- •80.Поясніть суть терміну Економічний цикл розвитку суспільства
- •81.Приведіть приклад організації чорного рейдерства
- •82. Поясніть чи співпадають в реальному житті просторово економіка і політика. Приклад.
- •83.Фінансовий менеджмент. Його функції і завдання.
- •84. Приклад кон’юнктурної сівозміни.
- •85. Охарактеризуйте коротко термін «Соціальні орієнтири», їх головні пріоритети, що стосуються сільської поселенської мережі
81.Приведіть приклад організації чорного рейдерства
В країнах з ринковою економікою, однією із форм конкуренції є агресивна, напівзаконна діяльність суб’єктів господарювання – так зване «рейдерство». Випадки рейдерства в його різноманітних проявах можна спостерігати в різні часи, і майже в усіх країнах з ринковою економікою. Це явище, як правило, викликане різними чинниками: недосконалістю законодавства, бажанням іноземних компаній увійти на ринки інших країн тощо.
Рейдерство можна визначити як інструмент захвату, який включає в себе комплекс юридичних, психологічних, економічних, військово-спортивних методик і технологій. Хоча рейдерство було поширене в Україні з початку 90-х років, глобальних масштабів воно набуло протягом останніх років.
«Чорне» рейдерство засноване на використані у своїй діяльності незаконних методів, підробних документів, силових захоплень тощо. В Україні рейдерство здійснюється не у виробничих цілях, а у спекулятивних: підприємства захоплюються найчастіше заради дорогої нерухомості. Взагалі досить складно визначити, яке саме підприємство підпаде під акт рейдерської атаки. Ознаками початку захоплення можуть бути: перевірки різними органами з питань, що стосуються установчих документів, «очорнення» репутації кампанії з метою зниження вартості акцій тощо. Головною ознакою рейдерства є його зв’язок з адміністративним ресурсом: правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування, вищими органами державної влади. Важливе значення при рейдерських захопленнях мають міноритарні акціонери, тобто ті акціонери, які володіють невеликим пакетом акцій підприємства, і які досить часто не отримують ніякого доходу зі своїх акцій, а тому майже не вагаючись передають акції рейдерам шляхом продажу, або передачі в управляння за довіреністю. На думку експертів, майже в кожної кампанії є кілька слабких місць для рейдерських атак. По-перше, якщо контрольний пакет акцій (або хоча б 30%) не консолідовано, у рейдера є 3 «зачіпки». Він може скупити акції у працівників, натиснути на менеджмент, та через номінального акціонера отримати контроль над ВАТ. По-друге, це старі та забуті борги кампанії. За статичними даними, на першому місці за кількістю захоплень стоять ВАТ, далі йдуть ЗАТ та ТОВ. По-третє, це незадовільні дрібні акціонери і колишні, незадоволенні звільненням працівники (або навіть й керівники).
Ринок рейдерських послуг в Україні складається приблизно з сотні середніх та дрібних фірм, здебільшого юридичних. Ці фірми можуть займатися як рейдерською, так і антирейдерською діяльністю: захистом суб’єктів підприємництва від рейдерських атак.
Багато підприємств, які зазнали рейдерських атак, знаходяться в режимі «бойової готовності» — постійна охорона, колючий дріт, заблоковані входи. Ось неповний перелік найбільших вітчизняних підприємств, яких атакували рейдери протягом останніх років: ВАТ “Броварський завод будівельних конструкцій”, ВАТ “Агрофірма “Провесінь””, АТВТ промислово-торговельна фірма “Сувенір”, ВАТ “Столичний”, ЗАТ “Допсок”, ЗАТ “ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона”. Цікавить рейдерів і галузь фармацевтики. Про незаконну скупку акцій повідомили ЗАТ НВЦ “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”, ЗАТ “Дарниця”, ВАТ “Фармак”. Активні рейдери в галузі машинобудування, якій притаманні великі земельні площі. Силового захоплення зазнали: ЗАТ ”Миколаївський машинобудівний завод”, КП ”Київтрактордеталь”, Чорноморський суднобудівний завод. Рейдерів цікавлять не лише виробничі підприємства, вони проявляють активний інтерес до музеїв, санаторіїв, торгових центрів, зоопарків, кінотеатрів та інших культурних одиниць [9; с. 147].
Про рівень рейдерства в Україні та його вражаючі масштаби свідчать наступні факти: в Україні діє щонайменше 35–50 спеціалізованих рейдерських груп, які складаються з досвідчених юристів та економістів ;
рейдерство набуло в Україні системного характеру. Кількість захоплень сягає 3000 на рік;
результативність рейдерських атак – понад 90 %;
за експертною оцінкою, щорічний обсяг сегмента поглинань і злиттів (без приватизації) становить майже 3 млрд. дол. США [3, с. 3];
середньостатистична норма прибутку рейдера в Україні, за експертними оцінка ми, становить близько 1000 %;
українське рейдерство має відчутну кримінальну складову: протиправні дії
чиняться із залученням збройних формувань, а подекуди – навіть співробітників правоохоронної системи тощо.
За оцінками експертів, сьогодні в Україні діє від 35 до 50 професійних рейдерських груп. Спираючись на цілий комплекс засобів — психологічний натиск, шантаж, підробка документів, підкуп силових структур, — вони створюють умови рейдерських атак, захоплення і перерозподілу власності за рамками закону. Під рейдерські атаки в Україні вже потрапили 3,7 тисячі суб’єктів господарювання. Річний обсяг рейдерського перерозподілу власності сягає в середньому від 2 до 3 млрд. дол. США
