” і “проти”
Вибір найпридатнішої опції.
28.Роль аналізу освітньої політики у стратегічному планування розвитку освіти
Аналіз освітньої політики – це вивчення того, що робить держава, чому і з якими наслідками.
Модель аналізу політики:
1.Визначення об’єкту аналізу
2.Збір відповідних фактів і даних
3.Визначення загальних тенденцій і напрямків
4.Формулювання політичних альтернатив
5.Вибір критеріїв для виваженого прийняття політичних рішень
6.Передбачення можливих наслідків для кожної з альтернатив
7.Оцінювання всіх “за” і “проти”
8.Вибір найпридатнішої опції