
- •1.Класифікація методів електророзвідки на постійному струмі.
- •2. Кількісна характеристика локальних гравітаційних аномалій для тіл правильної геометричної форми.
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3. Гамма-гамма метод ( густинний варіант – ггм-г).
- •1. Варіації магнітного поля. Їх природа та методика врахування при магнітних зйомках.
- •2. Блок – схема радіометрів. Радіометри для інтегральних вимірювань радіоактивності.
- •3. Годографи головних та відбитих хвиль , їх порівняльна характеристика.
- •1. Густина, сила тяжіння і тиск в надрах Землі.
- •2. Метод вертикального електричного зондування, його загальна характеристика та область застосування.
- •3. Обгрунтування вибору типового комплексу гдс для нафтогазових свердловин
- •1. Аналітичне продовження гравітаційних аномалій як один із способів іх трансформації.
- •2. Аерогамма-зйомка. Пішохідний гамма-метод.
- •3. Способи інтерпретації кривих електричного зондування
- •1. Фігура і гравітаційне поле Землі.
- •2. Вертикальне сейсмічне профілювання (всп)
- •3.Детектори радыоактивних випромынювань. Газонаповнены, сцинтиляцыйны, та напыв провыдниковы.
- •1. Застосування методів ядерної геофізики при вирішенні задач пошуків рудних родовищ корисних копалин
- •2. Магнітне поле Землі і його елементи. Природа магнітного поля
- •3. Методи вивчення технічного стану свердловин. Основні задачі що вирішуються цими методами.
- •1. Роль фізико-геологічного моделювання при комплексних геофізичних дослідженнях.
- •Моделі внутрішньої будови Землі за сейсмологічними даними. Сейсмическая модель Земли
- •Методи аналізу і розділення аномальних магнітних полів.
- •Гравітаційне поле Землі, його основні параметри та властивості.
- •Параметри пористості та насичення, їх фізична та петрофізична сутність.
- •Метод спільної глибинної точки (сгт).
- •1. Радіометричні методи при пошуках, розвідці та розробці родовищ радіоактивних руд і вирішенні інших геологічних задач.
- •2. Повздовжні та поперечні хвилі і особливості їх розповсюдження.
- •3. Методи електричного профілювання.
- •1. Порівняльна характеристика методів кількісної інтерпретації магнітних аномалій
- •2. Принципи цифрової реєстрації сейсмічних коливань
- •3. Гамма-гамма метод та його застосування в геології
- •1. Взаємодія гамма-випромінювання з речовиною г/п
- •2. Сутність акустичного методу дослідження свердловин та задачі, які вирішуються за його даними.
- •3. Якісна геологічна інтерпретація гравітаційних аномалій
- •Магнетизм та електропровідність Землі
- •Годографи відбитих та рефрагованих хвиль у градієнтних середовищах
- •Метод природного електричного поля
- •1. Прецесія та нутація осі обертання Землі. Припливний потенціал
- •2. Сучасні методи інтерпретації гравітаційних даних
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3.Особливості умов вимірів при гдс та їх вплив на вибір раціонального комплексу методів.
- •Стационарные нейтронные методы гис
- •2. Основні принципи комплексування геофізичних і геологічних методів дослідження
- •3. Багатохвильова сейсморозвідка
- •1. Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Статичні та кінематичні поправки в сейсорозвідці
- •3. Метод потенціалів викликаної поляризації гірських порід (вп)
- •1.Частотное электромагнитное зондирование.
- •2. Основи геотермії. Основні процеси утворення та переносу тепла в надрах Землі
- •3. Пряма та обернена задачі гравірозвідки, їх особливості
- •Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Принцип Гюйгенса–Френеля, принцип Ферма
- •3. Метод магнітотелуричного зондування
- •1. Намагнічування тіл в магнітному полі і характеристика намагнічування.
- •2. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж бк. Суть, призначення
- •3. Комплекс геофізичних досліджень при пошуках нафтогазових об’єктів
- •1.Термометрія свердловин та задачі,які нею вирішуються
- •1. Методи телуричних струмів та магнітотелуричного профілювання.
- •2. Розв’язання прямих і обернених задач в магніторозвідці для тіл простої геометричної форми
- •1. Методика магнітометричних досліджень при вирешенні геологічних задач на суші і на морі
- •2. Основні теорії походження Сонячної системи і Землі
- •3. Методи високочастотної електрометрії
- •1. Фотонейтронний (гамма-нейтронний) метод в ядерній геофізиці
- •2. Застосування методу осереднення при аналізі гравімагнітних спостережень
- •3. Застосування 3d сейсморозвідки для вирішення геологічних задач
- •1.Функція комплексного показника та її використання при геофізичних дослідженнях.
