
- •1.Класифікація методів електророзвідки на постійному струмі.
- •2. Кількісна характеристика локальних гравітаційних аномалій для тіл правильної геометричної форми.
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3. Гамма-гамма метод ( густинний варіант – ггм-г).
- •1. Варіації магнітного поля. Їх природа та методика врахування при магнітних зйомках.
- •2. Блок – схема радіометрів. Радіометри для інтегральних вимірювань радіоактивності.
- •3. Годографи головних та відбитих хвиль , їх порівняльна характеристика.
- •1. Густина, сила тяжіння і тиск в надрах Землі.
- •2. Метод вертикального електричного зондування, його загальна характеристика та область застосування.
- •3. Обгрунтування вибору типового комплексу гдс для нафтогазових свердловин
- •1. Аналітичне продовження гравітаційних аномалій як один із способів іх трансформації.
- •2. Аерогамма-зйомка. Пішохідний гамма-метод.
- •3. Способи інтерпретації кривих електричного зондування
- •1. Фігура і гравітаційне поле Землі.
- •2. Вертикальне сейсмічне профілювання (всп)
- •3.Детектори радыоактивних випромынювань. Газонаповнены, сцинтиляцыйны, та напыв провыдниковы.
- •1. Застосування методів ядерної геофізики при вирішенні задач пошуків рудних родовищ корисних копалин
- •2. Магнітне поле Землі і його елементи. Природа магнітного поля
- •3. Методи вивчення технічного стану свердловин. Основні задачі що вирішуються цими методами.
- •1. Роль фізико-геологічного моделювання при комплексних геофізичних дослідженнях.
- •Моделі внутрішньої будови Землі за сейсмологічними даними. Сейсмическая модель Земли
- •Методи аналізу і розділення аномальних магнітних полів.
- •Гравітаційне поле Землі, його основні параметри та властивості.
- •Параметри пористості та насичення, їх фізична та петрофізична сутність.
- •Метод спільної глибинної точки (сгт).
- •1. Радіометричні методи при пошуках, розвідці та розробці родовищ радіоактивних руд і вирішенні інших геологічних задач.
- •2. Повздовжні та поперечні хвилі і особливості їх розповсюдження.
- •3. Методи електричного профілювання.
- •1. Порівняльна характеристика методів кількісної інтерпретації магнітних аномалій
- •2. Принципи цифрової реєстрації сейсмічних коливань
- •3. Гамма-гамма метод та його застосування в геології
- •1. Взаємодія гамма-випромінювання з речовиною г/п
- •2. Сутність акустичного методу дослідження свердловин та задачі, які вирішуються за його даними.
- •3. Якісна геологічна інтерпретація гравітаційних аномалій
- •Магнетизм та електропровідність Землі
- •Годографи відбитих та рефрагованих хвиль у градієнтних середовищах
- •Метод природного електричного поля
- •1. Прецесія та нутація осі обертання Землі. Припливний потенціал
- •2. Сучасні методи інтерпретації гравітаційних даних
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3.Особливості умов вимірів при гдс та їх вплив на вибір раціонального комплексу методів.
- •Стационарные нейтронные методы гис
- •2. Основні принципи комплексування геофізичних і геологічних методів дослідження
- •3. Багатохвильова сейсморозвідка
- •1. Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Статичні та кінематичні поправки в сейсорозвідці
- •3. Метод потенціалів викликаної поляризації гірських порід (вп)
- •1.Частотное электромагнитное зондирование.
- •2. Основи геотермії. Основні процеси утворення та переносу тепла в надрах Землі
- •3. Пряма та обернена задачі гравірозвідки, їх особливості
- •Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Принцип Гюйгенса–Френеля, принцип Ферма
- •3. Метод магнітотелуричного зондування
- •1. Намагнічування тіл в магнітному полі і характеристика намагнічування.
- •2. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж бк. Суть, призначення
- •3. Комплекс геофізичних досліджень при пошуках нафтогазових об’єктів
- •1.Термометрія свердловин та задачі,які нею вирішуються
- •1. Методи телуричних струмів та магнітотелуричного профілювання.
- •2. Розв’язання прямих і обернених задач в магніторозвідці для тіл простої геометричної форми
- •1. Методика магнітометричних досліджень при вирешенні геологічних задач на суші і на морі
- •2. Основні теорії походження Сонячної системи і Землі
- •3. Методи високочастотної електрометрії
- •1. Фотонейтронний (гамма-нейтронний) метод в ядерній геофізиці
- •2. Застосування методу осереднення при аналізі гравімагнітних спостережень
- •3. Застосування 3d сейсморозвідки для вирішення геологічних задач
- •1.Функція комплексного показника та її використання при геофізичних дослідженнях.
- •2. Методика та апаратура магнітотелуричних досліджень.
- •10.Методика польових магнітометричних досліджень.
- •3. Теорія методу самочинної поляризації гірських порід (пс). Методика та область застосування. Задачі, що вирішуються методом пс.
