- •1.Класифікація методів електророзвідки на постійному струмі.
- •2. Кількісна характеристика локальних гравітаційних аномалій для тіл правильної геометричної форми.
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3. Гамма-гамма метод ( густинний варіант – ггм-г).
- •1. Варіації магнітного поля. Їх природа та методика врахування при магнітних зйомках.
- •2. Блок – схема радіометрів. Радіометри для інтегральних вимірювань радіоактивності.
- •3. Годографи головних та відбитих хвиль , їх порівняльна характеристика.
- •1. Густина, сила тяжіння і тиск в надрах Землі.
- •2. Метод вертикального електричного зондування, його загальна характеристика та область застосування.
- •3. Обгрунтування вибору типового комплексу гдс для нафтогазових свердловин
- •1. Аналітичне продовження гравітаційних аномалій як один із способів іх трансформації.
- •2. Аерогамма-зйомка. Пішохідний гамма-метод.
- •3. Способи інтерпретації кривих електричного зондування
- •1. Фігура і гравітаційне поле Землі.
- •2. Вертикальне сейсмічне профілювання (всп)
- •3.Детектори радыоактивних випромынювань. Газонаповнены, сцинтиляцыйны, та напыв провыдниковы.
- •1. Застосування методів ядерної геофізики при вирішенні задач пошуків рудних родовищ корисних копалин
- •2. Магнітне поле Землі і його елементи. Природа магнітного поля
- •3. Методи вивчення технічного стану свердловин. Основні задачі що вирішуються цими методами.
- •1. Роль фізико-геологічного моделювання при комплексних геофізичних дослідженнях.
- •Моделі внутрішньої будови Землі за сейсмологічними даними. Сейсмическая модель Земли
- •Методи аналізу і розділення аномальних магнітних полів.
- •Гравітаційне поле Землі, його основні параметри та властивості.
- •Параметри пористості та насичення, їх фізична та петрофізична сутність.
- •Метод спільної глибинної точки (сгт).
- •1. Радіометричні методи при пошуках, розвідці та розробці родовищ радіоактивних руд і вирішенні інших геологічних задач.
- •2. Повздовжні та поперечні хвилі і особливості їх розповсюдження.
- •3. Методи електричного профілювання.
- •1. Порівняльна характеристика методів кількісної інтерпретації магнітних аномалій
- •2. Принципи цифрової реєстрації сейсмічних коливань
- •3. Гамма-гамма метод та його застосування в геології
- •1. Взаємодія гамма-випромінювання з речовиною г/п
- •2. Сутність акустичного методу дослідження свердловин та задачі, які вирішуються за його даними.
- •3. Якісна геологічна інтерпретація гравітаційних аномалій
- •Магнетизм та електропровідність Землі
- •Годографи відбитих та рефрагованих хвиль у градієнтних середовищах
- •Метод природного електричного поля
- •1. Прецесія та нутація осі обертання Землі. Припливний потенціал
- •2. Сучасні методи інтерпретації гравітаційних даних
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3.Особливості умов вимірів при гдс та їх вплив на вибір раціонального комплексу методів.
- •Стационарные нейтронные методы гис
- •2. Основні принципи комплексування геофізичних і геологічних методів дослідження
- •3. Багатохвильова сейсморозвідка
- •1. Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Статичні та кінематичні поправки в сейсорозвідці
- •3. Метод потенціалів викликаної поляризації гірських порід (вп)
- •1.Частотное электромагнитное зондирование.
- •2. Основи геотермії. Основні процеси утворення та переносу тепла в надрах Землі
- •3. Пряма та обернена задачі гравірозвідки, їх особливості
- •Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Принцип Гюйгенса–Френеля, принцип Ферма
- •3. Метод магнітотелуричного зондування
- •1. Намагнічування тіл в магнітному полі і характеристика намагнічування.
- •2. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж бк. Суть, призначення
- •3. Комплекс геофізичних досліджень при пошуках нафтогазових об’єктів
- •1.Термометрія свердловин та задачі,які нею вирішуються
- •1. Методи телуричних струмів та магнітотелуричного профілювання.
- •2. Розв’язання прямих і обернених задач в магніторозвідці для тіл простої геометричної форми
- •1. Методика магнітометричних досліджень при вирешенні геологічних задач на суші і на морі
- •2. Основні теорії походження Сонячної системи і Землі
- •3. Методи високочастотної електрометрії
- •1. Фотонейтронний (гамма-нейтронний) метод в ядерній геофізиці
- •2. Застосування методу осереднення при аналізі гравімагнітних спостережень
- •3. Застосування 3d сейсморозвідки для вирішення геологічних задач
- •1.Функція комплексного показника та її використання при геофізичних дослідженнях.
