64. Міжнародна та національна стандартна класифікація освіти: концепція реалізації.

Реформування вищої школи на основі Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО) є одним з нагальних освітянських завдань. Саме тому напередодні Загальних зборів НАПН України, на порядку денному яких стояло досить актуальне наразі питання підвищення економічної ефективності освіти, 7 листопада 2012 р. пройшов методологічний семінар «Концептуальні основи запровадження в Україні Міжнародної стандартної класифікації освіти (2011 р.)» У семінарі взяли участь наукові працівники Національної академії педагогічних наук України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України, представники обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівники провідних навчальних закладів України. Учасники обговорювали теоретичні й методологічні засади реформування вищої освіти в світлі положень МСКО (ISCED-2011). З основною доповіддю «Міжнародна та національні стандартні класифікації освіти: концепція і реалізація» виступив Перший віце-президент НАПН України В. І. Луговий, який наголосив на тому, що МСКО надає можливість уніфікувати галузі знань і напрями освітньої діяльності на міжнародному рівні, що, в свою чергу, дозволяє забезпечити співставлення національних показників. Водночас МСКО не має на меті внесення змін до національних систем освіти, а лише слугує інструментом для опису національних освітніх систем в єдиних термінах та категоріях.

Проблема неузгодженості складових національної системи кваліфікацій вищої освіти є однією з найбільш складних, багато в чому саме ця неузгодженість стає на заваді євроінтеграційних процесів у галузі вищої освіти. Це питання докладно висвітлив у своїй доповіді ректор Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського М. В. Загірняк. На думку вченого, головне протиріччя сучасної вищої освіти в Україні полягає в тому, що освітяни прагнуть зберегти усталені профілі підготовки, максимально враховувати наукову складову змісту освіти (академічна складова), а роботодавці бажають отримати випускника, який здатен якомога швидше долучитись до конкретного виробничого процесу, і не піклуються про перспективний науково-інноваційний розвиток. Це призводить до диверсифікації програм за ознакою академічності та практичної скерованості змісту навчання. У результаті маємо велику кількість дрібних напрямів, що відображають споріднений зміст вищої освіти і професійної підготовки. У 18 освітніх галузях та 48 галузях знань маємо 142 напрями та майже 600 спеціальностей. Така велика кількість напрямів і спеціальностей ускладнює їх підпорядкування єдиній методології і структурі.

Доповідач навів красномовні факти значних розбіжностей у підготовці фахівців в Україні та провідних країнах світу. Наприклад, якщо програми підготовки в галузі освіти «Інженерія» в національній освітній системі класифікується за 17 галузями знань, 46 напрямами та за 215 спеціальностями ОКР спеціаліста / магістра, то перелік напрямів інженерної галузі у США анотує лише 28 програм. Шлях до скорочення кількості напрямів освіти та уніфікації за світовими зразками на основі МСКО виявляється у сучасних умовах найбільш перспективним.

Учасники семінару погодилися з тим, що серед першочергових завдань вищої освіти є остаточне доопрацювання й прийняття Верховною Радою України Закону України «Про вищу освіту», ухвалення Національної рамки кваліфікацій, створення нормативно-правової бази щодо мотивації роботодавців до співпраці з вищими навчальними закладами. Важливим кроком на шляху реформ також є розробка нових стандартів вищої освіти, зорієнтованих на компетентнісний підхід, узгоджених з новою структурою освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти і Міжнародною стандартною класифікацією освіти. Результатом методологічного семінару стало створення концептуально нового погляду на трансформацію освітнього простору України.