3. Обгрунтування вибору типового комплексу гдс для нафтогазових свердловин
Два варіанти:
з « Основ геофізики»
з книжки яку найшов на «Все о геологии»
Основними методами геофізичних досліджень нафтових і газових свердловин є електричні методи, які включають методи опору, природних потенціалів, індуктивний та радіоактивні методи. Комплекс ГДС визначається багатьма факторами, зокрема, літологією, пористістю та її видами, глиністістю колекторів, співвідношенням мінералізації бурового розчину і пластових вод. В пісково-глинистих розрізах з малопористими пластами і у всіх випадках у карбонатних відкладах комплекс ГДС доповнюється акустичним методом. Висока ефективність у всіх випадках газометрії. На рис. 7.20 і 7.21 наведений приклад ефективності окремих геофізичних методів виділення у розрізі нафтоносних і газоносних колекторів
Рисунок 7.20 - Приклад кривих електричних і радіоактивних методів
УО – крива опору записана зондом М2.5А0,5В; ПС - крива самочинної поляризації; НГМ-50 – крива нейтронного гама-методу з довжиною зонда 50 см; 1 – глина. 2 – вапняк, 3 – алевроліт, 4 – пісковик водоносний, 5 – пісковик, 6 – пісковик газоносний, ВНК – водо-нафтовий контакт, ГНК – газонафтовий контакт
Рисунок 7.21 - Приклад виділення газоносних колекторів за даними НГМ у комплексі з електрометрією свердловин
1 – газоносний пісковик, 2 – нафтоносний пісковик, 3 - водоносний пісковик, 4 – глини, 5 – піщані глини.
19.2.2. Оценка пористости, проницаемости коллекторских свойств и нефтегазоносности пород.
При разведочном и промышленном (эксплуатационном) бурении на нефть и газ геофизические методы исследования скважин служат не только для геологической документации разрезов, но и для оценки пористости, проницаемости,коллекторских свойств пород, а также их промышленной продуктивности. По данным каротажа выделяются нефтегазоносные пласты и осуществляется перфорация обсадных колонн. При решении указанных задач первым этапом интерпретации является качественное выделение перспективных на нефть или газ пластов. По данных комплексных геофизических исследований в скважинах выделяются породы, которые могут быть коллекторами, т.е. отличаются большой пористостью, проницаемостью, малой глинистостью.
Породы
с хорошими коллекторскими свойствами
характеризуются отрицательными
значениями собственных потенциалов,
повышенными или пониженными величинами
КС (в зависимости от того, чем заполнены
поры: нефтью или водой), минимумами
естественного и вызванного гамма-излучения.
Наоборот, осадочные породы с повышенной
глинистостью, являющиеся плохими
коллекторами, выделяются положительными
аномалиями ПС, низкими величинами КС,
пониженными значениями вызванных
потенциалов, максимумами
на больших зондах.
Важный
этап интерпретации каротажных диаграмм
- разделение коллекторов на водо- и
нефтегазосодержащие. Так, водонасыщенные,
особенно минерализованными водами,
породы отличаются минимумами КС,
пониженными
(за счет содержания хлора в воде),
повышенными скоростями распространения
и малым затуханием упругих волн (по
сравнению с теми же породами, но сухими).
Нефтегазонасыщенные коллекторы
выделяются высокими (иногда средними)
значениями КС, пониженными величинами
, пониженными скоростями распространения
и большим затуханием упругих волн. По
остальным параметрам водо- и нефтесодержащие
коллекторы, как правило, не различаются.
Количественная (или полуколичественная) интерпретация имеет конечной целью определение пористости, проницаемости, нефтегазонасыщенности отдельных пластов.
Пористость
горных пород характеризуется коэффициентом
пористости
, являющимся отношением объема пор и
пустот в горной породе
к общему объему породы
(
).
С помощью специальных теоретических и
эмпирических формул, графиков и номограмм
величина
может быть определена различными
методами: ПС, КС с разной длиной зонда
(в том числе микрокаротаж и боковое
каротажное зондирование), нейтронным,
гамма-гамма, акустическим. Комплекс
разных параметров необходим не только
для уточнения значений коэффициентов
пористости, но и как материал для
обработки данных, полученных другими
методами. Так, для определения пористости
по данным ПС или НГК необходимо знать
удельное сопротивление бурового
раствора, которое оценивается по данным
резистивиметрии. Определенные разными
способами величины коэффициентов
пористости усредняются и сравниваются
с лабораторными измерениями на образцах
пород изучаемого района и с данными
других геологических методов.
Свойство
пород пропускать жидкости или газы
через систему взаимосоообщающихся пор
называется проницаемостью. Коэффициент
проницаемости пород
зависит от коэффициента пористости,
характера, формы пор, размера зерен и
поверхности порового пространства.
Оценить величину коэффициента
проницаемости можно по данным исследования
скважин методами естественных потенциалов,
сопротивлений и вызванной поляризации
с использованием материалов анализа
керна, по которым определяется литология
пройденных скважиной пластов и размер
зерен. Для разных типов пород имеются
свои эмпирические зависимости коэффициента
проницаемости от геофизических
параметров.
К количественной интерпретации результатов ГИС относится также определение коэффициентов водонасыщения, нефтенасыщения, газонасыщения и некоторых других свойств пласта и насыщающей его жидкости, по которым можно судить о продуктивности пластов и предполагаемой отдаче скважиной воды, нефти и газа.
Білет №6