1. Поняття про афективну сферу особистості, її функції. Диференціація емоцій та почуттів

Діяльність людини, і її поведінка завжди зумовлюють появу певних емоцій і почуттів - позитивного або негативного ставлення до дійсності. Це став­лення відображається в мозку і переживається як задово­лення або незадоволення, радість, сум, гнів, сором. Такі переживання називають емоціями. Більш глибокі та стійкі форми ставлення до дійсності мають назву почуття. Емоції та почуття як переживання людини складають прояви афективної сфери особистості.

Кожна людина має коло своїх уподобань, симпатій та антипатій: одна емоційно дуже чутлива, вміє співпереживати, інша не звертає уваги на почуття та емоційний стан іншої людини, не вважає це істотним, одна вміє контролювати інтенсивність проявів своїх емоцій та почуттів, інша є ж неспроможна до цього, одна вміє проявити величезну гаму переживань, іншій це недоступно. Кожна особистість живе у своєму афективному просторі, в якому будуються всі її взаємозв’язки з навколишнім світом, що відбивається на проявах психічного, зумовлюючи її неповторність. Афективний простір – це емоції та почуття особистості, її прагнення й бажання, її переживання, пов’язані з пізнанням і самопізнанням, що безпосередньо впливає на дії, вчинки й усе життя особистості.

Функції емоцій та почуттів

Як і всілякі інші прояви психіки, афективна сфера людини має як позитивні, так і негативні наслідки для неї. Стосовно позитивів, то маємо такі аспекти їх проявів:

+ емоції здійснюють сигнальну (є виразником та показником змін людини – позитивних для неї чи негативних) та регулятивну (спонукають людину до знань, праці, вчинків або утримують її від негативних вчинків) функції,

+ емоції та почуття урізноманітнюють, поглиблюють та збагачують життя людини;

+ позитивні емоції активізують роботу організму;

+ кохання як вище почуття возвеличує, надихає особистість, викликає прагнення до самовдосконалення;

+ пізнавальний інтерес як прояв інтелектуальних почуттів активізує та покращує навчання;

+ переживання емоцій та почуттів впливає на багато сфер діяльності людини – мистецтво, педагогіку, психологію, літературу тощо;

+ позитивні емоції викликають натхнення, отже є складовим компонентом творчості;

+ емоції та почуття допомагають налагоджувати взаємини, одружуватись, виховувати дітей;

+ помірні позитивні емоції пожвавлюють роботу інтелекту;

+ сміх як вияв радості допомагає людині розслабитись, відпочити, продовжує тривалість життя (гіпотетично).

Однак має місце і негативний вплив афективної сфери на людину:

• поганий настрій пригнічує психіку та організм людини;

• надмірні емоції та почуття шкодять в бізнесі, так як ускладнюють розумову діяльність;

• афективні і стресові (дистресові) емоційні стани порушують самовладання та контроль поведінки;

• нерозділене кохання пригнічує, а сліпе – позбавляє людину свободи волі;

• ревнощі, злість, страх можуть спровокувати на здійснення злочину;

• домінування негативних емоцій у психіці може викликати розлади чи хвороби – неврози, виразку шлунку, інфаркт міокарду і т.п.;

• надто часте переживання сорому в дитинстві може сформувати низьку самооцінку і комплекс неповноцінності;

• емоційність людини викликає суб’єктивізм в науці та діяльності (приміром, проблема любимчиків та ігнорованих учнів у ставленні вчителя до дітей).

Людські емоції і почуття найяскравіше виражають духовні запити і прагнення людини, її ставлення до дійсності. К. Д. Ушинський писав, що «ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші не виражають так нас самих і наше ставлення до світу, як наші почування».

Емоції і почуття органічно пов'язані між собою, але за своїм зміс­том і формою переживання вони не тотожні.

Емоція - це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності, реакція психіки на задоволення чи незадоволення потреби.

Розрізняють прості та складні емоції. Переживання задоволення від їжі, бадьорості, втоми, болю – це прості емоції. Вони властиві і людям, і тваринам. Прості емоції в людському житті перетворилися на склад­ні емоції. Характерною ознакою складних емоцій є те, що вони – результат усвідомлення об'єкта, що зумовив їх появу, розуміння їхнього життєвого значення, наприклад, переживання задоволення при сприйманні музики, пей- зажу.

Почуття - це специфічно людські, узагальнені переживання ставлення до навколишньої дійсності та самого себе.

Почуття є специфічно людською формою вияву афективної сфери психіки, оскільки здатність до їх переживання сформувалась в процесі розвитку людини як соціальної істоти. Новонароджений ще не має здатності переживати почуття, вона формується в процесі розвитку дитини та її взаємодії з соціумом. Почуття мають більшу глибину та стійкість переживань і можуть супроводжуватись проявами різних емоцій (так при коханні як почутті людина переживає і радість, і сум, і гнів та інші емоції).