- •1.Класифікація методів електророзвідки на постійному струмі.
- •2. Кількісна характеристика локальних гравітаційних аномалій для тіл правильної геометричної форми.
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3. Гамма-гамма метод ( густинний варіант – ггм-г).
- •1. Варіації магнітного поля. Їх природа та методика врахування при магнітних зйомках.
- •2. Блок – схема радіометрів. Радіометри для інтегральних вимірювань радіоактивності.
- •3. Годографи головних та відбитих хвиль , їх порівняльна характеристика.
- •1. Густина, сила тяжіння і тиск в надрах Землі.
- •2. Метод вертикального електричного зондування, його загальна характеристика та область застосування.
- •3. Обгрунтування вибору типового комплексу гдс для нафтогазових свердловин
- •1. Аналітичне продовження гравітаційних аномалій як один із способів іх трансформації.
- •2. Аерогамма-зйомка. Пішохідний гамма-метод.
- •3. Способи інтерпретації кривих електричного зондування
- •1. Фігура і гравітаційне поле Землі.
- •2. Вертикальне сейсмічне профілювання (всп)
- •3.Детектори радыоактивних випромынювань. Газонаповнены, сцинтиляцыйны, та напыв провыдниковы.
- •1. Застосування методів ядерної геофізики при вирішенні задач пошуків рудних родовищ корисних копалин
- •2. Магнітне поле Землі і його елементи. Природа магнітного поля
- •3. Методи вивчення технічного стану свердловин. Основні задачі що вирішуються цими методами.
- •1. Роль фізико-геологічного моделювання при комплексних геофізичних дослідженнях.
- •Моделі внутрішньої будови Землі за сейсмологічними даними. Сейсмическая модель Земли
- •Методи аналізу і розділення аномальних магнітних полів.
- •Гравітаційне поле Землі, його основні параметри та властивості.
- •Параметри пористості та насичення, їх фізична та петрофізична сутність.
- •Метод спільної глибинної точки (сгт).
- •1. Радіометричні методи при пошуках, розвідці та розробці родовищ радіоактивних руд і вирішенні інших геологічних задач.
- •2. Повздовжні та поперечні хвилі і особливості їх розповсюдження.
- •3. Методи електричного профілювання.
- •1. Порівняльна характеристика методів кількісної інтерпретації магнітних аномалій
- •2. Принципи цифрової реєстрації сейсмічних коливань
- •3. Гамма-гамма метод та його застосування в геології
- •1. Взаємодія гамма-випромінювання з речовиною г/п
- •2. Сутність акустичного методу дослідження свердловин та задачі, які вирішуються за його даними.
- •3. Якісна геологічна інтерпретація гравітаційних аномалій
- •Магнетизм та електропровідність Землі
- •Годографи відбитих та рефрагованих хвиль у градієнтних середовищах
- •Метод природного електричного поля
- •1. Прецесія та нутація осі обертання Землі. Припливний потенціал
- •2. Сучасні методи інтерпретації гравітаційних даних
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3.Особливості умов вимірів при гдс та їх вплив на вибір раціонального комплексу методів.
- •Стационарные нейтронные методы гис
- •2. Основні принципи комплексування геофізичних і геологічних методів дослідження
- •3. Багатохвильова сейсморозвідка
- •1. Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Статичні та кінематичні поправки в сейсорозвідці
- •3. Метод потенціалів викликаної поляризації гірських порід (вп)
- •1.Частотное электромагнитное зондирование.
- •2. Основи геотермії. Основні процеси утворення та переносу тепла в надрах Землі
- •3. Пряма та обернена задачі гравірозвідки, їх особливості
- •Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Принцип Гюйгенса–Френеля, принцип Ферма
- •3. Метод магнітотелуричного зондування
- •1. Намагнічування тіл в магнітному полі і характеристика намагнічування.
- •2. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж бк. Суть, призначення
- •3. Комплекс геофізичних досліджень при пошуках нафтогазових об’єктів
- •1.Термометрія свердловин та задачі,які нею вирішуються
- •1. Методи телуричних струмів та магнітотелуричного профілювання.
- •2. Розв’язання прямих і обернених задач в магніторозвідці для тіл простої геометричної форми
- •1. Методика магнітометричних досліджень при вирешенні геологічних задач на суші і на морі
- •2. Основні теорії походження Сонячної системи і Землі
- •3. Методи високочастотної електрометрії
- •1. Фотонейтронний (гамма-нейтронний) метод в ядерній геофізиці
- •2. Застосування методу осереднення при аналізі гравімагнітних спостережень
- •3. Застосування 3d сейсморозвідки для вирішення геологічних задач
- •1.Функція комплексного показника та її використання при геофізичних дослідженнях.
- •2. Методика та апаратура магнітотелуричних досліджень.
- •10.Методика польових магнітометричних досліджень.
- •3. Теорія методу самочинної поляризації гірських порід (пс). Методика та область застосування. Задачі, що вирішуються методом пс.
3. Методи вивчення технічного стану свердловин. Основні задачі що вирішуються цими методами.
Методи вивчення техстану свердловини. Призначення, задачі, що вирішуються
Відомості про технічний стан свердловини необхідні для більш ефективної геологічної інтерпретації комплекса геофізичних методів дослідження свердловин, отримання вірних відомостей про результати опробовування пластів, надійного контролю розробки родовищ корисних копалин, проведення ремонтних робіт у свердловинах.
При досліджені технічнго стану свердловин визначаються:
Викревлення свердловин – інклінометрія.