- •2. Методика та апаратура магнітотелуричних досліджень.
- •10.Методика польових магнітометричних досліджень.
- •3. Теорія методу самочинної поляризації гірських порід (пс). Методика та область застосування. Задачі, що вирішуються методом пс.
3.Детектори радыоактивних випромынювань. Газонаповнены, сцинтиляцыйны, та напыв провыдниковы.
Чувствительные элементы (их называют также детекторами) служат для определения интенсивности и энергетического спектра ядерных излучений путем преобразования энергии радиоактивного излучения в электрическую энергию. В аппаратуре для ядерно-геофизических исследований в качестве чувствительных элементов используют ионизационные камеры, счетчики Гейгера — Мюллера, полупроводниковые детекторы, сцинтилляционные счетчики, термолюминесцентные кристаллы (рис.5.1).
1. В ионизационной камере находятся газ и два электрода, к которым подводят напряжение в несколько сотен вольт. Под действием альфа-, бета-лучей или вторичных заряженных частиц, возникающих при поглощении нейтронов, газ ионизируется, а свободные электроны и ионы движутся к электродам. В результате в цепи возникает ток. Измеряя его или разность потенциалов, можно определить интенсивность излучений, вызывающих ионизацию.
2. В счетчиках Гейгера-Мюллера, называемых также газоразрядными, в баллоне под пониженным давлением находятся инертный газ и два электрода под высоким напряжением (до 1000 В). При появлении хотя бы одной пары ионов возникает краткий разряд. При облучении баллона гамма-квантами возникают вторичные заряженные частицы (ионы и электроны), и в нем наблюдается система разрядов в виде импульсов тока, которые можно зафиксировать.
3. Полупроводниковый детектор — твердотельный аналог ионизационной камеры. Ионизирующие частицы, возникающие при облучении детектора, создают в полупроводнике электронно-дырочные пары, что при воздействии электрического напряжения приводит к возникновению тока.
4. Сцинтилляционный счетчик состоит из сцинтиллятора или люминофора (неорганические или органические кристаллы, жидкие и газообразные сцинтилляторы), способного под действием ионизации вызывать вспышки света. Кванты света, попадая на фотокатод фотоумножителя, выбивают из него электроны. За счет вторичной эмиссии и наличия ряда электродов, находящихся под все большим напряжением, в фотоумножителе возникает лавинообразно увеличивающийся поток электронов. В результате на аноде собирается в 105—1010 раз больше электронов, чем было выбито из фотокатода, а в цепи возникает электрический ток.
5.
Термолюминесцентный
кристалл (например,
) обладает способностью под действием
ионизации создавать свободные электроны,
которые накапливаются за счет дефектов
кристаллической решетки кристалла и
могут долго храниться. Если нагреть
такой кристалл перед фотоумножителем,
то он будет испускать свет, пропорциональный
принятой ранее дозе облучения.
Приборы для ядерно-геофизических исследований
Общая
характеристика.
В
радиометрических приборах кроме
чувствительных элементов имеются
усилители, индикаторы (для визуального
отсчета), регистраторы (для автоматической
записи) интенсивности либо естественного
гамма-излучения
либо концентрации эманаций радона, либо
искусственно вызванных излучений
Для определения энергетического спектра
излучений в приборах устанавливают
дискриминаторы и амплитудные анализаторы.
С их помощью выделяют импульсы,
соответствующие определенному диапазону
энергий ионизирующих излучений. Далее
сигналы подаются в нормализаторы,
которые создают импульсы определенной
амплитуды и формы для их измерения или
регистрации.
Аэро- и авторадиометры. Для воздушной и автомобильной гамма-съемок используют различные аэро- и авторадиометры, отличающиеся быстродействием, т.е. малой инерционностью (МГС-48М2, АГС-71С и др.). Они состоят из набора сцинтил-ляционных счетчиков, а также блоков: усилительного, регистрирующего, питания. Набор сцинтилляционных счетчиков служит для повышения чувствительности при измерении радиоактивности. В усилительно-регистрирующих блоках смонтированы каналы, состоящие из усилителей, дискриминаторов, нормализаторов, регистрирующих устройств. Они предназначены для определения гамма-активности, разных энергетических спектров излучения, т.е. являются гамма-спектрометрами. Питание приборов осуществляется от бортовой сети самолета (вертолета) или аккумуляторов автомобиля.