- •2. Методика та апаратура магнітотелуричних досліджень.
- •10.Методика польових магнітометричних досліджень.
- •3. Теорія методу самочинної поляризації гірських порід (пс). Методика та область застосування. Задачі, що вирішуються методом пс.
2. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж бк. Суть, призначення
БКЗ – це вимірювання к серією зондів одного типу, але різного розміру. Розрізняють потенціал зонд(БКПЗ) і градієнт зонд (БКГЗ). В серію зондів входять 5-7 зондів, довжина найменшого зонду дорівнює діаметру свердловини, а кожний наступний зонд в 2-2,5 рази довший попереднього. До серії зондів входить стандартний зонд. Частіше всього використовують серію підошвенних градієнт зондів, при цьому один з них (4 м) обернений з метою уточнення відбивки пластів. БКЗ – детальний метод дослідження свердловин і його проводять в інтервалах перспективних на корисні копалини. Швидкість запису 1000-2000 м/год. для проведення і інтерпретації даних БКЗ необхідно знати діаметр свердловини і опір розчину. Головні вирішувані задачі:
більш детально і точно розчленити розріз
більш точно оцінити літологію порід
матеріали дозволяють більш однозначно виділяти пласти-колектори в процесі інтерпретації.
Дозволяють судити про характер насичення
Знання істинного значення опору пласта і опору зони проникнення дозволяють вийти на Кп і Кнгн.
В основі метода БК (СЭЗ) лежить поняття опору заземлень. Крім основного електрода А існують додаткові електроди (екранні), які фокусують електричне поле, яке створюється електродом А в свердловині таким чином, щоб силові лінії цього поля були перпендикулярні до осі свердловини (або в латеральному напрямку).екранні електроди перешкоджають розтіканню струму від електрода А по стволу свердловини і направляють його в глибину досліджуваних порід. Це забезпечує найбільш різку залежність опору заземлення RA, а отже і ефективного опору Э від питомого опору порід, проти яких розміщено заземлення А. Фокусуюча дія екранних електродів залежить від сили струму, який протікає в них. В модифікації БК-3 екранні електроди розміщені симетрично відносно електрода А. Його загальна довжина становить 3,2 м, мінімальна потужність пласта, який виділяється цим зондом 0,5 м при довжині центрального електрода 0,15 м.. Ця модифікація дуже ефективна при вивченні тонкошаруватих розрізів і неоднорідних пластів, а також високоомних розрізів, недолік такого зонда - неможливість збільшити радіус дослідження (1-2 м) шляхом зміни його розмірів. В БК-7 крім живлячого електрода А є два екранні електроди А1 і А2 і дві пари вимірювальних електроди М1 М2 N1 N2. в БК-9 між основними електродами А1 і А2 і N1 N2 встановлюються додаткова екранні електроди В1 і В2. Головними задачами крім вище названих є визначення параметрів зони проникнення фільтрату промив очної рідини і істинний питомий опір пластів. При дуже сольоних промив очних рідинах і частому чергуванні пластів питомий опір останніх визначається тільки по даним Э методів БК.
3. Комплекс геофізичних досліджень при пошуках нафтогазових об’єктів
Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці родовищ корисних копалин це геологічно й економічно обґрунтоване сумісне (чи з дотриманням визначеної послідовності) проведення різних видів геофізичних досліджень з метою найбільш ефективного вирішення геологічних задач. Комплексування дозволяє обмежити багатозначність розв’язку зворотної задачі геофізики.
У практиці комплексування застосовується суміщення (поєднання) геологічних, геохімічних і геофізичних методів.
Головним принципом побудови раціонального комплексу методів досліджень є визнання допоміжною ролі розвідувальної геофізики стосовно геологічної задачі (принцип підпорядкованості). Друге принципове положення заперечує непохитність будь-яких комплексів досліджень. Ефективність того чи іншого комплексу визначається задачами робіт, конкретною геологічною ситуацією, а також існуючими технічними можливостями (принцип творчого підходу).
При виборі раціонального геофізичного комплексу до уваги приймаються наступні узагальнені й найбільш вірогідні закономірності, що випливають з досвіду інтерпретації геофізичних даних:
1. Кожна геофізична аномалія має геологічне тлумачення й повинна відображатись на геологічних документах відповідного масштабу.
2. Однойменні геологічні об'єкти (інтрузії, складки, розломи тощо) не пов'язані з відповідними їм геофізичними полями однозначною залежністю.
