Телемедичні мережі зв’язку

Основне завдання телемедицини - обслуговування віддалених населених пунктів, сільських територій, регіонів пошуку копалин або їх видобутку вахтовим методом, робота в районах і умовах надзвичайних ситуацій. У цих районах є проблемою надання кваліфікованої медичної допомоги, у тому числі діагностики.

Телемедичні мережі використовують різні телекомунікаційні середовища: телефонні мережі загального користування , локальні мережі, цифрові мережі з інтеграцією служб (ISDN), цифрові виділені канали зв'язку, включаючи провідні та безпровідні, та ін. Виділені цифрові канали зв'язку і спеціалізовані телемедичні мережі застосовуються при високих вимогах до надійності, достовірності і своєчасності передачі інформації.

Застосування того або іншого каналу передачі обмежується шириною смуги пропускання частот і пов'язаною з нею швидкістю передачі інформації (кількістю інформації, передаваною в одиницю часу, біт/с). Системи з вузькою смугою частот, наприклад, звичайні телефонні лінії, порівняно недорогі, але їх пропускна спроможність недостатня для передачі повноцінних відеозображень. Проте ці системи сповна придатні для передачі фотозображень, мови, тексту або інших даних. Єдиного методу, як і смуги частот, відповідних для вирішення всіх завдань телемедицини, не існує; технічні характеристики кожної системи визначають виходячи з потреби користувачів.

Найбільш доступним є зв'язок, що використовує мережу Інтернет. Вона здійснюється по протоколу TСР/ІР, який, не дивлячись на дещо гіршу якість передачі зображення, також дозволяє вести відеозв'язок, у тому числі із швидкістю 128 Кбіт/с. При цьому в даний час спостерігається поширення систем, заснованих на використанні інтернет-технологій, що пов'язано з вдосконаленням протоколів обміну інформацією.

Втім, далеко незавжди передача даних через інтернет може застосовуватися в телемедицині. Адже обмін даними пацієнта вимагає великої конфіденційності, а значить, необхідна висока захист каналів зв'язку від несанкціонованого доступу. В Україні впроваджується проект МТС (Мобільні ТелеСистеми) в основі котрого лежить ідея виділеного доступу в інтернет, яку МТС надає на базі своєї фіксованої оптоволоконної мережі. Її велика пропускна здатність забезпечує високу швидкість передачі даних, і, як наслідок - широкий спектр сервісів. Технічним рішенням сервісу від МТС стала технологія VPN (Virtual Private Network - англ. «Віртуальна приватна мережа»). Вона дозволяє створювати якусь відособлену мережу поверх вже існуючої (наприклад, Інтернет) та забезпечує їй високий захист від зовнішнього втручання. Послугу VPN «МТС Україна» надає багатьом своїм корпоративним клієнтам, і тепер напрацьований досвід компанія застосовує у проекті «Мобільна медицина».

Типи технологій, які застосовуються в телемедицині. Більшість працюючих нині телемедичних проектів будуються на двох типах технологій. Перший тип відповідає принципу "накопичення-передача" (store-forward). Суть його полягає в отриманні та передачі зображень в цифровому вигляді від одного користувача (лікаря) іншому. Найбільш типово застосування цієї технології в рутинній практиці, коли діагноз або консультація можуть бути отримані протягом 24-48 годин.

Зображення можуть передаватися між точками на будь-якому віддаленні. Телерадіологія, обмін рентгенограмами, томограмами або МР-томограмами є найбільш частим застосуванням цієї технології. Лікарі можуть переглядати та аналізувати зображення, не виходячи з дому. Телепатологія і дерматовенерологія - сфери телемедицини, де задіяний також принцип "накопичення-передача". Реалізація цього методу можлива за допомогою будь-яких протоколів передачі даних і типів з'єднання - від перенесення даних на дискетах і простого кабельного з'єднання до найскладніших супутникових каналів.

Другий тип - "двостороннє інтерактивне телебачення" (two way interactive television), застосовується, коли необхідна консультація "в реальному часі". Вирішення цієї проблеми далеко непросте і вимагає більш досконалих технологій.

Ще телемедичні консультації можна ділити на консультації в реальному часі (on-line-консультації) і на відкладені консультації (off-line-консультації). Переваги консультацій в реальному часі: оперативність, можливість спільної роботи. Але використання такого режиму обмежена дорожнечею і технологічними труднощами.