- •1.Класифікація методів електророзвідки на постійному струмі.
- •2. Кількісна характеристика локальних гравітаційних аномалій для тіл правильної геометричної форми.
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3. Гамма-гамма метод ( густинний варіант – ггм-г).
- •1. Варіації магнітного поля. Їх природа та методика врахування при магнітних зйомках.
- •2. Блок – схема радіометрів. Радіометри для інтегральних вимірювань радіоактивності.
- •3. Годографи головних та відбитих хвиль , їх порівняльна характеристика.
- •1. Густина, сила тяжіння і тиск в надрах Землі.
- •2. Метод вертикального електричного зондування, його загальна характеристика та область застосування.
- •3. Обгрунтування вибору типового комплексу гдс для нафтогазових свердловин
- •1. Аналітичне продовження гравітаційних аномалій як один із способів іх трансформації.
- •2. Аерогамма-зйомка. Пішохідний гамма-метод.
- •3. Способи інтерпретації кривих електричного зондування
- •1. Фігура і гравітаційне поле Землі.
- •2. Вертикальне сейсмічне профілювання (всп)
- •3.Детектори радыоактивних випромынювань. Газонаповнены, сцинтиляцыйны, та напыв провыдниковы.
- •1. Застосування методів ядерної геофізики при вирішенні задач пошуків рудних родовищ корисних копалин
- •2. Магнітне поле Землі і його елементи. Природа магнітного поля
- •3. Методи вивчення технічного стану свердловин. Основні задачі що вирішуються цими методами.
- •1. Роль фізико-геологічного моделювання при комплексних геофізичних дослідженнях.
- •Моделі внутрішньої будови Землі за сейсмологічними даними. Сейсмическая модель Земли
- •Методи аналізу і розділення аномальних магнітних полів.
- •Гравітаційне поле Землі, його основні параметри та властивості.
- •Параметри пористості та насичення, їх фізична та петрофізична сутність.
- •Метод спільної глибинної точки (сгт).
- •1. Радіометричні методи при пошуках, розвідці та розробці родовищ радіоактивних руд і вирішенні інших геологічних задач.
- •2. Повздовжні та поперечні хвилі і особливості їх розповсюдження.
- •3. Методи електричного профілювання.
- •1. Порівняльна характеристика методів кількісної інтерпретації магнітних аномалій
- •2. Принципи цифрової реєстрації сейсмічних коливань
- •3. Гамма-гамма метод та його застосування в геології
- •1. Взаємодія гамма-випромінювання з речовиною г/п
- •2. Сутність акустичного методу дослідження свердловин та задачі, які вирішуються за його даними.
- •3. Якісна геологічна інтерпретація гравітаційних аномалій
- •Магнетизм та електропровідність Землі
- •Годографи відбитих та рефрагованих хвиль у градієнтних середовищах
- •Метод природного електричного поля
- •1. Прецесія та нутація осі обертання Землі. Припливний потенціал
- •2. Сучасні методи інтерпретації гравітаційних даних
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3.Особливості умов вимірів при гдс та їх вплив на вибір раціонального комплексу методів.
- •Стационарные нейтронные методы гис
- •2. Основні принципи комплексування геофізичних і геологічних методів дослідження
- •3. Багатохвильова сейсморозвідка
- •1. Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Статичні та кінематичні поправки в сейсорозвідці
- •3. Метод потенціалів викликаної поляризації гірських порід (вп)
- •1.Частотное электромагнитное зондирование.
- •2. Основи геотермії. Основні процеси утворення та переносу тепла в надрах Землі
- •3. Пряма та обернена задачі гравірозвідки, їх особливості
- •Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Принцип Гюйгенса–Френеля, принцип Ферма
- •3. Метод магнітотелуричного зондування
- •1. Намагнічування тіл в магнітному полі і характеристика намагнічування.
- •2. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж бк. Суть, призначення
- •3. Комплекс геофізичних досліджень при пошуках нафтогазових об’єктів
- •1.Термометрія свердловин та задачі,які нею вирішуються
- •1. Методи телуричних струмів та магнітотелуричного профілювання.