3. Аномальний ефект проявляється більш яскравіше й контрастніше у випадку більшої різниці між фізичними властивостями аномалієутворюючого об'єкта і вміщуючих порід і у випадку більших його розмірів щодо глибини залягання.
4. Для вивчення горизонтально-шаруватих (з кутами менше 25—30°) середовищ на сучасному етапі більш ефективними є сейсморозвідувальні та електророзвідувальні методи, а для вертикально-шаруватих середовищ — гравірозвідка, магніторозвідка.
5. Опорні сейсмічні і електророзвідувальні границі розділу характеризують поверхні розмиву, неузгодженості чи нашарування. В останньому випадку вони зумовлені різкою зміною літологічного складу порід, тобто часто — корінною перебудовою умов осадконакопичення. Отже, опорні горизонти можуть характеризувати границі тектонічних стадій розвитку досліджуваного регіону.
6. Важливим опорним горизонтом у межах верхньої частини земної кори є поверхня кристалічного фундаменту.
7. Істотним фактором, що обумовлює роздільну здатність геофізичних методів і величину аномалій, є вертикальна потужність геологічних об'єктів. Вона визначає інтенсивність гравітаційних, магнітних і геоелектричних аномалій, роздільну здатність сейсморозвідки і, у меншій мірі, електророзвідки.
8. Глибина залягання опорних геофізичних горизонтів найбільш точно встановлюється за матеріалами сейсморозвідки і менш однозначно за електророзвідувальними даними. Інтегральний характер гравімагнітних полів ускладнює точну оцінку глибин залягання аномалієутворюючих джерел.
9. Форма і простягання геофізичних аномалій відображають відповідні параметри геологічних структур і тісним чином зв’язані з ними.
10. Лінійні границі аномальних ділянок геофізичних полів, як правило, слід інтерпретувати границями тектонічних блоків.
11. Одиничний ланцюжок аномалій, імовірніше всього, повинен бути витлумачений як прояв розлому. Чергування ж лінійно витягнутих екстремумів часто характеризує лінійну складчасту (блокову) систему.
12. Кореляція аномалій різної фізичної природи свідчить про їхнє спільне джерело. При цьому однозначність його вивчення геофізичними методами різко зростає.
13. Точність оцінки амплітуди складчастих дислокацій в осадовому чохлі на глибині Н складає засобами сейсморозвідки 1—2 % Н і 10 % Н — за допомогою електророзвідки. Зі збільшенням довжини хвилі роздільна здатність методів при рішенні цієї задачі збільшується.
14. Використовуючи комплекс фізичних параметрів, отриманих при інтерпретації геофізичних полів, можна оцінити речовинний склад аномаліеутворюючих об'єктів.
15. У ряді випадків можливо оцінити відносний вік аномалієутворюючих об'єктів. Наприклад, для гравімагнітних аномалій очевидні наступні положення:
а) із двох систем аномалій, що перетинаються, чіткіше прослідковуються молодші;
б) лінійні аномалії, якщо вони перетинають ізометричну чи мозаїчну аномальну область, відображають більш молоді утворення.
Приведені закономірності характеризують лише найбільш поширені випадки і зовсім не мають сили закону. При виборі комплексу геофізичних методів для рішення конкретної задачі в конкретному районі ними варто користатися, проте необхідно твердо пам'ятати принцип творчого підходу. Довільний теоретично підібраний геофізичний комплекс повинен перевірятися на практиці і корегуватися з урахуванням експериментальних даних. Разом з тим не потрібно безпідставно переносити навіть хороший і багаторазово перевірений комплекс на новий регіон чи застосовувати його для вирішення нової геологічної задачі.
Не менш важливим базисом комплексування є інформація про фізичні параметри гірських порід досліджуваного регіону і зв'язки між ними.
Стосовно до кожного конкретного випадку для визначення раціонального комплексу геофізичних методів і взагалі для оцінки їхньої ефективності необхідно виконати певний обсяг петрофізичних досліджень.
Суттєвим принципом комплексування є дотримання послідовності робіт відповідно зростанню щільності інформації, інакше кажучи, від дрібно- до крупномасштабних, від методів менш інформативних до більш інформативних.
Геофізичний комплекс повинен бути раціональним і з економічної точки зору. Перед постановкою дорожчих методів варто переконатися в неефективності більш дешевих. Для вирішення поставлених задач, з урахуванням наведених основних принципів, вибір конкретного геофізичного комплексу повинен в першу чергу виходити з головної геологічної задачі досліджень, забезпечення її ефективного розв’язку.
Білет № 21