Діаметр свердловин – кавернометрія.
Профіль розрізу свердловини та обсадних колон – профілеметрія.
Якість цементування обсадних колон – цементометрія.
Місця притоків та поглинання рідини в свердловинах.
Затрубна циркуляція рідини.
Місце гідророзриву пласта.
Рівень рідини.
Місцезнаходження муфтових з’єднань обсадних колон та перфорованих ділянок колон, товщину та внутрішній діаметр обсадних колон, ділянки розриву колон.
Інклінометрія. Свердловини проектуються або вертикальними, або похило-направленими. В процесі буріння стовбур свердловини відхиляється від заданого напрямку по ряду причин геологічної будови та технічного характеру. Відхилення осі свердловини від вертикалі в будя-якому напрямку називається викревленням свердловини. Воно визначається кутом викревлення ψ та магнітним азимутом φ. Кут нахилу свердловини знаходиться між віссю свердловини та горизонтальною площиною і рівний 90º- ψ. Магнітний азимут викревлення – кут між напрямом на магнітну північ та горизонтальною проекцією осі свредловини, що взята в сторону збільшення глибини свердловини. Площина, що проходить через вертикаль та вісь свердловини у визначеному інтервалі глибин називається площиною викривлення. Інформація про викревлення свердловин необхідна для визначення глибини розташування забою та дійсних глибин залягання пластів, потужності, різких відхилень свердловини, що може утруднювати ппроходження бурового пристрою, геофізичних приборів, обсадних труб і т.д. Вимірювання кута та азимута викревлення свердловини виконується спеціальними пристроями – інкліномитрарами, що поділяються на три групи: 1. Інклінометри з дистанційним електричним вимірюванням. 2. Фотоінклінометри. 3. Гіроскопічні інклінометри. В перших двох видах елементи викривлення свердловин визначаються задопомогою земного магнітного поля та сили тяжіння. В третьому випадку робота заснована на гіроскопічному ефекті.
Кавернометрія та профілеметрія. При бурінні діаметр долота залежить від конструкції свердловини. Якщо діаметр пробуреної частини стовбуру відповідає діаметру долота або коронки, тоді його називають номінальним. Номінальний діаметр відмічається в щільних непроникних породах, тоді як збільшення його характерне для глинистих порід – каверни, а зменшення для порід колекторів – виникнення глинистої корки. Відомості про фактичний діаметр свердловини необхідні для проведення наступних операцій:
Розрахунку об’єму затрубного простору при визначенні кількості цементу, що необхідний для цементування обсадних колон.
Виявлення найбільш сприятливих ділянок свердловини для встановлення башмака колони, фільтра або випробовувача пластів.
Контролю стану стовбру свердлдовини в процесі буріння.
Кількісної інтерпретації даних комплекса промислово-геофізичних методів (БЕЗ, нейтронних).
Уточнення геологічного розрізу свердловини (визначення літології, виділення колекторів).
Вимірювання діаметрів необсаджених та обсаджених свердловин одночасно в декількох вертикальних площинах виконується за допомогою свердловинного профілеміра. Звичайно вимірюють зміну діаметрів свердловини у двох взаємно перпендикулярних площинах. Проте є й такі прилади, що проводять вимірювання в трьох та чотирьох площинах. Дані профілеметрії необсаджених свердловин необхідні для розробки заходів з нейтралізації прихватонебезпечних желобів, уточнення об’єму затрубного простору при цементуванні обсадної колони та більш точної інтерпретації кривих контролю цементування свердловини. Фактичний діаметр свердловини вимірюється кавернометром. Принципи дії усіх кавернометрів та профілеметрів заснований на перетворенні мехінічних переміщень мірних ричагів у електричнийсигнал, який передається по лінії зв’язку на поверхню, а потім на реєструючий прилад. Розрізнюються кавернометри та профілеметри електричними схемами, конструкціями та способами розкриття мірних ричагів.
Цементометрія. Після закінчення буріння простір між стінками обсадних колон та поверхнею свердловини заливають цементом. Високоякісне цементування дозволяє однозначно судити про тип флюіду, що насичує породу, вірно підраховувати запаси нафти і газу, ефективно виконувати контролю родовищ. Про високу якість цементування обсадних колон свідчать такі показники: 1. Відповідність підйому цементу в затрубному просторі проектній висоті. 2. Наявність цементу у затрубному просторі в твердому стані. 3. Рівномірний розподіл цементу. 4. Якісне зціплення цементу з колоною та породами. Якість цементування обсадних колон контролюють методами термометрії (фіксація тепла в результаті екзотермічної реакції – підвищена температура там, де цемент), радіоактивних ізотопів (реєструється інтенсивність гама-випромінювання радіоактивних ізотопів, що домішані в цемент), гама-гама-методом (цемент та промивна рідини різної щільності, а інтенсивність вторинного гама-випромінювання знаходиться в зворотній залежності від щільності), акустичним методом (по амплітуді заломленої повздовжньої хвилі, та часу розповсюдження пружніх коливань).
Притокометрія – розуміють визначення місць притоків, поглинання та затрубної циркуляції рідин в необсаджених та обсаджених свердловинах. Встановлюються методами опорів, термічними та фотоелектричними.
Визначення характреристик та дефектів обсадних колон (товщина та внутрішній діаметр, місця муфтових з’єднань, дефекти – порушення цілосносиі завдяки прострілочно-вибухових робіт).
Білет № 9