Основні ознаки терміна

Термінознавча наука сформувала низку спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці.

1. Системність.

Термін називає поняття й займає конкретне місце у певній терміносистемі, яка є відбиттям або наукової теорії, або наукової/технічної класифікації, або узагальненої ідеї /концепції в певній галузі знання.

Належність терміна до певної терміносистеми є його суттєвою ознакою, що відрізняє термін від звичайного слова.

2. Однозначність.

У своїй терміносистемі термін має називати тільки одне наукове або технічне поняття, а поняттю має відповідати тільки один термін. Наприклад, термін «корінь» у математичній термінологічний системі має одне значення (величина, що при піднесенні її до певного ступеня дає дане число), у біологічній термінологічній системі має інше значення (частина рослини, що міститься в землі); у мовознавчій термінологічній системі – третє значення (головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення).

3. Точність.

Термін має бути точним, тобто якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає. Але у термінознавстві існує поняття «хибномотивований термін». Такі терміни створюються з різних причин.

• Хибне знання; наприклад, термін «азот» у давньогрецькій мові мав значення «безживний»; у 60-ті роки XX століття стало відомим, що азот відіграє значну роль у життєдіяльності різних, у тому числі, вищих організмів, але назву цього хімічного елемента залишили без змін, тому сьогодні він вважається хибномотивованим терміном.

• Зміна ознак поняття; наприклад, поняття «чорні метали». Спочатку до них належало тільки залізо, тобто ознакою був саме колір. Зараз до складу чорних металів входить і марганець, проте він не має чорного кольору, їх об’єднують спільні поклади залізо-марганцевих руд, тобто ознакою стало спільне місце залягання. Ось чому термін «чорні метали» вважається тепер хибномотивованим.

4. Наявність дефініції.

Кожний науковий термін має дефініцію (визначення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.

5. Відсутність синонімів.

Терміни-синоніми в одній терміносистемі можуть заважати взаєморозумінню фахівців.

Термінознавці називають і такі ознаки терміна: нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення, інтернаціональний характер, стислість, відкритість і динамізм терміносистеми.

3. Термінологія як система

Серед системи термінів кожної галузі виокремлюють дві складові: термінологію і терміносистему. Термінологія – сукупність термінів певної мови або певної галузі (анг., рос., укр., польська та ін. термінології, а також термінологія математична, фізична, юридична, технічна тощо). Терміносистема – система термінів певної галузі наукового (технічного) знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію.

Є кілька типових ознак терміносистеми:

1. Цілісність терміносистеми. Наприклад, назви дванадцяти місяців року у сукупності складають цілісну систему.

2. Відповідність суми частин цілому. Якщо ми маємо справу з терміносистемою, що описує конструкцію машин, то терміни – назви вузлів і деталей – у своїй сукупності мають дати повний опис машини.

3. Певна сталість терміносистеми. Вона відбиває систему поглядів у певній сфері наукового знання на певному етапі, який має визначену тривалість.

4. Структурований характер терміносистеми. Структура терминосистеми може бути однорівневою лінійною (назви днів тижня, місяців року) та ієрархічною, тобто з підсистемами, що відбивають родо-видові відношення, відношення цілого та його частин, зв’язки причини й наслідку, відношення об’єктів та їхніх ознак тощо.