- •2. Розв’язання прямих і обернених задач в магніторозвідці для тіл простої геометричної форми
- •1. Методика магнітометричних досліджень при вирешенні геологічних задач на суші і на морі
- •2. Основні теорії походження Сонячної системи і Землі
- •3. Методи високочастотної електрометрії
- •1. Фотонейтронний (гамма-нейтронний) метод в ядерній геофізиці
- •2. Застосування методу осереднення при аналізі гравімагнітних спостережень
- •3. Застосування 3d сейсморозвідки для вирішення геологічних задач
- •1.Функція комплексного показника та її використання при геофізичних дослідженнях.
- •2. Методика та апаратура магнітотелуричних досліджень.
- •10.Методика польових магнітометричних досліджень.
- •3. Теорія методу самочинної поляризації гірських порід (пс). Методика та область застосування. Задачі, що вирішуються методом пс.
1. Фотонейтронний (гамма-нейтронний) метод в ядерній геофізиці
15.ГНМ оснований на фотонейтронній реакції (, n) і полягає у вивченні потоків фотонейтронів, які виникають при опроміненні гірської породи гамма-квантами. На відміну від активаційного методу, в якому вторинне випромінювання реєструється після опромінення, в ГНМ вторинне нейтронне випромінювання вимірюється при опроміненні проб. Важливою особливістю методу є те, що реєстроване випромінювання (n) суттєво відрізняється від первинного (). Це забезпечує високу чутливість і простоту аналізу.
Іншою характерною особливістю методу є його селективність, існування певного енергетичного порогу реакції для кожного ізотопу, що визначається енергією зв’язку нуклонів у ядрі. При енергії гамма-квантів нижче порогової, реакції не відбувається. Із зростанням енергії гамма-квантів вище порогової перетин реакції зростає, досягаючи максимуму, а потім знову падає, практично до нуля. Для більшості ядер порогова енергія рівна 612 і більше МеВ, але для берилію і дейтерію вона дорівнює відповідно 1,67 і 2,23 МеВ, тобто може бути реалізована за допомогою природних і штучних гамма-джерел.
Джерелом гамма-випромінювання для аналізу на берилій є ізотоп 124Sb, що має гамма-випромінювання в жорсткій частині спектру, яке дорівнює 1,69 МеВ, та періодом напіврозпаду в 60 діб.
Оцінка вмісту берилію основана на прямій залежності зареєстрованого потоку нейтронів N і концентрацією берилію C:N=kC, де k – коефіцієнт перерахунку. Для опробування руд берилію використовують портативні переносні прилади. Їх основними елементами є джерело гамма-випромінювання, сцинтиляційний датчик теплових нейтронів, які поділені свинцевим екраном. Поріг чутливості цих приладів порядку n10-4 %.
Імпульсні нейтронні методи. Сутність їх полягає в опромінюванні гірської породи короткочасними імпульсами швидких нейтронів, які слідують один за одним через певні інтервали часу Т. Поміж імпульсами виконується вимірювання щільності теплових нейтронів в імпульсному нейтрон нейтронному методі (ІННМ) або викликаного нейтронами гамма-випромінювання в імпульсному нейтронному гамма-методі (ІНГМ).
Для імпульсного нейтронного каротажу використовується установка, яка складається з імпульсного свердловинного генератора нейтронів та індикатора нейтронів, або гамма-квантів. Вимірювальну установку вмикають через певний час t після закінчення нейтронного імпульсу і виконують вимірювання протягом t часу. Час t має назву часу затримки, а t – часовим вікном.
Змінюючи t при постійному t, отримують залежність зареєстрованої щільності нейтронів або інтенсивності гамма-випромінювання від часу. Це дозволяє оцінювати процес зменшення нейтронів або гамма-квантів при збільшенні часу їх проникнення в породу і визначити величину - середній час життя теплових нейтронів. Він залежить від поглинаючих властивостей середовища, які визначаються складом елементів із високим перетином захоплення теплових нейтронів, насамперед, хлору, а також ряду інших елементів (бор, ртуть, марганець тощо). Тому цей метод дуже ефективний при встановленні нафто-водного контакту за різницею вмісту NaCl, а також при оцінці вмісту ряду поглинаючих елементів при пошуках рудних родовищ.