1 Група «Традиційне харчування»

1-й учень (Гавриш Назар). Традиційний стиль харчування є найпоширенішим. В ньому знайшли відображення вікові традициї здорового способу життя, що передавалися із покоління в покоління, та про які ми забуваємо в бажанні оздоровитися. Виявляється, що традиційне харчування немає нічого спільного із сучасними рекомендаціями з харчування. Наші пращури харчувалися так, як сьогодні продовжує харчуватися більшість звичних людей. Це означає, що вони дотримуються режиму харчування (3-4 рази на день), орієнтуються на гарячу їжу. При цьому особливе значення має факт прийому їжу в певний час.

Традиційне харчування – привілея тих, хто живе в сім’ї, де є людина, зайнята приготуванням їжі. На нашу думку, цей стиль заслуговує уваги вже за те, що його прихильники об’єднуються за столом. У процесі прийому їжі відбувається зустріч та спілкування людей. Свіжоприготовлена їжа дуже корисна для шлунку, так як смачна, викликає апетит та легко засвоюється. Набір продуктів для прихильників традиційного харчування не обмежений. Важливо, що кожен може вибрати їх у відповідності до стану свого здоров’я.

Вчитель: В чому головні переваги та недоліки цього стилю?

2-й учень (Пилипенко Ірина). Основа даного стилю харчування – регулярність прийому їжі. Безперечно, головним плюсом традиційного стилю є його систематичність. Лише за таким розпорядком виробляється рефлекс виділення у певний час найбільш активних ферментів шлункового соку, що сприяє кращому перетравленню їжі, її засвоєнню.

Головний недолік – надлишок білка в їжі, що призводить до дефіциту мікроелементів, які втрачаються людиною разом із підвищеною кількістю травних соків, необхідних для перетравлення білків. Також доведено, що чим більше в раціону білка, тим інтенсивніше виводиться з організму кальцій.

Але відомо, що найбільш повноцінні білки, які містять всі необхідні для людини амінокислоти, знаходяться в яйцях, м’ясі, рибі, молоці, ікрі. Такі продукти найкраще засвоюються організмом. Рослинні ж білки хліба, круп, гороху та квасолі засвоюються важко. Важливо, щоб раціон складався із різноманітних продуктів. Це допоможе уникнути дефіциту або надлишку будь-яких речовин.

Вчитель: А зараз ми порівняємо, як харчувалися наші пращури та як харчуємося ми. Що ви дізналися про традиційне та сучасне харчування українців?

3-й учень (Покутня Олександра). Вивчення традиційного харчування відбувається в нарівні з іншими особливостями становлення суспільства. Протягом усього життя організм людини виконує різні процеси життєзабезпечення, внаслідок чого він зношується, і тому потребує постійніої побудови та оновлення клітин. Для цього потрібна велика кількість найрізноманітніших речовин, які можуть потрапити до організму тільки з їжею (амінокислоти, білки, вітаміни, вуглеводи, жири та інші.) Клімато-географічні особливості проживання кожного людського суспільства визначають пріоритети харчування. Пристосування до традиційної їжі має дуже важливу дію на весь організм і водночас на формування відмінностей між народами.

Спочатку українці використовували в основному їжу рослинного походження. Пізніше у харчуванні почали використовувати лише їжу тваринного походження. Багато споживалося риби. З приправ використовували кріп, часник і багато місцевих трав, наприклад, чебрець.

З напоїв здавна відомі кисіль, мед та пиво із меленого солоду та хмелю.

Вчитель: Що можна сказати про корисність української кухні? Стосовно української кухні, можна з упевненістю сказати, що вона дієтична, корисна і смачна.

4-й учень (Скляров Денис). Погляньмо на традиційну українську кухню. Для неї вагомий пріоритет – рослинна їжа. Але нашу кухню неможливо вважати лише вегетаріанською, оскільки в ній в достатній кількості присутні і елементи тваринного походження. Слід зауважити, що національна особливість українського традиційного харчування враховує використання сала, біохімічний вплив якого на людський організм має лужний, а не кислотний характер, притаманний тваринним продуктам.

Вчитель: Які ж страви традиційної української кухні популярні і нині?

5-й учень (Заливчий Юра). За багатолітньою традицією, в Україні головною стравою є борщ. Буряк звичайний, капуста городня та петрушка потрапили до нас з Балканів так давно, як і морква з Малої Азії, що повністю адаптувалися як сільськогосподарські овочеві культури і всіма сприймаються, як аборигени нашої землі. Це південноамериканська картопля, центральноамериканські квасоля, перець гіркий та помідори. Велика кількість різноманітних приправ рослинного походження, які сьогодні присутні в кожній страві, потрапили до нас лише в ХІХ ст.

Слід зауважити, що салати були в українській кухні не менш цілющими, ніж борщі, і до їх складу входило молоде листя багатьох дикоростучих рослин української флори.

Вчитель: Що можна сказати про напої? Яке місце займає в житті українців хліб?

6-й учень (Мізін Петро). Розгляньмо ще такий бік харчування як напої. Здавна існували й продовжують існувати напої з листя та квіток малини, суниці. Ще напій – відвар з листя та сушених плодів чорниці з сушеними яблуками. Для напоїв ще широко використовують глід, іван-чай, вишню, молоде листя смородини, яблуні. Пам’ятаймо ще й про узвари, особливо з сушених плодів дикої груші.

Головним і найшанованішим, не дивлячись на усілякі зміни в харчуванні, завжди був хліб. Він належить до найбільших святощів нашого народу. Він вважається небесного сонячного походження.

Аналіз традиційного національного харчування, повернення сучасній українській кухні забутих страв буде сприяти покрашенню здоров’я українців.

Вчитель: А тепер ми дізнаємося про наступний стиль харчування – вегетаріанство. Розкажіть про історію виникнення вегетаріанства.