Розділ 2 аналіз стану управління проблемними банками в україні

2.1.Оцінка динаміки проблемних банків у банківському секторі України та аналіз факторів, що визначають проблемність банків

Проводячи аналіз та оцінку виникнення проблемних банків слід зазначити, що виникнення проблемних банків обумовлено різними факторами (зовнішніми та внутрішніми). Деякі з яких керовані (внутрішні), тобто знаходяться в межах впливу банку, а деякі – некеровані (зовнішні). Керовані фактори – це фактори, що відображають політику банку в цілому, а також недостатньо правильний аналіз, структуризацію і документацію. До некерованих факторів відносяться ті, які звичайно відображають вплив несприятливих економічних умов, негативні зміни в регуляції, несприятливі зміни в середовищі, в якому функціонує банк.

З погляду розумного (пруденційного) банківського нагляду проб­лемним є банк, який демонструє можливість чи вірогідність банк­рутства; банкрутство банку може зумовити одна з двох класичних причин:

• неплатоспроможність, що означає відсутність у банку дос­татньої кількості активів, щоб виконати свої зобов'язання. Іншими словами, коли банк відчуває дефіцит власних коштів (має від'ємний капітал), він визнається неплатоспроможним;

• неліквідність, тобто банк не у змозі виконати свої зобов'язан­ня перед вкладниками чи кредиторами.

Теоретично неплатоспроможний банк може продовжувати функ­ціонувати, особливо якщо центральний банк дає йому свої кошти, тобто підвищує його ліквідність, щоб дати можливість виконати свої зобов'язання.

Критерії проблемної діяльності визначаються на підставі аналізу дотримання банком пруденційних норм і нормативів ведення бан­ківської справи: показників обов'язкових економічних нормативів та інших норм, передбачених нормативними актами Національного банку України.

Критерії проблемної діяльності різняться:

а) за характером інформації, яка грунтується на аналізі основних показників фінансового стану комерційного банку. Ці показники узагальнені в системі «CAMEL»;

б) за джерелами надходження та періодичністю (оперативністю) отримання інформації:

• оперативна інформація, отримана в процесі безвиїзного контро­лю, — бухгалтерська і статистична звітність, щоденні баланси тощо;

• інформація, отримана в результаті здійснення службою бан­ківського нагляду Національного банку України інспекцій діяльнос­ті комерційних банків та їхніх установ;

• інформація, отримана від контрольних та правоохоронних ор­ганів тощо;

• інформація, отримана в результаті перевірок діяльності ко­мерційних банків незалежними аудиторськими організаціями, упов­новаженими відповідно до чинного законодавства на здійснення та­ких перевірок;

в) за порядком затвердження критеріїв:

• обов'язкові економічні нормативи, встановлені в законодав­чому порядку Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

• орієнтовні показники діяльності комерційних банків, які зат­верджуються Правлінням Національного банку України.

На мій погляд, чітке визначення проблемного банку дозволяє класифікувати заходи впливу на банк у конкретних ситуаціях, а також визначити внутрішні та зовнішні причини проблем. Проблемним стає саме той банк, власники та менеджери якого виявляються нездатними (або не готовими) здоровити банк, повернути його роботу у нормальне русло в межах визначеного регулятором часу. При цьому слід враховувати наявність системної кризи, коли більшість причин проблем у банках пов’язана з екзогенними факторами, на які керівники банку не можуть впливати (однак повинні підвищувати стійкість свого банку до зовнішніх потрясінь).

Кількість збиткових банків в Україні має тенденцію до росту, на стадії ліквідації знаходяться 22 банки, один банк знаходиться на стадії реорганізації. За останні роки 3 проблемних банків були рекапіталізовані, на основі "Родоводу" був створений санаційний банк. Але політика держави спрямована на ліквідацію проблемних банків, що призводить до укрупнення великих банківта економії коштів держави. Відповідно до закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", функції реформування та нагляду за проблемними банками та їхня ліквідація передається від Національного банку (НБУ) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Національний банк України з 16 березня ввів тимчасову адміністрацію у банк "БІГ Енергія" "Родовід Банк". Тимчасова адміністрація в обох банках введена терміном на один рік, мораторій на задоволення вимог кредиторів введено на шість місяців - з 16 березня по 15 вересня 2009 року.

Таким чином, зараз загальна кількість українських банків, в яких була введена тимчасова адміністрація, досягла одинадцяти.

"З метою забезпечення збереження активів і капіталу при загрозі платоспроможності" тимчасова адміністрації НБУ призначена в таких банках:

- "БІГ Енергія" (незалежний експерт Володимир Клименко);

- "Родовід Банк" (незалежний експерт Віктор Мироненко);

- "Трансбанк" (незалежний експерт Михайло Бердій);

- "Промінвестбанк" (адміністратор - заступник глави НБУ Володимир Кротюк);

- "Укрпромбанк" (незалежний експерт Олександр Майданюк);

- банк "Національний кредит" (незалежний експерт Євген Патрушев);

- банк "Причорномор'я" (незалежний експерт Юрій Шевцов);

- банк "Київ" (начальник ГУ НБУ в м. Києві і Київській обл. Анатолій Степаненко);

- "Надра Банк" (незалежний експерт Валентина Жуковська);

- "Західінкомбанк" (незалежний експерт Валентина Малютіна);

- "Одеса-Банк" (незалежний експерт Людмила Зотеєва).

У всіх банках тимчасова адміністрація призначена терміном на 1 рік, а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на 6 місяців від дня прийняття рішення про призначення тимчасової адміністрації.

Банківський сектор України працює зі збитками третій рік поспіль у наслідку фінансово-економічної кризи 2008–2009 років. У 2009 році були отримані рекордні за 15 років збитки – 38,4 млрд. грн , у 2011 році збитки склали 7,7 млрд. грн. (рис. 2). Лідерами за збитками у 2011 р. є: Укрсиббанк , Укргазбанк , Родовид банк та Банк Форум. Незважаючи на те, що кількість збиткових банків щорічно зменшувалася : з 65 у 2009 р. до 35 банків у 2010 р., і з 35 до 31 банка у 2011 р., проте багато банківських установ мають збитки вже третій рік поспіль. За нашими підрахунками, загальна кількість банків, що мають збитки 3 роки поспіль склала 18, 2 роки – 7, 1 рік – 6 банківських установ. У зв’язку з цим своєчасне виявлення проблем та оцінювання фінансової стійкості банків є ключовими умовами ефективної роботи банківської системи у цілому.

Рис 2.1.Результати діяльності банків України у 2006–2011 рр. (млн. грн )