Полевые радиометры. Для наземной (пешеходной) гамма-съемки используют разного рода полевые радиометры (СРП-68 и др.) со стрелочным индикатором на выходе. Кроме того, с помощью наушников можно осуществлять звуковую индикацию импульсов. Конструктивно прибор состоит из выносного зонда, пульта управления и питания от сухих анодных батарей.
Для
того чтобы по шкале измерительного
микроамперметра можно было определить
интенсивность гамма-излучения
радиометры градуируют. С этой целью
используют образцовый излучатель радия,
помещаемый в коллиматор для создания
узкого пучка гамма-излучения.
Для определения энергетического спектра радиоактивных излучений используют полевые гамма-спектрометры (СП-4 и др.). В этих приборах кроме сцинтилляционных счетчиков имеются дискриминаторы, с помощью которых определяют интенсивности гамма-лучей разного энергетического уровня.
Эманометр. Для изучения концентрации радона в подпочвенном воздухе используют эманометры. Серийно изготавливаемый эманометр (типа «Радон» и др.) состоит
из
сцинтилляционного счетчика альфа-частиц,
а также насоса и набора зондов, с помощью
которых ведется отбор подпочвенного
воздуха с глубины до 1
м. Чем больше концентрация радона в нем,
тем больше альфа-частиц фиксирует
счетчик. Прибор питается от сухих анодных
батарей. Шкалу прибора градуируют с
помощью специальных эталонов,
характеризующих концентрацию радона
в подпочвенном воздухе
Апаратура, що вимірює природну радіоактивність
Індикатором випромінювання радіометрів є детектор. При потраплянні ядерної частинки в індикатор на його виході утворюється імпульс єлектричного струму і напруга, яке далі підсилюється та обробляється електронною схемою приладу. Частіше всього використовуються газонаповнені (іонізаційні), сцинтиляційні та напівпровідникові детектори. В іонізаційних детекторах незаряджені частинки реєструються завдяки вторинним зарядженим частинкам, що утворюються в наслідок реакцій: поглинення g - кванта з утворенням електронів і поглинення нейтронів в реакціях (n,a), (n,p). Такі детектори являють собою наповнений газом балон з двома електродами. Для збору електронів та іонів з газу на електроди між ними подається електрична напруга. При відсутності іонізуючих випромінювань газ є ізолятором, струму між електродами немає. При проходженні зарядженої частинки відбувається іонізація молекул газу, він стає провідником і в колі детектора з’являється струм. В сцинтиляційному лічильнику реєстрація заряджених частинок пов’язана зі збуренням атомів і молекул вздовж її траєкторії. Збурені атоми, які живуть не довго, переходять в основний стан, випромінюючи електромагнітне випромінювання. У фосфорів таке випромінювання лежить в світловій області і при проходженні через них зарядженої частинки виникає спалах світла. Такий спалах перетворюється у електричний імпульс та підсилюється фотоелектричним примножувачем (ФЕП). З фосфора та ФЕП і складається сцинтиляційний лічильник. Для використання напівпровідника в якості детектора іонізуючого випромінювання в ньому створюється р-n перехід з великим питомим опором. При подачі напруги в запираючому напрямку основне падіння потенціалу відбувається в р-n шарі і він веде себе як конденсатор або іонізуюча камера. При проходженні іонізуючої частинки через запираючий шар в ньому відбувається іонізація і утворюються вільні носії заряду. Вони під впливом поля дрейфують до відповідних електродів. Амплітуда імпульсу пропорційна числу носіїв заряду, що утворились частинкою, а відповідно, і її енергії.
По умовам використання та призначення радіометри підрозділяються на лабораторні (стаціонарні), перехідні, свердловинні (каротажні), автомобільні і т. д. В основному установки складаються з детектора та пульту управління.
Для вибіркової реєстрації g - квантів в певній енергетичній області, використовуються g - спектрометр. Він складається з детектора, амплітуда імпульсу на виході якого пропорційна енергії випромінювання, та амплітудного аналізатора. Аналізатор може бути інтегральним (дозволяє виділити та зареєструвати імпульси за амплітудою вище деякого порогу) або диференціальним (виділяє імпульси в деякому інтервалі амплітуд). В якості датчика використовується сцинтиляційний. Спектрометри бувають лабораторні, переносні польові та свердловинні.
Похибки при радіометрії обумовлені неконтрольованими коливаннями параметрів апаратури, неточністью еталонування та статистичним характером радіоактивного розпаду і взаємодії випромінювань. Похибка від першого типу 1-2% від виміряної величини. Точність третього типу визначається відносною похибкою вимірювань s=(It)1/2, де І – інтенсивність (швидкість відліку), t – час виміру.
Білет № 8