
- •3. Поняттєво-термінологічний апарат освітньої політики, його характеристика з позицій діалектичної взаємодії.
- •5.Поняття «освітня політика». Визначення поняття «Освітня політика»: міждисциплінарний підхід
- •6.Складові освітньої політики як міждисциплінарної сфери знань, їх характеристика
- •8. Якість, ефективність та рівність доступу до освіти як пріоритети освітньої політики.
- •9. Рівні освітньої політики Козак Лілія
- •20. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (спеціальна освіта).
- •22. Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (професійно-технічна освіта).
- •23 Нормативне підґрунтя реалізації освітньої політики в Україні (вища освіта)
- •26. Науковий статус аналізу освітньої політики як інструментального знання. Предмет аналізу освітньої політики.
- •28.Роль аналізу освітньої політики у стратегічному планування розвитку освіти
- •29. Освітні зміни та інновації в Україні: характеристика в контексті стратегії й тактики освітньої політики
- •30. Освітні реформи: характеристика феномену. Аналіз реформацій у сфері освіти в контексті стратегій й тактики освітньої політики (міжнародний досвід).
- •31. Вплив глобалізації, інтернаціоналізації та європеїзації на освітні реформи України
- •42. Соціальні індикатори освітньої політики, їх характеристика.
- •44. Освітні індикатори освітньої політики, їх характеристика.
- •45 Освітня політика в Україні в контексті глобалізації та євроінтеграції: короткий аналітичний огляд
- •47. Характеристика першого етапу розвитку державної освітньої політики в Україні за умов державного суверенітету.
- •49.Характеристика третього етапу розвитку державної освітньої політики в Україні за умов державного суверенітету
- •50.Підсумокстратегічногореформуванняосвіти в Україні на першомуетапі розвиткудержавносвітньоїполітики за умов державного суверенітету.
- •52. Підсумок стратегічного реформування освіти в Україні на другому етапі розвитку державної освітньої політики за умов державного суверенітету.
- •53. Аналіз досягнень і втрат у процесі модернізації освіти в Україні з позиції освітньої політики
- •64. Міжнародна та національна стандартна класифікація освіти: концепція реалізації.
- •66. Особливості запровадження в Україні Міжнародної стандартної класифікації освіти (2011 рік) у сфері дошкільної освіти.
- •67 Освітня політика у сфері загальної середньої освіти: стан і перспективи
- •70. Особливості запровадження в Україні Міжнародної стандартної класифікації освіти (2011 р.) у сфері загальної середньої освіти.
- •72.Освітня політика в Україні у сфері позашкільної освіти: додаткові можливості для розвитку дитини
- •73.Освітня політика в Україні у сфері професійно-технічної освіти
- •75. Освітня політика в Україні у галузі вищої освіти
- •75. Освітня політика в Україні у галузі вищої освіти.
- •86. Освіта дорослих як невід’ємна складова освіти впродовж життя.
- •89 Роль міжнародних організацій та проектів в розробці та реалізації освітньої політики в Україні
75. Освітня політика в Україні у галузі вищої освіти.
Освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. Процес наближення України до Європи відбувається за кількома напрямами, один із яких – освітянський. У 1999 р. міністерства освіти 29 країн підписали Болонську декларацію. Цим актом країни-учасниці вирішили створити до 2010 р. єдиний європейський освітньо - науковий простір. В умовах приєднання України до Болонського процесу цілком закономірною постала необхідність перебудови і вдосконалення системи державного управління вищою освітою по спрямуванню української освіти на досягнення нею сучасного світового рівня, збільшення внеску в розвиток економіки, науки, освіти, культури країни й добробуту народу. Таким чином, актуальність теми дослідження визначається насамперед соціальним замовленням: до чого і як необхідно готувати майбутніх спеціалістів у сучасних соціально-економічних умовах, і що слід змінити в системі державного управління вищою освітою України.
Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження у світове товариство неможливі без структурної реформи системи вищої освіти. Пріоритетним завданням є модернізація вищої освіти відповідно до положень Болонської декларації, одним з принципів якої є впровадження кредитно-модульного навчання як новітньої моделі організації навчального процесу.
Сьогодні ми перебуваємо на початковому етапі важливих змін у сфері освіти та умов праці, коли необхідно впроваджувати різні курси підвищення рівня кваліфікації, тому що навчання протягом усього життя є дуже важливим процесом. Формується така система, в якій два основні рівні (доступеневий та післяступеневий) будуть еквівалентними на міжнародному рівні.
Оригінальності та гнучкості системі освіти надає упровадження кредитів (таких, як у ECТS) і семестрів. Це дасть змогу визнавати отримані кредити для тих, хто бажає почати або продовжити навчання в будь-якому європейському університеті та здобути науковий ступінь у будь-який період свого життя. Звісно, має бути забезпечення право на вступ до академічного закладу в будь-який період професійного зростання особливості за будь-якого рівня освіти.
Студенти повинні мати доступ до різноманітних програм, зокрема можливість багатопрофільного навчання, вдосконалення рівня володіння іноземними мовами і використання нових інформаційних технологій. У другому циклі навчання вони матимуть змогу вибирати між короткотривалим навчанням для здобуття ступеня «магістр» та довготривалим навчанням для здобуття звання доктора наук з можливістю переходу від одного рівня до іншого. На обох цих етапах після отримання першого диплому відповідна увага приділяється науковому дослідженню та самостійній діяльності.
Крім цього, на обох рівнях сприятимуть, щоб студенти щонайменше один семестр навчались за обраним фахом в університеті іншої країни. Водночас більше викладачів і дослідників повинні працювати за межами своєї держави – в європейських країнах. ЄС, підтримуючи цей напрямок вищої освіти сприятиме, разом з цим, працевлаштуванню студентів і викладачів.
Сьогодні Європейський простір вищої освіти відкриває величезні перспективи, якими ми повинні скористатися.