4. Припинення опіки та піклування

Звільнення опікуна (піклувальника) дитини від виконання їх обов’язків

Опікуни і піклувальники призначаються тільки за наявності їхньої згоди (ч. З ст. 63 ЦК України), тобто обов’язки опікуна і піклувальника виконуються добровільно. Тому продовження опіки (піклування) проти волі опікуна чи піклувальника недо­цільне. Частина 1 ст. 75 ЦК України передбачає, що орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опі­куна чи піклувальника. Така заява опікуна (піклувальника) по­винна бути розглянута протягом одного місяця. При чому, опі­куни (піклувальники) на їхнє прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов’язків лише у тому випадку, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що таке прохання викликане поважною причиною (п. 5.1. Пра­вил опіки та піклування).

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Орган опіки та піклування може звільнити опікуна (піклу­вальника) від його повноважень за заявою особи, над якою вста­новлена опіка.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невико­нання нею своїх обов’язків, а також у разі поміщення підопіч­ного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або за­кладу соціального захисту.

Особа також може бути звільнена від виконання обов’язків опікуна (піклувальника) у випадках, коли між опікуном (піклу­вальником) та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

Відповідно до ст. 79 ЦК України, дії опікуна можуть бути ос­каржені зацікавленою особою, у тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування, або до суду. Рішення ор­гану опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

При зловживанні правами і залишенні підопічних дітей без догляду і піклування, опікун або піклувальник притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством. Так, відповідно до ст. 166 КК України, злісне невиконання обов’язків у догляді за дитиною, щодо якої встановлено опіку чи піклуван­ня, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Згідно ст. 167 КК України, використання опіки чи піклування з корис­ливою метою на шкоду підопічному спричиняє накладення на винних осіб штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт строком до двох років.

Опіка припиняється

у разі повернення малолітньої особи батькам (усиновлювачам);

у разі досягнення підопічним 14 років (у цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціаль­ного рішення про це);

у разі смерті підопічного;

у разі смерті опікуна.

Піклування припиняється

у разі досягнення особою 18 років;

у разі реєстрації шлюбу неповнолітньою особою;

у разі надання неповнолітній особі повної цивільної дієздат­ності (ст. 35 ЦК);

у разі смерті підопічного; у разі смерті піклувальника.

Рішення про припинення опіки та піклування виносить ор­ган опіки та піклування. Посвідчення, видане опікуну (піклувальнику), має бути повернуто органам опіки та піклування.